Що пропонує законопроєкт про військову службу осіб, які відбувають покарання

Владислав Мандрик, адвокат ЮК «Мережа права»

13 березня 2024 року у Верховній Раді України зареєстрований проєкт Закону під № 11079 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання для проходження військової служби  за контрактом під час особливого періоду».

Законодавці пропонують внести зміни до низки документів для того, щоб зробити можливою військову службу осіб, які відбувають покарання. Зокрема, внесення змін пропонується до: Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, Кримінально-виконавчого кодексу України — у частині врегулювання порядку умовно-дострокового звільнення від відбування покарання осіб для проходження ними військової служби за контрактом.

Зміни планують внести й до чинних законів України. Зокрема, до Закону «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі». Це необхідно для того, щоби покласти на командирів військових частин функцій зі здійснення адміністративного нагляду за особами, умовно-достроково звільненими від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом, а також взяття таких осіб на окремий облік у військовій частині.

Як пояснюють ініціатори проєкту, «не є секретом, що мобілізаційний ресурс ворога величезний, а тому нам слід використовувати всі наявні можливості для відсічі збройної агресії». Тобто основна причина появи такої ініціативи — це необхідність посилити обороноздатність держави. До того ж серед людей, які відбувають покарання, є мотивовані та патріотично налаштовані громадяни, «готові спокутувати власну провину перед суспільством на полі бою».

Водночас народні депутати зазначають, що втілення в життя цієї ідеї потребує чіткого законодавчого регулювання питань, пов’язаних з:

• умовно-достроковим звільненням таких осіб,
• здійсненням адміністративного нагляду за ними,
• прийняттям їх на військову службу та визначенням особливостей її проходження,
• врегулювання питань соціального і правового захисту таких осіб (мова йде про призначення тих самих виплат та інших пільг, які мають військові).

Законотворці чітко визначили, до кого може бути застосовано умовно-дострокове звільнення для проходження військової служби за контрактом.

По-перше, «спокутувати провину» в лавах регулярної армії не зможуть ті, хто вчинив злочини проти основ національної безпеки.

Ще одна важлива умова для умовно-дострокового звільнення – це виявлення бажання проходити військову службу за контрактом безпосередньо засудженим. Тобто суд буде приймати рішення про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби лише за заявою самого засудженого, який виявив бажання захищати державу.

Варто зауважити, що у разі ухилення від проходження військової служби за контрактом особою, яку під час проведення мобілізації та дії воєнного стану звільнено умовно-достроково від відбування покарання для проходження військової служби, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років.

Звертаю увагу, що наразі проєкт закону перебуває лише на ознайомленні у комітетах парламенту. Але поки що слід зазначити і про історичний досвід реабілітації засуджених, яких відправляли на фронт у різних військових конфліктах. Така практика завжди супроводжувалася низкою ризиків, серед яких:

• недостатня лояльність таких бійців, які не мають мотивації віддано служити інтересам держави,
• проблеми із військовою дисципліною,
• соціальне напруження з іншими бійцями.

Загалом, залучення ув’язнених осіб до збройних формувань в історії збройних конфліктів було крайнім заходом. Він мав короткотривалий позитивний ефект у вигляді чисельного поповнення лав армії, але у довготривалій перспективі мав негативні наслідки для суспільства та держави.