Видавництво 
 |
Григорій Мамка, народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності, д.ю.н. |
Укриття в Україні в період повномасштабної війни є одним із ключових питань безпеки населення. На жаль, через безвідповідальне ставлення до базового елементу захисту на другий рік широкомасштабної війни ми стаємо свідками загибелі людей через закриті укриття. Крім доступу до сховища, постає також питання щодо надійності, оскільки багато укриттів не відповідають сучасним вимогам безпеки. Закриті та не обладнанні бомбосховища під час війни — це справді злочин.
За даними останньої перевірки бомбосховищ у Києві, яка відбулася минулого місяця і проводилась комісією з перевірки укриттів, всього 15% є придатними до використання без суттєвих зауважень. Ще 50% вважаються технічно придатними, але їх треба упорядковувати, а решта 35% взагалі непридатні. Ба більше, за два роки було виділено понад 1,2 млрд грн з міського бюджету столиці на облаштування укриттів, але ми бачимо повний колапс у системі укриттів, і цих коштів уже немає. Тобто, коли в мирні українські міста летять крилаті ракети, балістика й шахеди, ми маємо більшість непридатних до застосування укриттів, і це лише інформація щодо столиці. Що стосується даних по Україні, ДСНС проінспектувала близько 63 тисяч об’єктів, з них — 23,6 % перевірених укриттів непридатні до використання, а 9,3% взагалі виявилися зачиненими.
Інша проблема — невідповідність приміщення умовам безпеки та перебування. Там може не бути запасного виходу, вентиляції або можуть бути будинкові комунікації, поруч з якими перебувати небезпечно. Натомість виникає цілком зрозуміле запитання: хто нестиме відповідальність за безпеку та життя українців?
Якщо говорити про тип укриттів, то більшість зі сховищ, які розташовані у населених пунктах, можна віднести до найпростіших типів укриттів, таких як цокольні або підвальні приміщення, інші підземні споруди, які можуть використовуватися тимчасово для захисту людей від небезпеки комбінованого ураження. Проте багато з таких укриттів не мають евакуаційних виходів, доступу до систем водопостачання та водовідведення, а також не придатні для зберігання продуктів харчування. Зазвичай вони не здатні надати належний захист населенню у разі застосування зброї масового ураження. Отже, виникає потреба в терміновому розгортанні мережі споруд цивільного захисту, що могли б забезпечити або суттєво підвищити рівень безпеки громадян.
Що маємо у законодавчій сфері?
Кодекс цивільного захисту України є базовим документом, що регулює питання організації та забезпечення цивільного захисту населення в Україні. У контексті укриттів саме Кодекс містить важливі аспекти, зокрема визначає вимоги до їх конструкції, обладнання, безпеки та інших аспектів, що забезпечують ефективний захист людей в разі надзвичайних ситуацій. Він визначає правові стандарти, процедури та вимоги, які мають на меті забезпечити безпеку та захист населення в укриттях. Також передбачає систему контролю та нагляду за дотриманням цих вимог. Нагадую, що згідно з Кодексом цивільного захисту України основними видами захисних споруд є сховища, протирадіаційні укриття і споруди подвійного призначення. Ще в серпні 2022 року Президент підписав законопроєкт, який передбачає будівництво мережі захисних споруд цивільного захисту задля безпеки українців. Відповідно до ухваленого закону структура споруд цивільного захисту має формуватися в містобудівній документації на регіональному та місцевому рівнях і повинна обов’язково містити розділ інженерно-технічних заходів цивільного захисту, який визначає план розвитку захисних споруд та забезпечення безперешкодного доступу населення до укриттів.
Також існують норми оснащення формування з обслуговування захисної споруди, затверджені наказом МВС № 579 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту». Зокрема, там конкретизовано вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту.
