Видавництво 
23 жовтня в Києві відбулася зустріч представників ЄС та української спільноти у сфері інтелектуальної власності «Створення сьогодні стійкої ІР-платформи для завтрашнього дня». Метою зустрічі є консолідації співпраці між EUIPO, ІР-офісами ЄС, AGEPI та УКРНОІВІ, підтримка української влади в її зусиллях стати членом EUPIN та просування проєкту, що фінансується ЄС, для дій у сфері інтелектуальної власності в Україні, Молдові та Грузії.
Як зазначила очільниця українського ІР-офісу Олена Орлюк, сфера інтелектуальної власності має велике майбутнє, і зараз здійснюються значні кроки для розвитку цієї галузі: «Сьогодні за кількістю поданих заявок на об’єкти інтелектуальної власності маємо набагато кращі результати і вже вийшли на довоєнний рівень». Водночас важливим є кроки, спрямовані на підвищення кваліфікації фахівців та підвищення рівня захисту інтелектуальної власності загалом.
«Ми розуміємо, як важливо підвищувати захист ІР-прав, тому також долучаємося до розбудови політик та інструментів й у цьому контексті. Ми сподіваємося, що Вищий суд з питань інтелектуальної власності розпочне свою процесуальну діяльність. Також працюємо над розбудовою механізмів адміністративного оскарження. Зокрема, очікуємо на старт роботи Апеляційної палати. На базі ІР-офісу створено Центр медіації та посередництва, адже бізнес заслуговує на швидкі та ефективні процедури захисту. Також створено Центр спостереження з питань порушення прав інтелектуальної власності, який має на меті сприяти розробці ефективних механізмів протидії контрафакту», – зазначила Олена Орлюк.
Виконавчий директор EUIPO Жоао Неграу після свого призначення навесні ц.р. вперше відвідав Україну. Він висловив слова солідарності з українцями, відзначив прогрес українського ІР-офісу і зазначив, що підтримка України є одним із основних пріоритетів: «Ми хочемо активно підтримувати Україну. Тому ми відкрили для українського малого та середнього бізнесу можливість користуватися нашими фондами та подавати заявки на гранти. На сьогодні будь-який малий чи середній підприємець з України може скористатись можливостями SME Fund. І вже 50 українських підприємців зробили це.
Україна – єдина країна – не член ЄС, яка може користуватися такими можливостями. І це лише початок тих заходів, які ми прагнемо впровадити на шляху підтримки. У липні ми підписали Меморандум про взаєморозуміння між EUIPO та українським IP-офісом, наступний крок – підписання дворічного робочого плану на 2024-2025 роки у рамках цього меморандуму».
Жоао Неграу також подякував колегам із Польщі, Молдови, Естонії, Литви та Латвії, які підтримали Україну та долучилися до діалогу.
Як зазначив під час панельної дискусії керівник відділу інституційного співробітництва EUIPO Сандріс Лагановскіс, сьогоднішнє завдання полягає в тому, щоб Україна відчувала себе партнером і працювала на ринку. «Тому важливо створити механізми, за яким в Україну прийдуть інвестори», – зауважив латвійський гість.
Також, за його словами, важливо підвищувати місце України в міжнародних рейтингах. Адже йдеться насамперед про інвестиційну привабливість.
До яких кроків вдалися уряди та державні органи інших країн для підтримки України, розповіли колеги з Польщі, Литви, Естонії та Молдови. Зокрема, патентні відомства цих країн подовжили терміни розгляду заявок для наших громадян, були і залишаються на постійному зв’язку з українським ІР-офісом.
Як зауважив очільник Патентного бюро Латвії Агріс Баталаускіс, діалог – це автобан із двостороннім рухом, а отже, європейцям теж є чому повчитися в Україні та перейняти певний досвід.
Участь у дискусії також взяв голова Вищої ради правосуддя Ігор Бенедисюк. Він зупинився на проблемах судового захисту прав інтелектуальної власності під час воєнного стану.
Пан Бенедисюк зауважив, що українські суди з моменту повномасштабного вторгнення рф до України не припиняли розгляд справ. Утім найбільшою проблемою сьогодні є створення та запуск ІР-суду. За його словами, зараз триває перевірка письмових робіт конкурсантів.
Інше проблемне питання – навчання суддів. Тому вкрай важливо, щоб українські судді скористалися європейськими програмами для здобуття відповідної кваліфікації.
Під час зустрічі висловилися також представники бізнесу. Вони розповіли про те, з якими перепонами стикаються у власній практиці та як захищають свої права інтелектуальної власності.
На завершення дискусії Олена Орлюк подякувала учасникам за підтримку і зауважила, що український ІР-офіс готовий бути майданчиком для діалогу в ІР-сфері.
Підбиваючи підсумки, Жоао Неграу зауважив, що, крім судового захисту, важливо розвивати альтернативні способи вирішення спорів, актуальним також є навчання та підготовка кадрів.
«Потрібна системна робота для подолання викликів. Важливо не зупинятися в боротьбі і захисті прав інтелектуальної власності», – підсумував виконавчий директор EUIPO.
Після завершення зустрічі учасники підписали дворічний робочий план на 2024-2025 роки в рамках Меморандуму про взаєморозуміння, підписаного 5 липня 2023 року між EUIPO та УКРНОІВІ.
Завантажується ...
