Верховний Суд поставив крапку у справі адвоката-викривача

Погодження адвоката на конфіденційне співробітництво під час оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій є порушенням Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та, відповідно, може вести до дисциплінарної відповідальності. З такою позицією Ради адвокатів України (рішення РАУ від 15.11.2019 №123) погодився Верховний Суд. Колегія суддів КАС розглядала справу № 520/1285/2020 щодо оскарження рішень Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області про порушення дисциплінарної справи та притягнення адвоката до відповідальності.

Нагадаємо, КДКА регіону позбавило адвоката, який залучався правоохоронними органами до негласних заходів, права на зайняття адвокатською діяльністю. Це рішення юрист оскаржив у Харківському окружному адміністративному суді. До супроводження процесу долучилося Національне агентство з питань запобігання корупції, яке оцінило рішення КДКА як захід негативного впливу і порушення закону про запобігання корупції. У рамках захисту викривача відомство навіть надіслало до ВКДКА припис із вимогою скасувати рішення КДКА регіону.

Переглядаючи рішення КДКА, у Верховному Суді (куди зі скаргою на рішення апеляції звернулося НАЗК) зважали на те, що відповідно до ст. 275 Кримінального процесуального кодексу України адвокатів забороняється залучати до конфіденційного співробітництва під час проведення негласних слідчих дій, якщо таке співробітництво буде пов`язане з розкриттям конфіденційної інформації професійного характеру.

Cуди попередніх інстанцій установили, що, приймаючи рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Харківської області  констатувала факт конфіденційного співробітництва, що був підтверджений:

– постановою про розсекречення матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій;

– протоколом про результати контролю за вчиненням злочину;

– протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії – аудіо-, відеоконтролю особи;

– протоколом  допиту адвоката як свідка;

– протоколом огляду, копіювання та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів – грошових купюр.

У Верховному Суді зазначили, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що дії позивача, вчинення яких підтверджено відповідними належними та допустимими доказами, слід кваліфікувати як такі, що підпадають під визначення конфіденційного співробітництва.

Особа, звертаючись до СБУ та ДБР, діяла як адвокат, із метою викриття корупційного злочину погодилася на облаштування апаратурою, отримання ідентифікованих грошових купюр та зустріч з іншою особою. Тож адвокат фактично був залучений до конфіденційного співробітництва під час проведення негласних слідчих дій в рамках досудового розслідування в кримінальному провадженні.

І хоча адвокат наполягав на тому, що у спірних правовідносинах він діяв як викривач і не брав участі у конфіденційному співробітництві, Верховний Суд наголосив, що особа, бувши викривачем, діяла як конфідент, оскільки надалі залучалася до проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Натомість адвокат наполягав на тому, що у спірних правовідносинах він діяв як викривач і не брав участі в конфіденційному співробітництві.

З огляду на це Верховний Суд наголошує, що відповідно до встановлених фактичних обставин позивач, бувши викривачем, діяв як конфідент, оскільки надалі залучався до проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Також Верховний Суд взяв до уваги рішення Ради адвокатів України від 15.11.2019 № 123, яким затверджено роз`яснення щодо неприпустимості залучення адвоката до конфіденційної співпраці з органами досудового розслідування  за наявної згоди клієнта. Рада адвокатів України наголосила на законодавчо визначеному обов`язку правоохоронних органів здійснювати оперативно-розшукові заходи чи слідчі дії у рамках чинного законодавства, зокрема зазначеним органам забороняється залучати адвоката до конфіденційного співробітництва.

Погодження адвоката на конфіденційне співробітництво під час оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій є порушенням закону та, відповідно, може вести до дисциплінарної відповідальності.

Також Рада адвокатів України в зазначеному рішенні роз`яснила, що в контексті приписів статті 23 зазначеного закону та правил адвокатської етики кожен адвокат зобов`язаний утримуватись від участі в конфіденційному співробітництві під час оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій, оскільки таке співробітництво може привести до розкриття адвокатської таємниці, натомість у разі отримання пропозицій щодо здійснення таких незаконних дій адвокати мають звертатись до правоохоронних органів та повідомляти про такі факти ради адвокатів регіонів з метою захисту своїх прав та гарантій адвокатської діяльності.

Верховний Суд резюмував, що в спірних правовідносинах підлягають застосуванню ч. 1 ст. 246 та ч. 2 ст. 275 Кримінального процесуального кодексу України. Адвокат на порушення вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», правил адвокатської етики, присяги адвоката України допустив конфіденційне співробітництво з органами досудового розслідування, що могло призвести до розголошення адвокатської таємниці.

Відповідно, касаційна скарга Національного агентства з питань запобігання корупції на рішення Харківського окружного адміністративного суду та постанову Другого апеляційного адміністративного суду була залишена без задоволення.