Слухання в Комітеті ВР з питань правової політики: міжнародний комерційний арбітраж і третейське вирішення спорів – у фокусі уваги експертів

Сьогодні, 27 березня, відбувся перший день слухань у Комітеті Верховної Ради з питань правової політики на тему «Шляхи до миру: проблематика та перспективи альтернативного вирішення спорів у сучасних умовах».

Перший день обговорень було присвячено тематиці міжнародного комерційного арбітражу і третейському вирішенню спорів.

Наступного дня спеціалісти, експерти, які займаються процедурами арбітражу, третейського вирішення спорів, обговорюватимуть проблеми медіації та врегулювання спорів за участі судді.

Як зауважив модератор слухань Роман Бабій, народний депутат, член Комітету ВР з питань правової політики, потрібно зрозуміти, які проблеми виникли за ці воєнні роки, як їх можна вирішити, які є перспективи для подальшого розвитку інституції адміністративного вирішення спорів.

«В ідеалі потрібно напрацювати дорожню карту, принаймні визначити, куди насамперед докладати зусиль, які питання пріоритетні, що є нагальним, а що, можливо, не на часі. І скоординувати зусилля професійної спільноти, законодавців, представників виконавчої влади та міжнародних партнерів, щоб рухатися до переваг, які дасть українцям альтернативне вирішення спорів», – підкреслив Роман Бабій.

Микола Селівон, голова Міжнародного комерційного арбітражного суду та Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України, виступив із доповіддю «Розвиток арбітражу в умовах війни та повоєнна відбудова України».

«Розвиток альтернативних способів вирішення спорів – це прояв демократичності держави, тому що вона надає можливість юридичній особі і громадянину вибирати спосіб захисту своїх прав», – передусім зазначив суддя. Він зауважив, що альтернативні способи розв’язання спорів, зокрема міжнародний арбітраж, стають необхідним елементом національного і світового правопорядку, адже це явище більш широко масштабу, ніж просто розв’язання спорів.

Микола Селівон також ознайомив із діяльністю Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України протягом воєнного часу. Наразі діяльність МКАС відображена в його щорічному звіті.

Серед поточних викликів суддя, зокрема, акцентував розвиток національного ринку арбітражних послуг.

Інна Ємельянова, заступник голови МКАС та МАК, висвітлила тему «Медіація в транскордонних спорах і арбітраж. Що обрати та поєднати».

За її словами, коли стираються кордони, бізнес шукає більш ефективні та гнучкі механізми врегулювання спорів. Інвестори шукають прості, прозорі та передбачувані механізми!

Про важливість удосконалення вітчизняного арбітражного законодавства з огляду на відбудову України, яка потребуватиме іноземних інвестицій, говорила Олена Перепелинська, президент Української арбітражної асоціації, адвокат, голова комітету НААУ з питань альтернативного врегулювання спорів.

«Альтернативні способи вирішення спорів для інвесторів є більш зрозумілими, гнучким, ефективними і дають змогу інвесторам обирати мову, право, арбітрів тощо», – зазначила пані Перепелинська.

Вона також повідомила, що в рамках Української арбітражної асоціації функціонує робоча група щодо вдосконалення арбітражного законодавства, яка брала активну участь у попередній судовій реформі і зараз напрацьовує нові рекомендації.

Нині робоча група працює над законопроєктом, який далі подаватиметься в Комітет. У пріоритеті – розширювати коло спорів, які можна вирішувати в арбітражах.

Олег Подцерковний, завідувач кафедри господарського права і процесу Національного університету «Одеська юридична академія», д.ю.н., професор, висловився щодо шляхів усунення законодавчих перешкод міжнародному комерційному арбітражу в Україні.

«Маємо говорити про подальші кроки, які сприятимуть розвитку арбітражу, адже цей важливий напрям розвитку громадянського суспільства, коли не лише держава через судову систему, а саме громадянське суспільство бере на себе важливу функцію щодо усунення конфліктів. Причому у спосіб, зрозумілий іноземному інвестору», – наголосив науковець. Утім, треба усунути певні законодавчі перешкоди, які не були усунуті в процесі розвитку міжнародного комерційного арбітражу в Україні.

Сергій Гришко, голова комітету ВГО «Асоціація правників України» з процесуального права, керуючий партнер «Адвокатського бюро Сергія Гришка», розповів про переваги інвестиційного арбітражу як способу полегшення повоєнного відновлення України.

Він зазначив, що в Україну потрібно залучати багато інвестицій, зокрема приватних, і саме захист прав інвесторів буде найкращим способом їх заохотити працювати в Україні.

Про вдосконалення цивільно-процесуального законодавства України як шлях до ефективного міжнародного комерційного арбітражу говорив Юрій Притика, д.ю.н., професор, завідувач кафедри цивільного процесу Навчально-наукового інституту права КНУ ім. Тараса Шевченка.

За його словами, міжнародний комерційний арбітраж показав високу ефективність.

Юрій Притика зосередив увагу на реформі в Україні цивільно-процесуального та арбітражного законодавства 2017 року, адже ці зміни наблизили нас до стандартів міжнародного комерційного арбітражу. Так само судова практика стала більш проарбітражною, проте потрібно ще вирішити низку проблем цивільно-процесуального законодавства.

Володимир Нагнибіда, заступник голови МКАС при ТПП України, порівняв європейський та український досвід щодо забезпечувальних заходів в арбітражі.

Розвиток арбітражу він назвав лакмусовим папірцем, який свідчить про інвестиційну привабливість, а довіру з боку іноземного бізнесу – маркером, який дає змогу ухвалювати інвестиційні рішення.

Говорячи про актуальність удосконалення законодавчого регулювання третейського розгляду, голова Третейського суду при ТПП України Тарас Шепель першочерговим завданням назвав зміни законодавства України для підвищенні інвестиційного клімату. «Потрібна певна лібералізація та вдосконалення»,– наголосив суддя.

Антоніна Паламарчук, президент Асоціації інформаційно-фінансового бізнесу, чи не найбільшою проблемою для альтернативного розгляду спорів назвала нестабільну, неоднакову судову практику застосування державними судами підстав для скасування рішень третейського суду або відмови у видачі виконавчих документів на рішення суду.

Стосовно того, чому законопроєкт № 3411 (про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку утворення та діяльності третейських судів з метою відновлення довіри до третейського розгляду) не сприятиме розвитку третейського судочинства, поділився думками Анатолій Жуков, голова Третейського суду при Асоціації українських банків.

Зокрема, прийняття цього законопроєкту, за його словами, призведе до скорочення третейських судів, тобто фактично до згортання третейського розгляду спорів. «Законопроєктом ускладнюється процедура реєстрації нових третейських судів, а також встановлюється перереєстрація чинних третейських судів із новими вимогами до засновників», – попередив Анатолій Жуков.

Після доповідей відбулося загальне обговорення, де експерти обмінялися думками.

«Ми відкриті до спілкування, пропозиції в письмовому вигляді можна надсилати на електронну пошту Комітету», – наголосив Роман Бабій.