Українські лобісти в законі. Уже офіційно — блог Віктора Залізнюка

Сьогодні Президент Володимир Зеленський підписав закон про доброчесне лобіювання. Відповідна інформація з’явилася на сайті Верховної Ради.

Закон має набути чинності через два місяці після запуску Реєстру прозорості, але не пізніше за 1 січня 2025 року.

Проте готуватися до гри за новими правилами бізнес та лобісти мають уже зараз.

Правила української моделі лобізму

Закон про легалізацію лобізму є рамковим. Тобто фактично він визначає статус лобіста, вводить його в правове поле та, на жаль, не надає багато можливостей чи інструментів для діяльності.

Закон дозволяє здійснювати лобіювання лише особі, яка отримала статус лобіста. Лобістами зможуть бути як приватні особи, так і компанії, зокрема іноземні, які мають в Україні свої представництва.

Такий статус отримуватиметься шляхом внесення відомостей про лобіста до Реєстру прозорості, який вестиме Національне агентство з питань запобігання корупції. Він міститиме не лише інформацію про лобістів, а й звітність про їхню діяльність.

Подібні реєстри існують в різних країнах і дають змогу відстежувати, хто, за яку винагороду та чиї інтереси лобіює.

У ЄС такий інструмент – EU Transparency Register – запустили Європарламент та Єврокомісія у червні 2021 року. Це відкрита база даних про групи та організації, які впливають на формування або реалізацію політики та законодавства ЄС. І на лютий 2024 року вона налічує майже 12,5 тис. зареєстрованих бізнесів, громадських організацій, юридичних фірм, лобістських компаній, приватних осіб, наукових установ, асоціацій та персональних консультантів.

Дані українського Реєстру прозорості будуть безоплатними, відкритими, загальнодоступними (крім персональних даних) українською та англійською мовами. Доступ до Реєстру на офіційному вебсайті НАЗК буде цілодобовим.

Кому і що не можна буде лобіювати в Україні

• Лобіювання без реєстрації в Реєстрі прозорості НАЗК буде вважатися незаконним.
• Політичні партії, медіа, релігійні організації, кандидати на вибори не зможуть бути лобістами або просувати свої інтереси через лобістів.
• Займатися лобіюванням буде заборонено чиновникам (зокрема колишнім протягом року після звільнення), особам із судимістю, громадянам і компаніям з держави-агресора (тобто росії), підсанкційним особам.
• Діяльність громадських об’єднань та різного роду неприбуткових організацій не вважатиметься лобіюванням, якщо вона не має комерційних інтересів.
• Питання оголошення мобілізації, запровадження воєнного стану, використання військ, оголошення стану війни, укладення миру та зміни території України лобіювати заборонено.
• Також дія закону не поширюватиметься на діяльність, пов’язану із залученням, моніторингом, наданням та використанням міжнародної технічної допомоги, реалізацію проєктів та програм міжнародної технічної допомоги.
• Не можна буде лобіювати адміністративні акти та акти індивідуальної дії.

Права лобістів в Україні

Важливим сигналом для іноземного бізнесу є зафіксовані на рівні закону права лобіста, а отже, і можливості для замовника.

Лобіста наділено правом не лише входити до адміністративних будівель, але і брати участь у розгляді питань, пов’язаних із лобіюванням.

Мова йде не про фізичну присутність на тому чи іншому засіданні, а про можливість якісно донести свою думку, надати аргументи, відстояти позицію.

Не менш важливою новелою є норми, шо відкривають для іноземного інвестора можливість не лише обговорити свої бажання в стилі «було б добре, якби було так», а безпосередньо прописати «як».

Лобіст має право ініціювати підготовку проєктів нормативно-правових актів. Ба більше, зазначену норму закону необхідно сприймати не лише як одностороннє право лобіста. А також як взаємний обов’язок посадовця відреагувати на нашу ініціативу та розпочати діалог.

На моє переконання, це відкриває нові можливості для міжнародних компаній і на стадії входження на український ринок, і в процесі ведення бізнесу в нашій країні. Адже часто внутрішні регламенти міжнародних компаній потребують узгодження з регуляторною нормативно-правовою базою України.

Також лобісти набули право вільно поширювати інформацію про лобіювання у медіа та в інтернеті. Це надає можливості для формування об’єктивної суспільної думки щодо врегулювання того чи іншого питання, особливо якщо воно стосується цілої галузі економіки або суспільно чутливих тем.

Зазначену опцію можна розцінити як інструмент подолання непорозуміння бізнесу і споживачів та пошуку взаємовигідного компромісу. Це надзвичайно важливо для відповідального бізнесу й світових брендів, що мають не лише бізнесову, але і соціальну капіталізацію.

Контракт із лобістом зможе укладати будь-який бізнес або бізнес-асоціація. За винятком бізнесу та осіб, пов’язаних із державою-агресором, санкційною політикою, терористичною діяльністю.

Лобісти матимуть змогу отримувати винагороду за свою роботу. Водночас законом забороняється встановлення розміру винагороди залежно від результатів лобіювання.

Важливо, що джерелом фінансування лобіювання не зможуть бути кошти та інші засоби, отримані від топпосадовців та чиновників, державного та місцевих бюджетів, а також держави-агресора, компаній та організацій, пов’язаних із нею.

Закон передбачає можливість лобіювання і приватних комерційних інтересів. Тобто інтересів самого лобіста.

Як і будь який інший бізнес, лобіювання потребує належного контролю з боку держави. НАЗК здійснюватиме моніторинг за діяльністю лобістів, а парламент планує запровадити штрафи. Відповідний законопроєкт (№ 10373) вже ухвалений у першому читанні.

А загалом відзначу, що ухвалений закон про лобіювання та його реалізація — це сигнал країнам-партнерам щодо здатності впроваджувати реформи і готовності України працювати за міжнародними стандартами.

Блог — матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Як незалежне видання, «Юридична практика» може публікувати статті, що мають дискусійний характер або стосуються тих чи інших спірних питань. Точка зору редакції “ЮП” може не збігатися з поглядом автора блогу.