Видавництво 
 |
Світлана Хомко, адвокат АО «Консалтингова фірма «ДОМІНАНТА», арбітражний керуючий |
Першочергова мета процедури банкрутства неплатоспроможного підприємства полягає у задоволенні сукупності вимог його кредиторів. Тому для останніх у межах справи про банкрутство створено додаткові гарантій захисту їх прав та інтересів, які забезпечують недопущення використання юридичної особи як інструмента безпідставного збагачення за рахунок кредиторів.
Одним із юридичних механізмів досягнення таких гарантій захисту прав кредиторів та унеможливлення застосовування процедури банкрутства як інструменту виключно списання боргів є, зокрема, застосування доктрини “пронизування корпоративної вуалі” (piercing the veil of corporation) і субсидіарної відповідальності.
Субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство – це самостійний цивільно-правовий вид відповідальності, який покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника за наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності.
Суб’єктами субсидіарної відповідальності у банкрутстві юридичної особи можуть бути:
- засновники (учасники, акціонери), в тому числі колишні;
- керівники, зокрема колишні;
- посадові особи;
- особи, які не мають формалізованих зв’язків із юридичною особою-боржником, однак мають змогу іншим чином визначати та впливати на поведінку боржника в господарських відносинах;
- будь-які інші особи, які мають право давати обов’язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії.
Суб’єктом субсидіарної відповідальності може бути особа, яка отримала істотну (відносно масштабу діяльності боржника) вигоду у вигляді збільшення активів, яка не могла б утворитися у випадку відповідності дій засновників та керівника боржника закону, в т.ч. принципу добросовісності, отримала істотний актив боржника на підставі актів, рішень, правочинів тощо, прийнятих засновниками чи керівником боржника на шкоду інтересам останнього та його кредиторів.
Істотний вплив на діяльність юридичної особи – боржника може виражатись у:
- прийнятті ключових ділових рішень із порушенням принципів добросовісності та розумності, в тому числі узгодження, укладення або схвалення правочинів на завідомо невигідних умовах або з особами, завідомо нездатними виконати свої зобов’язання (“фірмами-одноденками” тощо);
- наданні вказівок із приводу вчинення явно збиткових операцій;
- призначенні на керівні посади осіб, результат діяльності яких явно не відповідає інтересам юридичної особи;
- створенні і підтриманні такої системи управління боржником, яка націлена на систематичне отримання вигоди третьою особою на шкоду боржнику і його кредиторам;
- використанні документообігу, який не відображає реальних господарських операцій;
- отриманні такими особами істотних переваг із такої системи організації підприємницької діяльності, яка спрямована на перерозподіл (зокрема за допомогою недостовірного документообігу) сукупного доходу, отримуваного від провадження цієї діяльності особами, об`єднаними спільним інтересом (наприклад, єдиним виробничим циклом), на користь ряду цих осіб з одночасним акумулюванням на стороні боржника основного боргового навантаження;
- використанні та розпоряджанні майном боржника як своїм особистим із нехтуванням інтересами кредиторів;
- вчиненні інших юридичних дій, що не відповідають принципу добросовісності в комерційній (діловій) практиці тощо.
Особи, які притягуються до субсидіарної відповідальності, мають право довести добросовісність, розумність своїх дій.
Законом не конкретизовано, які саме дії чи бездіяльність матимуть наслідком покладання субсидіарної відповідальності, вони визначаються в кожному випадку індивідуально.
У постанові від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16 Верховний Суд вказав, що за відсутності у диспозиції частини 2 статті 61 КУзПБ конкретизації обставин (дій/бездіяльності винних осіб), що підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, під час вирішення цього питання мають братися до уваги також положення частини 1 статті 215 Господарського кодексу України та підстави для порушення справи про банкрутство, з огляду на які такими діями можуть бути, зокрема:
- вчинення суб’єктами відповідальності будь-яких дій, спрямованих на набуття майна, за відсутності активів для розрахунку за набуте майно чи збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення;
- прийняття суб’єктами відповідальності рішення при виведення активів боржника, внаслідок чого настала неплатоспроможність боржника щодо його інших зобов’язань;
- прийняття суб’єктами відповідальності рішення, здійснення вказівок на вчинення майнових дій на користь інших юридичних осіб чи бездіяльність боржника щодо захисту власних майнових інтересів, що мало наслідком настання неплатоспроможності боржника тощо.
Під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до суб’єктів субсидіарної відповідальність за зобов’язаннями боржника у зв’язку з доведенням його до банкрутства у розмірі, який визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.
Верховний Суд неодноразово (зокрема, у постанові від 07.10.2021 у справі № 914/3812/15) зауважував, що неодмінним критерієм дотримання принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі є з’ясування усіх необхідних обставин для вирішення питання покладення на винних осіб субсидіарної відповідальності за зобов’язаннями боржника через доведення його до банкрутства.
Тож на практиці спостерігається тенденція до обов’язкового покладання відповідальності на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, за доведення юридичної особи до стану неплатоспроможності.
Варто також відзначити, що з 15.04.2023 набули чинності важливі зміни до Кодексу з процедур банкрутства (КУзПБ), які розширили коло ініціаторів притягнення до субсидіарної відповідальності: відповідним правом наділений не лише ліквідатор, а й будь-який кредитор боржника.
Спеціальними умовами для субсидіарної відповідальності за дії/бездіяльність суб’єктів відповідальності, окрім вини, є наслідки у вигляді недостатності виявленого у процедурі банкрутства майна боржника, що підлягає включенню до ліквідаційної маси, для задоволення вимог кредиторів, різниця між вартісними показниками яких і є мірою субсидіарної відповідальності.
Водночас суб’єкт субсидіарної відповідальності не має можливості оскаржувати судові рішення, якими визнано грошові вимоги кредиторів до боржника.
Відповідна правова позиція сформована судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.11.2023 у справі № 910/4685/20.
Верховний Суд зазначив, що суб’єкти субсидіарної відповідальності належать до учасників відокремленого позовного провадження у справі про банкрутство та не наділені повним обсягом процесуальних прав учасників справи про банкрутство, зокрема правом на оскарження судових рішень у такій справі (зокрема ухвали про визнання грошових вимог кредиторів до боржника).
Крім того, на момент розгляду та визнання господарським судом грошових вимог кредитора до боржника майнового інтересу суб’єктів субсидіарної відповідальності не може існувати, оскільки в темпоральному аспекті не існує ще самих суб’єктів відповідальності. А тому відсутні підстави для віднесення суб’єктів субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство до тих осіб, про права, інтереси та (або) обов’язки яких суд вирішив ухвалою про визнання кредиторських вимог (за винятком випадків, коли в мотивувальній чи резолютивній частині такої ухвали містяться висновки суду про права та обов’язки названих суб’єктів), що, своєю чергою, не наділяє їх правом на апеляційне оскарження таких ухвал.
Підсумовуючи, відзначимо, що притягнення винних у доведенні до банкрутства осіб до субсидіарної відповідальності є доволі ефективним механізмом відновлення порушених прав кредиторів, а також стимулюванням добросовісної поведінки засновників, керівників та інших осіб, пов’язаних із боржником, і як результат, недопущення здійснення права власності на шкоду іншим особам.
Завантажується ...
