Видавництво Як розвивається санкційна політика України, як доброчесному бізнесу мінімізувати санкційні ризики та як розвивається судова практика оскарження санкцій — цим та іншим питанням присвячена конференція «Бізнес vs Санкції», яка проходить сьогодні в Києві. Організатором заходу стала газета «Юридична практика», генеральним партнером — GRACERS, експертним партнером — VB PARTNERS, професійним партнером — Stron, стратегічним партнером — LES.
Про політику держави у сфері застосування санкцій та їх вплив на економіку України розповіли:
- Олексій Мовчан, народний депутат України;
- Агія Загребельська, очільниця напряму мінімізації корупційних ризиків в санкційній політиці НАЗК;
- Віталій Нестор, депутат Київської міської ради, член комісії з оцінки корупційних ризиків у діяльності Київської міської ради;
- Ілля Михайлов, голова наглядової ради АТ «Прозорро.Продажі»;
- Олена Сукманова, партнер Sayenko Kharenko;
- Денис Шкаровський, партнер VB PARTNERS;
- Світлана Ренькас, директор юридичного департаменту холдингу «Автек».
Модерував обговорення Сергій Лисенко, керуючий партнер GRACERS.
«Ми всі стикаємося із санкційною політикою держави фактично 3-4 роки. Держава досить активно використовує важелі, які надаються відповідним законом. І саме те, які це важелі і як вони застосовуються, ми спробуємо сьогодні обговорити», — зазначив Сергій Лисенко, відкриваючи обговорення.
Санкційна політика
Олексій Мовчан виступив з оглядом санкційної політики та її впливу на економіку держави.
«У жодних підручниках, в жодних наукових статтях не написано, як зберегти баланс, застосовувати санкції до агресора, який кожного дня бомбить твою країну, та зберегти бізнес, що продовжує працювати», — зазначив Олексій Мовчан.
За його словами, закони початку 2022 року ухвалювалися для швидких рішень та оперативних контрзаходів. Зараз виникає питання, які заходи мають бути збережені на середню та довгу перспективу та як, відповідно, слід апгрейдити законодавство і убезпечувати бізнес від втрат і банкрутства. Він закликав експертну спільноту до роботи над осучасненням профільного законодавства.
Агія Загребельська наголосила та тому, що санкції ще довго будуть частиною правової реальності України, причому чим далі, тим більше санкційний механізм буде ускладнюватися. Вона звернула увагу, що санкції виконують дві функції — обмеження та виправлення суб’єкта, до якого вони застосовуються. І саме від останнього залежить визначення моменту, коли санкції мають бути зняті. Доповідачка також акцентувала деякі практичні аспекти застосування санкцій, імплементації досвіду іноземних країни, оцінки ризиків та ефекту застосування санкцій.
«Санкції — це передовсім про національну безпеку, а не про економіку, — наголосила представниця НАЗК. — Ми можемо позбутися російського сліду в українській економіці, але маємо робити це помірковано та зважено».
На продовження свого виступу Агія Загребельська прокоментувала досвід застосування окремих позасанкційних заходів щодо суб’єктів, які підтримують агресію рф.
«Сила санкцій в їх виконанні», — резюмувала свій виступ пані Загребельська.
Відшкодування збитків
Виступ Віталія Нестора був присвячений питанню відшкодування збитків Україні коштом підсанкційних і заморожених активів рф в інших країнах. Наголосивши, що єдиного підходу в цьому питанні наразі немає, доповідач зазначив, що мова може йти про:
- конфіскацію та передання активів Україні;
- передання доходів від російських активів;
- передання податків, нарахованих на доходи від російських активів;
- визнання та виконання рішень українських судів коштом активів рф.
Серед основних викликів щодо відшкодування шкоди та отримання реальних компенсації він, зокрема, назвав необхідність подолання суверенного імунітету рф та ризики застосування економічних або політичних заходів у відповідь щодо представників бізнесу ЄС у росії.
«Отримання компенсацій за заподіяну Україні шкоду вимагає дипломатичних зусиль, юридичної роботи та підтримки міжнародної спільноти», — наголосив Віталій Нестор.
Чи допоможуть санкцій компенсувати збитки завдані рф — про це розмірковувала Олена Сукманова, партнер Sayenko Kharenko. Вона, зокрема, звернула увагу, що компенсаційний механізм, який наразі створюється, потенційно може не задовольняти бізнес, адже держава передовсім виконуватиме свою соціальну функцію, відбудовуватиме інфраструктуру тощо, а інтереси бізнесу, напевно, розглядатимуться в останню чергу.
Говорячи про перспективи виконання рішення українського суду та звернення стягнення на російські активи за кордоном, пані Сукманова зауважила, що, за її спостереженнями, політичної волі на створення жорсткого міжнародного юридичного механізму стягнення російських активів наразі немає. А наявний нині механізм заморозки активів держави-агресора є політичним і не має юридичних наслідків у вигляді конфіскації.
Олена Сукманова також проаналізувала перспективи звернення стягнення на різні види російських активів. На її думку, найбільш перспективним видається звернення стягнення на активи російських державних підприємств (із застосуванням доктрини зняття корпоративної вуалі); можливість звернення стягнення на приватні російські активи видається ймовірною в рамках кримінальних проваджень чи санкцій, а не виконання рішення суду.
Вплив санкцій
Про вплив санкцій на доброчесний бізнес та економіку в цілому говорив Денис Шкаровський, партнер VB PARTNERS. Він, зокрема, звернув увагу на випадки застосування санкцій до українського бізнесу, в тому числі для притягнення до відповідальності за певні порушення, наприклад податкові чи корупційні. Є й випадки помилкового застосування санкцій, тож, на думку доповідача, слід запровадити швидкі механізми їх оскарження та перегляду.
Пан Шкаровський також прокоментував випадки застосування санкцій у вигляді стягнення на користь держави активів, які мають «історичний зв’язок» із рф. Бізнесу він при цьому рекомендував якнайскоріше вступати в комунікацію з представниками держави для доведення інформації про відсутність підстав для застосування санкцій.
Реалізація активів
Практичні аспекти управління підсанкційним майном та його реалізації розкрив Ілля Михайлов, голова наглядової ради АТ «Прозорро.Продажі». Він, зокрема, наголосив, що мало обмежити представників держави-агресора, мало позбавити їх власності, потрібно також фокусуватися на тому, яким чином забезпечити найкращу і найшвидшу конверсію в гроші тих активів, які опинилися у власності держави. Або принаймні як зробити так, щоб вони через певний час не втратили повністю свою вартість.
«Зараз зусилля всіх органів державної влади, передовсім законодавчої, мають бути зосереджені на тому, щоб максимально швидко зробити апгрейд правого поля та надати можливість належному бізнесу абсолютно спокійно брати участь у придбанні чи управлінні тими активами, які були вилучені на користь держави», — наголосив Ілля Михайлов.
Практичний кейс
Світлана Ренькас, директор юридичного департаменту холдингу «Автек», розповіла про санкційний кейс, із яким зіткнувся «Автек». Санкції були накладені на постачальника, в якого компанія купила сільськогосподарську техніку. Ці санкції передбачали, зокрема, й припинення торгових операцій. «Автек» ще в 2021 році оплатила поставку партії тракторів, вона перебуває на митному складі в Польщі, проте їх ввезення в Україну було заблоковано митною службою.
Світлана Ренькас закликала більш виважено підходити до питання застосування санкцій, а державним органам — діяти у межах повноважень та не порушувати право власності.
Завантажується ...