Крім того, в червні цього року Президент України підписав Указ № 353/2023 про введення в дію рішення РНБО стосовно результатів обстежень захисних споруд цивільного захисту і розв’язання проблемних питань у цій сфері, оскільки РНБО визнала незадовільною ситуацію з укриттями в деяких областях і містах України. Саме Кабінету Міністрів, обласним та міським військовим адміністраціям доручено вжити необхідних заходів. Як відомо, згідно з рішенням РНБО визнано незадовільною роботу із забезпечення готовності укриттів цивільного захисту в Запорізькій, Сумській областях, Житомирському районі Житомирської області, Білоцерківському районі Київської області, Конотопському районі Сумської області, містах Києві, Запоріжжі, Херсоні, Чернігові, Харкові, Миколаєві, Одесі, Сумах, Дніпрі, Конотопі, Білій Церкві. Також, відповідно до рішення РНБО, уряд має внести до 31 липня 2023 року до Верховної Ради пропозиції щодо змін до Кримінального кодексу в частині, що стосується посилення кримінальної відповідальності посадових осіб за неналежне утримання, експлуатацію укриттів, а також за незабезпечення безперешкодного цілодобового доступу населення до таких обʼєктів. Ба більше, уряд має визначити статус об’єктів фонду захисних споруд, призначити посадову особу для координації впорядкування укриттів, провести перевірку мостових споруд.
Пропоную проаналізувати міжнародний досвід, що стосується будівництва укриттів для цивільного захисту населення.
До прикладу, Швейцарія стала однією з перших країн, в законодавстві якої обов’язково передбачене будівництво ядерних бункерів для захисту від ядерного конфлікту. Зобов’язання виконувалося муніципалітетами округів, а приватним забудовникам було дозволено відмовитись від будівництва за компенсацію. У 2012 році Федеральні збори оновили закон про цивільну безпеку, змушуючи будівельників будувати укриття під час будівництва будинків і лікарень. За компенсацію у 800 франків власники можуть користуватися укриттями, зведеними муніципалітетами. Закон також передбачає можливість стягнення компенсації з тих, хто відмовляється будувати укриття, якщо необхідна кількість захисних споруд вже побудована. Це дало змогу Швейцарії повністю забезпечити населення у разі війни та інших надзвичайних ситуацій.
У Сінгапурі законодавство передбачає обов’язкове будівництво кількох типів укриттів, що поділяються на приватні/домашні укриття — укриття в квартирах; поверхові укриття, розташовані на поверхах багатоповерхових будинків; громадські укриття, доступні для будь-яких осіб під час надзвичайного стану, а також імпровізовані укриття — будівлі, відведені під укриття за рішенням комісара з цивільного захисту. Невиконання обов’язку з підтримання приватних та поверхових укриттів за стандартами Сінгапуру може призвести до штрафів у розмірі $5,000 та пені в розмірі $250 за кожен день порушення. Громадські укриття розміщені в будь-якому будинку, і відповідно, ними можуть скористатися під час надзвичайного стану. Зведення такого виду укриттів у нежитлових будівлях відбувається на вимогу комісара з цивільного захисту. Також існує імпровізоване укриття, яким сінгапурське законодавство визнає приміщення будівель, які були відведені під укриття на підставі рішення комісара. Ці укриття повинні бути підтримані у належному стані, а невиконання цього обов’язку може призвести до штрафу в розмірі $10,000 та пені у розмірі $500 за кожен день порушення.
Міністерство внутрішніх справ Фінляндії має обов’язки та повноваження щодо будівництва та утримання бомбосховищ та інших цивільно-захисних укриттів. Забудовники приватних осель площею понад 1200 м² та об’єктів розміром більш ніж 3 000 м² також несуть цей обов’язок. Інспектори з пожежної безпеки регулярно перевіряють укриття, які вже використовуються. Виявлені недоліки повинні бути виправлені якомога швидше. Більшість приватних будинків площею менш ніж 1200 м² не мають укриттів. У разі наявності бомбосховищ у багатоквартирних будинках мешканці часто використовують їх для зберігання речей. Закон Фінляндії встановлює строк 72 години для звільнення укриттів від зайвих речей після оголошення надзвичайного стану, а також 2 години на вивезення речей з бомбосховища. Завдяки виконанню Акта з цивільної оборони 1958 року Фінляндія побудувала підземні житлові квартали та торговельно-розважальні центри, які можуть надати захист кожному жителю в разі ядерної загрози, бомбардувань або інших стихійних лих.
