Міністерство юстиції пояснило порядок спадкування та викупу земельної ділянки для ведення сільського господарства.
Так, спадкоємець, що прийняв спадщину, у складі якої є обтяжені майно та/або майнові права та/або нерухоме майно й інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов’язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Нотаріус під час видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом або за законом перевіряє:
На підтвердження цих обставин від спадкоємців вимагаються документи, які підтверджують вказані факти.
Згідно з частиною 5 статті 7 Земельного кодексу України 1990 року (втратив чинність 01.01.2002) у постійне користування земля надавалася радами народних депутатів із земель, що перебували у державній власності, зокрема, громадянам України для городництва, сінокосіння і випасання худоби, ведення селянського (фермерського) господарства. Цією самою статтею Кодексу було встановлено перелік суб’єктів, які мали право набувати в постійне користування земельні ділянки. Фермерські господарства та фізичні особи до вказаного переліку суб’єктів не належали.
Громадянам України, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство, землі передавалися за їх бажанням у власність або надавалися в користування, в тому числі на умовах оренди надавалися земельні ділянки, включаючи присадибний наділ.
Нині за змістом системного тлумачення українського законодавства очевидно, що після отримання в постійне користування земельної ділянки, наданої для ведення селянського (фермерського) господарства, та проведення державної реєстрації такого господарства постійним користувачем цієї ділянки є відповідне господарство, а не громадянин, якому вона надавалась. Тому у такій ситуації зазначене право не може бути об’єктом спадкування, а постійним користувачем вказаної ділянки після смерті засновника залишається селянське (фермерське) господарство.
Водночас право постійного користування земельною ділянкою, яке належало спадкодавцю, не є тим правом, яке не можна успадкувати. А тому таке право за загальним правилом входить до складу спадщини.
Проте право постійного користування земельною ділянкою, яку отримав для ведення селянського (фермерського) господарства його засновник, може бути об’єктом спадкування, якщо зазначена особа до її смерті не змогла створити (зареєструвати) селянське (фермерське) господарство. Тільки в такому разі право постійного користування зазначеною ділянкою входить до складу спадщини в разі смерті цієї особи та може бути успадковано лише для мети, для якої це право отримав спадкодавець.
Крім того, громадяни України, яким:
мають право на викуп таких земельних ділянок у власність із розстроченням платежу до 10 років за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці таких земельних ділянок, без проведення земельних торгів. У разі купівлі земельної ділянки з розстроченням платежу право власності переходить до покупця після сплати першого платежу.
Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
© Юридична практика, 1997-2024. Всі права захищені
Кількість адвокатських балів | Вартість |
---|---|
Відеокурс з адвокатської етики | 650 грн |
10 адвокатських балів (включаючи 2 бали за курс з адвокатської етики) | 2200 грн |
16 адвокатських балів (включаючи 2 бали за курс з адвокатської етики) | 3500 грн |
8 адвокатських балів (без адвокатської етики) | 1800 грн |
Щодо додаткової інформації
Email: [email protected]
Тел. +38 (050) 449-01-09
Пожалуйста, подождите…