Видавництво 
Про історію спорів щодо корвалолу між «Дарницею» та «Фармаком», нещодавнє рішення Верховного Суду та його значення для практики розгляду ІР-спорів «Юридичній практиці» розповіла Тетяна Кудрицька, партнерка AEQUO.
— Усі, хто займається в Україні IP-спорами, чули про спір між компаніями «Дарниця» та «Фармак». Чому ця справа набула такого розголосу?
— Насправді це не одна справа, а ціла низка. Загалом спори щодо корвалолу між «Дарницею» та «Фармаком» тривають понад 10 років. Думаю, що жоден інший препарат або торговельна марка не викликали спору такої тривалості між найбільшими гравцями українського фармринку.
— А чого саме стосується справа, нещодавно розглянута Верховним Судом?
— Ця справа (№ 910/13908/17) була ініційована «Фармаком» у 2017 році як чергова спроба визнати недійсним свідоцтво “Дарниці” на знак “Корвалол-Дарниця”. Підставою позову було рішення Апеляційної палати Мінекономіки про визнання добре відомим щодо “Фармака” знака “Корвалол Corvalolum”.
У липні 2018 року господарський суд міста Києва в позові відмовив. Апеляційний та касаційний суд це рішення залишили в силі. Утім, у 2019 році «Фармак» ініціював перегляд рішення суду першої інстанції за нововиявленими обставинами.
Господарський суд м. Києва заяву «Фармака» відхилив, а апеляційний суд – задовольнив. 30 червня цього року Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу «Дарниці», постанову апеляційного суду скасував, а рішення першої інстанції на користь «Дарниці» залишив у силі.
— У ЗМІ пишуть про остаточну перемогу «Дарниці». Це остання справа щодо корвалолу?
— І так, і ні. Так, це остаточна перемога «Дарниці» в тому сенсі, що судами остаточно підтверджено факт відсутності схожості до ступеня змішування між знаком “Корвалол-Дарниця” та знаком “Корвалол Corvalolum” “Фармака”. Ні в тому сенсі, що це не остання справа щодо корвалолу.
Наприклад, триває розгляд справи за позовом «Дарниці» (№ 910/17792/17) про визнання недійсним рішення Апеляційної палати Мінекономіки про визнання знака “Корвалол Corvalolum” добре відомим в Україні. У 2020 році Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій і скерував справу на новий (вже третій) розгляд. 10.12.2021 Господарський суд міста Києва задовольнив повністю позовну заяву «Дарниці», а апеляційний суд зайняв іншу позицію. Наразі очікується розгляд касації.
— Ці справи якось пов’язані? Чи враховував Верховний Суд у справі за позовом «Фармака» судові рішення у справі за позовом «Дарниці»?
— Приводом для заяви «Фармака» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у справі № 910/13908/17 стало поновлення чинності раніше визнаного судом недійсним рішення Апеляційної палати щодо знака “Корвалол Corvalolum”. Дійсність саме цього рішення є предметом спору в справі за позовом «Дарниці» (№ 910/17792/17).
Позиція «Дарниці» полягала у тому, що правовий статус рішення Апеляційної палати Міністерства (чинне воно чи ні) не змінює раніше встановленої судами обставини несхожості торговельних марок “Корвалол-Дарниця” та “Корвалол Corvalolum”. «Фармак» же, якого підтримав апеляційний суд, стверджував, що поновлення чинності рішення Апеляційної палати є підставою для перегляду також і факту несхожості знаків, оскільки схожість/несхожість нібито треба оцінювати «через призму» статусу знака та прав на нього.
З цього приводу Верховний Суд у постанові від 30.06.2022 зазначив, що «самих лише припущень суду апеляційної інстанції про здійснення судами оцінки доказів у розгляді спору по суті «через призму відсутності права позивача на оспорюваний знак» недостатньо для висновків про те, що врахування обставини, на яку АТ «Фармак» посилається як на нововиявлену, мало б вирішальне значення для оцінки судами наявних у справі доказів та вирішення спору по суті».
