«Українське суспільство готове вирішувати конфлікти шляхом використання примирних процедур у позасудовому порядку», — переконаний заступник директора ІР-офісу Владислав Білоцький

«Щоб захист прав інтелектуальної власності був дієвим, він має бути комплексним. Отже, крім судового розгляду, необхідно розвивати адміністративні механізми оскарження, як-от Апеляційна палата ІР-офісу та альтернативні позасудові способи вирішення спорів, зокрема медіація», — вважає заступник директора Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (ІР-офіс) Владислав Білоцький. В інтерв’ю «Юридичній практиці» він розповів, яка наразі ситуація з вирішенням ІР-спорів, чому ІР-медіація може спрацювати в Україні та кому це має бути цікаво, а також прокоментував виклики, які постають перед ІР-офісом у процесі запровадження спеціалізованої медіації.

 

— Пане Владиславе, яка наразі ситуація з вирішенням ІР-спорів в Україні? Чи виконують свою функцію суди з точки зору як якості судочинства, так і строків розгляду справ?

— Широкомасштабне російське вторгнення ускладнило вирішення будь-яких спорів в Україні, і сфера інтелектуальної власності винятком не стала. Судова система України зіткнулася з низкою безпрецедентних викликів. 80 судів не функціонують через тимчасову окупацію чи близькість до лінії фронту, а внаслідок активних бойових дій різних пошкоджень, за даними Державної судової адміністрації України, зазнали 115 судових установ. Загострилася й проблема кадрового голоду щодо суддів і працівників апаратів судів. Як наслідок, суди перевантажені справами, строки їх розгляду здебільшого перевищують розумні й бажані очікування.

Попри обмежені кадрові та фінансові ресурси, непрості безпекові умови роботи та необхідність адаптації системи до нових реалій, суди намагаються підтримувати високі стандарти правосуддя. Але категорія ІР-спорів ніколи легкою не була. Ці справи суди розглядають довго, вони ускладнені великою кількістю призначених експертиз. У деяких районних судах розгляд справ, пов’язаних з інтелектуальною власністю, може тривати до півтора чи навіть двох, а то й більше років. Тривалість судового процесу, низька ефективність судового захисту порушених прав, пандемія та повномасштабне російське вторгнення знизили й активність авторів, винахідників, бізнесу.

Гадаю, що виправити цю ситуацію може запуск роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності (ІР-суду). Цього кроку від України очікує і професійна спільнота, і ЄС. Спеціалізоване на ІР-сфері судочинство поліпшить інвестиційний клімат держави, адже очікується, що справи розглядатимуться швидше і якісніше. Однак з огляду на обставини впевненості в тому, що ІР-суд запрацює в найближчі два роки, немає.

— Зважаючи на такі досить віддалені перспективи початку роботи ІР-суду, якими можуть бути альтернативні шляхи врегулювання ІР-спорів?

— Щоб захист прав інтелектуальної власності був дієвим, він має бути комплексним. Отже, крім судового розгляду, необхідно розвивати адміністративні механізми оскарження, як-от Апеляційна палата ІР-офісу та альтернативні позасудові способи вирішення спорів, зокрема медіація.

ІР-офіс активно працює над забезпеченням принаймні двох компонентів цієї «тріади захисту». Найближчим часом очікуємо на запуск роботи Апеляційної палати ІР-офісу — наказ Міністерства економіки України «Про затвердження Регламенту Апеляційної палати Національного органу інтелектуальної власності» вже зареєстровано в Мін’юсті, він набере чинності з дня його офіційного опублікування.

Торік у травні ми презентували концепт Центру медіації та посередництва ІР-офісу, а вже у вересні затвердили документи з медіації та Центр розпочав свою діяльність. Зараз триває робота над наповненням Реєстру медіаторів, які залучаються до вирішення спорів у сфері інтелектуальної власності. Ми впевнені, що процедура медіації допоможе забезпечити швидше та ефективніше вирішення ІР-спорів, а також зменшити навантаження на судову систему.

— Які переваги ви бачите в медіації як інструменті для вирішення спорів в ІР-сфері порівняно з традиційними судовими процедурами?

— Порівняно із судовими процедурами беззаперечною перевагою є те, що медіація пропонує гнучкий та менш формалізований підхід до врегулювання спору.

По-перше, вкрай важливо те, що медіація дає змогу зберегти ділові відносини її учасникам. У медіації немає переможених, а є сторони, які досягли компромісу. Від медіації виграють усі.

По-друге, висока дієвість. Медіація потребує менше часу та зусиль, аніж судові процеси. Досягнення взаємної згоди та вирішення спору в більш стислі строки дає можливість сторонам зосередитися на своїх бізнес-процесах і продуктивності замість позиційної боротьби. До того ж медіація дає змогу компаніям зекономити значні кошти, які зазвичай витрачаються на тривалий судовий процес.

По-третє, контроль над процесом. Учасники повністю контролюють процес медіації та самостійно вирішують, які питання потрібно включити в медіаційний процес. Сторони мають можливість узгоджувати та вирішувати спірні питання відповідно до їхніх потреб та інтересів.

Важливо згадати й про таку перевагу медіації, як конфіденційність. Конфіденційність медіації дає можливість учасникам вільно обговорювати спірні питання та знаходити компроміс без ризику розголошення інформації та завдання репутаційних збитків. Натомість судові процеси тісно пов’язані з публічністю, такими є вимоги закону. Величезна кількість процесуальних документів має публікуватися у відкритих джерелах на офіційних сайтах.

— На вашу думку, чому медіація може спрацювати в Україні? Чому ІР-офіс вирішив запровадити у своїй структурі спеціалізовану медіацію?

