Судова практика в кримінальних справах: огляд позицій ККС ВС за лютий 2024 року

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду опублікував огляд правових позицій, ухвалених у лютому 2024 року.

В огляді зібрано актуальні висновки ККС ВС щодо застосування норм кримінального права та кримінального процесуального права.

Огляд судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (актуальна практика)

Щодо застосування норм кримінального права ККС ВС серед іншого:

• констатував, що дії громадянина України, який реалізовував державну політику держави-окупанта – рф у військовій сфері, здійснюючи примусовий призов цивільного населення України, яке проживає на тимчасово окупованій території України, на строкову військову службу до збройних сил рф, є такими, що порушують закони та звичаї війни, передбачені міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, і підлягають кваліфікації за частиною 1 статті 438 КК України;
• акцентував, що положення Закону України «Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України» від 3 березня 2022 року № 2114-IX не декриміналізують протиправного поводження з предметами злочину, передбаченого частиною 1 статті 263 КК України, вчиненого до набуття чинності цим законом, та не встановлюють правомірності незаконного поводження з предметами, отриманими всупереч порядку, встановленому МВС України, в період дії воєнного стану.

Щодо застосування норм КПК України висловлені правові позиції:

• щодо можливості оскарження під час досудового розслідування в апеляційному порядку ухвал слідчого судді, зокрема, про повернення скарги на повідомлення про підозру; про відмову в задоволенні скарги на повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри в об’єднаному кримінальному провадженні, в якому частина відомостей про кримінальні правопорушення внесені до ЄРДР до 16 березня 2018 року, а частина – після цієї дати; про зобов’язання слідчого та/або прокурора вчинити конкретну дію щодо закриття кримінального провадження на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 КПК України;
• про те, що закриття кримінального провадження стосовно особи з нереабілітуючих підстав, передбачених статтею 46 КК України, у зв’язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим і застосування до неї більш м’якої форми закінчення кримінального провадження, ніж обвинувальний вирок, не звільняє її від сплати процесуальних витрат, пов’язаних із проведенням судової автотехнічної експертизи та судової експертизи технічного стану транспортного засобу.

Читайте також: ВККС продовжила строк подання
документів для участі в конкурсі у ВАКС