— У чому прецедентність цієї правової позиції ВС? Яке її значення для розвитку подальшої практики перегляду рішень за нововиявленими обставинами?
— Показово, що у цій справі факти, які є самостійною підставою для відмови в позові «Фармака» (а саме факт несхожості торговельної марки “Корвалол-Дарниця” із торговельною маркою “Корвалол Corvalolum”), було встановлено у постанові апеляційного суду, а не у рішенні першої інстанції, яке переглядалося за нововиявленими обставинами.
Також важливо, що застосований апеляційним господарським судом підхід щодо можливості переоцінити вже оцінені докази (але «крізь призму» інших нововиявлених обставин) суперечить як принципу правової визначеності, так і принципу права на справедливий суд. Верховний Суд, зі свого боку, правильно і послідовно впроваджує концепцію res judicata в контексті обох цих принципів. У цій справі Верховний Суд вказав, що під час перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами суд, крім таких нововиявлених обставин, не може переоцінювати інші вже встановлені у справі обставини, навіть якщо вони були встановлені судом іншої інстанції, ніж та, рішення якої переглядається.
— Який вплив матиме це рішення ВС на судову практику у сфері інтелектуальної власності (зокрема, щодо наслідків визнання ТМ добре відомою)?
— Спір між «Фармаком» і «Дарницею» щодо ТМ “Корвалол-Дарниця” підняв ще одну дискусію – вплив статусу торговельної марки як добре відомої на встановлення обставини її схожості з торговельною маркою, права на яку засвідчено свідоцтвом.
Як вказано в постанові суду, «аналіз статті 6 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності, статті 25 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» дає підстави для висновку про те, що передумовою для правової охорони через застосування статті 6 bis названої Конвенції є здатність добре відомого знака або істотної його складової частини самостійно (розширена охорона притаманна саме добре відомим знакам) викликати змішування, коли використання стосовно товарів і послуг (споріднених, неспоріднених) вказуватиме на зв’язок між такими товарами, послугами та власником добре відомого знака».
У підсумку Верховний Суд погодився, що одержання торговельною маркою доброї відомості саме собою не є визначальним в оцінюванні схожості до ступеня сплутування з іншою торговельною маркою.
— Як розвивається ІР-практика у вашій фірмі? На супроводі яких категорій справ ви наразі акцентуєтесь?
— ІP-практика AEQUO останні роки динамічно зростає. Війна, звісно, вносить корективи, але обсяги роботи і зараз суттєві. Проєкти не тільки продовжуються, але також з’являються і нові. За обсягом судової роботи в IP більше, але й патентні повірені досить завантажені.
Наша специфіка в тому, що AEQUO поєднує сильну команду спеціалізованих IP-адвокатів для захисту інтересів клієнтів у судах і сильну команду патентних повірених, які забезпечують охорону IP-прав клієнтів у патентному відомстві. Клієнти цінують це поєднання. Також глибока експертиза у фармацевтиці, агрохімії, IT дає нам змогу супроводжувати найскладніші справи на ринку.
— Як саме на вашу практику вплинула війна? Які ІР-послуги наразі мають попит?
— Попит залишається на два ключові типи послуг — реєстрація об’єктів інтелектуальної власності та захист IP в судах. Дещо меншою зараз є потреба клієнтів, наприклад, в аудиті IP-портфеля чи IP-ліцензуванні.
Війна впливає на все. По-перше, ми відмовилися від усіх російських і білоруських клієнтів і більше не беремо жодних доручень, які передбачають роботу в цих країнах. По-друге, з огляду на загальне падіння економіки клієнти пріоритезують свої потреби: частина проєктів активізується, а частина стає на паузу.
По-третє, як і весь юридичний ринок, ми зафіксували певне падіння в березні — травні цього року. Однак показники червня та липня дозволяють обережний оптимізм, принаймні в середньостроковій перспективі. IP-практика AEQUO продовжує залишались однією з ключових у фірмі, і ми бачимо додаткові можливості для її розвитку.
(Бесіду вів Олексій НАСАДЮК, «Юридична практика»)
Завантажується ...