Що стосується Ізраїлю, там джерелом права цивільного захисту населення є національний закон 1951 року. Укриття в Ізраїлі, включаючи медичні та навчальні заклади, підготовлені до хімічних, біологічних, радіологічних та ядерних атак. Існують унікальні бомбосховища, вбудовані безпосередньо в квартири, відомі як «міклат» або «мамад», що забезпечують швидкий доступ до укриття. Законодавство Ізраїлю було доповнене у 1992 році вимогами щодо будівництва “мамадів” у публічних місцях і приватних будинках відповідно до більш суворих технічних специфікацій. Основним принципом ізраїльських бомбосховищ є швидкий доступ із моменту оголошення тривоги, щоб захистити населення від руйнівної сили дозволеної зброї та хімічних та біологічних загроз. Залежно від типу будівлі в Ізраїлі існує декілька видів укриттів, проте їх об’єднує те, що проєктна документація на будівництво будь-якого об’єкта не буде затверджена та дозвіл на будівництво не буде надано, якщо не передбачено будівництва «мамаду» в рамках об’єкта будівництва.
Законодавство щодо бомбосховищ значно варіюється в різних країнах і не завжди є загальноприйнятою практикою, а відповідальність за забезпечення населення укриттями та бомбосховищами, їх будівництво та обслуговування розподіляється між публічною владою, а також фізичними та юридичними особами — забудовниками.
Пріоритети для України
Я вважаю, що державним органам, безпосередньо уповноваженим та відповідальним за захист та безпеку українців, по-перше, необхідно провести комплексний аудит всіх наявних сховищ, щоб виявити випадки незаконного утримання укриттів та вжити заходів для їх належного функціонування. Крім того, важливо забезпечити відповідну інфраструктуру в школах та дитячих садках, зокрема обладнати спеціальні класи, придатні для проведення занять під час надзвичайних ситуацій. Мова також йде про обов’язкове постійне навчання й відпрацювання алгоритму поводження дітей в умовах ракетної, ядерної або хімічної загрози. Враховуючи серйозність цих реальних та потенційних небезпек, важливо, щоб діти були належно підготовлені та обізнані, як правильно поводитися в таких критичних ситуаціях. Гостро постає питання ремонту та оснащення вже наявних сховищ, включаючи необхідне обладнання та забезпечення доступу до інтернету та всього необхідного.
До того ж потрібна побудова зупинок, які слугуватимуть укриттями, до прикладу, як це відбувається в Харкові. Крім того, необхідно розробити систему яскравих та зрозумілих покажчиків, щоби перехожі могли миттєво зорієнтуватися та легко знайти місце розташування сховища.
По-друге, це побудова нових сховищ. Для прикладу візьмемо Київ, де не було побудовано жодного нового сховища. Населення міста сягає 3 мільйонів, нині у місті налічується 4600 укриттів, з яких придатними є лише 3000. Місцева влада говорить, що за умовної наявності в місті понад 4000 укриттів вони можуть уміститися 2,8 мільйона людей. Проте давайте логічно проаналізуємо на реальному прикладі: мікрорайон із 5-6 багатоповерхівок, де укриття є в одній, вміщує максимум 30 людей, а в такому мікрорайоні може проживати 2000 людей. Тому за цієї реальної картини щодо сховищ в столиці виникає риторичне запитання: чи достатньо цих укриттів для забезпечення всіх мешканців столиці?
Також слід заборонити будівництво нових житлових комплексів без належних сховищ або укриттів, які розраховані на всіх мешканців цих комплексів. Це повинно стосуватись і бізнес-центрів, розважальних центрів, кінотеатрів тощо. Кожен бізнес-центр й торгово-розважальний центр повинен бути розрахований не певну кількість осіб, які можуть одночасно в ньому перебувати, відповідно, й укриття повинно бути розраховане на таку саму кількість осіб.
Важливо розробити програмне забезпечення, яке б автоматично відкривало сховища в разі повітряної тривоги, а через 30 хвилин після її закінчення автоматично закривало їх. Ці заходи повинні покращити захищеність населення під час надзвичайних ситуацій та забезпечити швидкий безпечний цілодобовий доступ до укриття для всіх громадян або автоматизовану систему відчинення/зачинення.
І звісно, має бути потужна система правового врегулювання – повинно бути внесено зміни до Кримінального кодексу та інших законодавчих актів для посилення фінансової та кримінальної відповідальності тих, хто своєю недбалістю наражає людей на небезпеку, залишаючи зачиненими укриття. Зміни повинні стосуватися й відповідальності за неналежне проєктування і будівництво захисних споруд.
Завантажується ...