— Сьогодні в Україні відбуваються глобальні трансформаційні процеси. Для набуття повноправного членства в ЄС нашій країні необхідно буде виконати чимало домашньої роботи. І забезпечення ефективного захисту об’єктів права інтелектуальної власності — це одна з вимог євроінтеграційного шляху.

Для цієї мети медіація має величезний потенціал. І я переконаний, що українське суспільство готове вирішувати конфлікти шляхом використання примирних процедур у позасудовому порядку.

Насправді українська бізнес-спільнота використовувала медіацію та переговори як спосіб вирішення спорів задовго до того, як цей метод був формально унормований законодавством. Про що це свідчить? Про гнучкість та адаптивність українського бізнесу, який вже сьогодні має запит на прогресивні та інноваційні підходи до вирішення конфліктів.

ІP-офіс від самого початку, формулюючи свої статутні завдання, визначив упровадження альтернативних шляхів вирішення спорів одним із напрямів роботи. Для нас важливо й те, що розвиток Центру медіації та посередництва на базі ІР-офісу підтримали міжнародні партнери. Зокрема, про це йдеться в Меморандумі про взаєморозуміння щодо співпраці у сфері інтелектуальної власності, який було підписано між Міністерством економіки України та Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ) у липні 2023 року.

— Досвідом яких країн та/або інституцій керувався ІР-офіс, вибудовуючи механіку Центру медіації та посередництва?

— У процесі створення концепту Центру медіації та посередництва ми орієнтувалися на успішний досвід країн ЄС та США. Насамперед прикладом для нас став Центр арбітражу й медіації ВОІВ, створений ще у 1994 році. На сьогодні це один із найбільш потужних і професійних майданчиків для розгляду та врегулювання спорів, пов’язаних зі складними об’єктами права інтелектуальної власності.

— Які виклики постають перед ІР-офісом у процесі запровадження ІР-медіації? Чи відчувається підтримка спільноти медіаторів? І чи немає спротиву з боку спільноти адвокатів?

— Цей шлях не є простим. Головними викликами для нас є інформування та популяризація інформації щодо IP-медіації, а також забезпечення достатнього рівня довіри до цієї процедури. Ми відчуваємо підтримку від спільноти медіаторів, які зацікавлені в розвитку та поширенні інформації щодо цього методу вирішення спорів. Це важливо і дуже цінно.

Адвокатська спільнота переважно позитивно ставиться до впровадження медіації. Медіація не замінює, а доповнює традиційні судові процедури, надає більше можливостей для досягнення бажаного результату. До того ж медіація за своєю природою проводиться за взаємною згодою сторін медіації з урахуванням принципів добровільності, конфіденційності, нейтральності, незалежності та неупередженості медіатора, самовизначення та рівності прав сторін медіації.

Також хочу акцентувати, що співробітники ІР-офісу не братимуть участі в процесі медіації як медіатори. Наша місія — створити професійний майданчик для проведення ІР-медіації, поглиблення співпраці та обміну практикою з ВОІВ та іншими міжнародними організаціями щодо популяризації спеціалізованої медіації, проведення заходів із підвищення кваліфікації для медіаторів в ІР-галузі. Тобто йдеться про створення спеціалізованої на ІР екосистеми медіації.

— Які конкретно кейси зможе вирішувати ІР-медіація в Україні?

— Світ швидко змінюється, а сфера інтелектуальної власності та інновацій розвивається динамічно. Тому я гадаю, що ІР-медіація може стати особливо корисною в тих категоріях спорів, правовідносини в яких іще не унормовані на рівні законодавства.

Медіація може бути дієвим інструментом для вирішення як договірних, так і позадоговірних спорів в ІР-сфері. Це спори стосовно прав на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки, комерційні найменування, спори щодо прав автора і суміжних прав, щодо укладення, зміни, розірвання та виконання договорів на розпорядження майновими правами інтелектуальної власності. Крім того, медіація може вирішувати спори, що виникають із відносин, пов’язаних із захистом від недобросовісної конкуренції щодо неправомірного використання позначень або товару іншого виробника, копіювання зовнішнього вигляду виробів, збирання, розголошення та використання комерційної таємниці тощо.

Медіація, як процедурно простий та гнучкий процес, є напрочуд перспективною для врегулювання ІР-спорів, які за своєю природою є складними, а часто мультиюрисдикційними.

Час та конфіденційність у цих спорах мають визначальну роль, адже запатентовані продукти можуть швидко стати застарілими, а торговельні марки можуть бути чутливими до часу, якщо вони представляють продукти з коротким життєвим циклом.

— Як гадаєте, констатація того факту, що в Україні дієво працює ІР-медіація, може стати аргументом для іноземного інвестора в разі виходу на українську юрисдикцію?

— Безперечно. Ефективна ІР-медіація демонструє здатність країни забезпечувати швидке та справедливе вирішення ІР-спорів, що є критично важливим для захисту інвестицій. Це створить позитивний імідж України як країни з прозорим та дієвим правовим середовищем, здатним відповідати на складні виклики у сфері інтелектуальної власності.

— І власне, коли можна буде стверджувати, що ІР-медіація працює в Україні ефективно? Коли ІР-офіс прогнозує появу перших успішних кейсів у своєму портфелі?

— Ми плануємо повноцінно запускати надання послуг з організації ІР-медіації найближчими місяцями після фіналізації всіх підготовчих дій. Треба враховувати, що медіація — процедура конфіденційна і не супроводжується рекламою успішних кейсів. Показниками успіху буде звернення бізнесу до такого способу вирішення спорів, задоволеність сторін цим процесом і зрештою зменшення їх кількості.

(Бесіду вів Олексій Насадюк, «Юридична практика»)