Суд у смартфоні: ІР-суд може стати пілотним проєктом для повноцінного впровадження е-суду на базі ЄСІТС

Сьогодні, 8 лютого, Комітет з інтелектуальної власності Національної асоціації адвокатів України організував онлайн круглий стіл на тему «Вищий суд з питань інтелектуальної власності: стан формування».

Модератором заходу став голова Комітету з інтелектуальної власності НААУ, адвокат Микола Потоцький.

Чіткий сигнал

Відкриваючи захід, Валентин Гвоздій, заступник голови Національної асоціації адвокатів України, адвокат, зауважив, що створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності (ІР-суд) є важливим етапом судової реформи, чітким меседжем про те, що інтелектуальна власність в Україні має належний захист. Ба більше, варто пам’ятати, що свого часу Україна взяла на себе низку міжнародних зобов’язань щодо захисту прав інтелектуальної власності.

Пан Гвоздій зазначив, що право інтелектуальної власності тісно пов’язане з творчістю, інноваціями, економічним зростанням держави, однак усе це можливо за умов належного судового захисту.

«Однозначно позитивні наслідки створення ІР-суду були б такі: чіткий сигнал громадськості та міжнародному співтовариству, що Україна готова належно захищати ІР», — переконаний Валентин Гвоздій.

Найбільшим викликом, за його словами, є завершення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів ІР-суду Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (ВККС). Іншим важливим питанням буде належне фінансування цього суду. Оскільки місце розташування ІР-суду — місто Київ, пан Гвоздій наголосив на важливості належної роботи “Електронного суду” на базі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).

ІР-суд у смартфоні

Сергій Іонушас, народний депутат України, голова Комісії з питань правової реформи при Президенті України, повідомив, що Комітет Верховної Ради України з питань правової політики рекомендував парламенту прийняти за основу законопроєкт № 3711-д від 29 січня 2021 року «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо відновлення роботи ВККС». Пан Іонушас сподівається, що роботу ВККС буде відновлено найближчим часом. Він прогнозує, що конкурсні процедури для майбутніх суддів ІР-суду буде завершено в стислі строки, однак це буде можливо тільки після запуску роботи самої ВККС.

Також народний депутат поділився певним інсайдом. Цілком імовірно, що ІР-суд стане пілотним проєктом, тестовим майданчиком для повноцінного впровадження “Електронного суду” на базі ЄСІТС. Це буде такий собі ІР-суд у смартфоні.

Сергій Іонушас вважає, що такий крок буде чудовою нагодою започаткувати електронну роботу ІР-суду з нуля, а не болісно перебудовувати вже наявну структуру. Він повідомив, що на базі Комісії з питань правової реформи буде ініційовано створення робочої групи задля розробки законодавчих ініціатив для реалізації цього пілотного проєкту.

За словами народного депутата України, це прискорить документообіг, поліпшить онлайн-взаємодію з експертами і спеціалістами, удосконалить питання збирання і надання електронних доказів тощо. Проєкт «ІР-суд у смартфоні» може стати взірцем для всієї судової системи.

Судовий погляд

Віктор Москаленко, суддя, заступник голови Вищого господарського суду у відставці, переконаний, що завершення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів ІР-суду на підставі чинного законодавства недостатньо. Необхідним є прийняття окремого закону, що відповідатиме Конституції України та Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до яких «суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом».

Серед іншого, за словами пана Москаленка, такий закон має містити норми про статус, правові засади діяльності, склад, повноваження, завдання суду, інформацію, за яких умов суд розпочинає свою роботу. Також має містити норми щодо Апеляційної палати ІР-суду: про забезпечення її неупередженості та незалежності, а також про розміщення цього суду та його автономне забезпечення.

«З початком діяльності ІР-суду суди цивільної, господарської, адміністративної юрисдикції мають звершити розгляд відкритих проваджень, а нові позовні заяви мають подаватися до новоутвореного суду», — звернув увагу на положення, які потребують відображення в майбутньому законі про ІР-суд, Віктор Москаленко.

Спікер також висловився стосовно низки ініціатив про розгляд ІР-судом справ щодо захисту економічної конкуренції.

«Поєднання розгляду в одному спеціалізованому суді різних за своєю природою справ є вкрай дискусійним», — переконаний Віктор Москаленко.

Виконавча влада

Про інституційну реформу в ІР-сфері стисло розповів Андрій Демчук, директор департаменту розвитку сфери інтелектуальної власності Мінекономіки. Зокрема, він нагадав, що в Україні створено Національний орган інтелектуальної власності, функції якого сьогодні виконує ДП «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент). Серед іншого при НОІВ буде діяти Апеляційна палата — позасудовий адміністративний орган оскарження.

«До кінця року, сподіваємося, ми отримаємо повноцінну реформовану систему з НОІВ та ІР-судом. Галузь почне дихати по-новому», — висловив сподівання Андрій Демчук.

Богдан Падучак, заступник директора департаменту розвитку сфери інтелектуальної власності Мінекономіки, додав про роботу над подальшими змінами до профільного «інтелектуального» законодавства.

Він наголосив на важливості плідної співпраці з судовою гілкою влади та іншими інституціями (адвокатами, патентними повіреними, науковцями, ІР-спільнотою) задля релевантної імплементації європейських правил щодо захисту ІР-прав у національне правове поле.

«Не йдеться про перенесення європейських вимог, а про їхню адаптацію, оскільки правова система України має свої особливості. Тому до розробки законодавчих ініціатив треба підходити надзвичайно виважено і фахово. І якщо ми створимо відповідну робочу групу, то досягнемо необхідного результату», — переконаний Богдан Падучак.

Міжнародний акцент

Оксана Попруга, представниця Представництва Європейського Союзу в Україні, зазначила, що ЄС рішуче підтримує якнайшвидше створення ІР-суду, що посилить захист прав інтелектуальної власності, підвищить інвестиційну привабливість української економіки, а також знизить рівень невизначеності судової практики.

У свою чергу Марія Тимофієнко, менеджерка проєкту Університету Квін Мері в місті Лондоні, щодо підтримки створення ІР-суду в Україні зауважила, що Україна є стратегічним партнером Великої Британії, тому для них успішне завершення судової реформи в Україні є вкрай важливим. А належний захист прав інтелектуальної власності є вагомим фактором для партнерських відносин обох країн.