Скасування карантину, зумовленого COVID-19: яких змін очікувати бізнесу?

Соломія Марчук, СЕО юридичної компанії Main Business Partner

27 червня 2023 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 651, якою скасував карантинні обмеження та режим надзвичайної ситуації в державі. Отже, з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року карантин, встановлений для запобігання розповсюдженню COVID-19, скасовано, але це не означає, що коронавірус зник або став безпечним.

Під час карантину в Україні було  запроваджено не лише карантинні обмеження, але й зміни в податковій, соціальній, медичній та судовій системах, тому розглянемо їх після скасування карантину.

Карантинні обмеження

Після скасування карантину починаючи з 1 липня 2023 року скасовуються раніше встановлені карантинні обмеження, які були передбачені постановою Кабінету Міністрів України № 1236. Серед цих обмежень були такі заходи, як:

• обов’язкове носіння медичних масок у громадських місцях;
• обмеження на проведення масових заходів;
• вакцинація;
• заповнюваність транспорту;
• маркування відстані в магазинах та інші.

Варто зазначити, що 26 березня 2022 року, на початку війни, були внесені зміни до постанови № 1236, якими скасовано карантинні обмеження під час воєнного стану. Тому протягом останнього року ці обмеження не діяли, а тепер уже не будуть діяти і після завершення війни.

Зміни податкового законодавства

14 червня 2023 року Кабінет Міністрів України вніс на розгляд Верховної Ради законопроєкт «Про внесення змін до Податкового кодексу України, пов’язаних із завершенням карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», який має два основні напрями.

Перший напрям – це видалення з Податкового кодексу положень, пов’язаних із реєстром отримувачів одноразової компенсації суб’єктам господарювання. Ця компенсація була спрямована на покриття витрат на єдиний соціальний внесок за найманих працівників і була припинена у 2021 році.

Другий напрям – це запровадження тимчасового порядку відвантаження етилового спирту для виробництва дезінфекційних засобів. Ці зміни є технічними, але в Податковому кодексі є кілька умов, які прив’язані до тривалості карантину. Щоб скасувати ці умови, не потрібні окремі законопроєкти, тому після завершення карантину автоматично скасовуються такі положення:

• нульова ставка акцизного податку на літр 100-відсоткового етилового спирту, який використовується для виробництва дезінфекційних засобів;
• звільнення від податку на додану вартість при ввезенні та постачанні в Україні товарів, необхідних для запобігання поширенню COVID-19;
• мораторій на проведення перевірок щодо правильності нарахування, розрахунку та сплати єдиного соціального внеску;
• за певні порушення, вчинені з 18 березня 2020 року до кінця місяця, в якому завершується карантин, не застосовуються штрафні санкції за несвоєчасну сплату ЄСВ. Ця пільга також скасовується.

 Норми трудового законодавства

Стаття 26 Закону України «Про відпустки» та стаття 84 Кодексу законів про працю встановлюють, що на час дії карантину працівник має право брати відпустку за власний рахунок, не обмежуючись у часі. Водночас у нормах, що діяли до карантину, строк такої відпустки не перевищував 15 днів на рік. Із завершенням карантину ця норма могла б утратити свою силу, проте через війну законодавець вніс зміни до трудового законодавства та дозволив роботодавцям на час дії воєнного стану відпускати своїх працівників у відпустки без збереження заробітної плати безстроково. Тобто фактично ця норма продовжує діяти.

Але є трудові норми, прив’язані до карантину, серед них:

• стаття 113 КЗпП – час простою не з вини працівника, в тому числі під час карантину, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин окладу;
• стаття 233 КЗпП – під час карантину та на строк його дії подовжуються й строки звернення до суду для вирішення трудових спорів.

Крім цього, також скасовується обов’язкова вакцинація для працівників навчальних закладів, медпрацівників, працівників органів державної влади, місцевого самоврядування та стратегічних підприємств. На час дії карантину невакциновані працівники могли бути відсторонені від роботи без збереження заробітної плати.

Карантинні норми Цивільного та Господарського кодексів

На час дії карантину в Прикінцевих та Перехідних положеннях Цивільного кодексу України була закріплена норма про подовження деяких строків, передбачених цим кодексом. Зокрема, подовжувалися строки:

• загальної та спеціальної позовної давності;
• переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності;
• припинення поруки;
• позовної давності, що застосовується до вимог у зв’язку з недоліками проданого товару;
• позовної давності, що застосовується до вимог про розірвання договору дарування;
• позовної давності, що застосовується до вимог, які випливають із договору найму;
• оскарження дій виконавця заповіту.

Карантинні норми Цивільного кодексу також включали заборону підвищення процентної ставки за кредитними договорами під час здійснення заходів протидії епідемії COVID-19. У період дії карантину підприємці, які не могли використовувати нерухомість через запроваджені обмеження, мали можливість зменшити плату за оренду. Крім того, позичальники звільнялися від неустойки за прострочення виплат за кредитним договором протягом карантину та 30 днів після його закінчення.

У Прикінцевих та Перехідних положеннях Господарського кодексу встановлено, що під час дії карантину з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) подовжуються такі строки:

• щодо застосування штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання зобов’язань;
• щодо встановлення покупцем недоліків постачених товарів;
• щодо позовної давності в разі порушення договору підряду на капітальне будівництво;
• щодо позовної давності під час відшкодування збитків, спричинених недоліками проєкту.

Вказані норми Цивільного та Господарських кодексів втрачають свою силу у зв’язку зі скасуванням карантину, оскільки були запроваджені саме на цей період.