Що являє собою протест проти імпорту української продукції?

Григорій Мамка, народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності, д.ю.н.

Блокування пунктів пропуску, ускладнений рух для вантажних транспортних засобів, розсипання українського збіжжя, лозунги та заклики до путіна «розібратися з українцями» – реалії складної ситуації на польсько-українському кордоні. Польські фермери зазначають, що під цими діями – протест проти імпорту української сільськогосподарської продукції. Також вони не задоволені пропозицією Єврокомісії продовжити безмитну торгівлю з Україною й протестують проти Зеленої угоди ЄС: мова йде про ініціативу для досягнення кліматичної нейтральності на Європейському континенті. Пропоную детальніше розібратися з реаліями конфлікту.

Ще у лютому 2022 року ЄС запровадив «коридори солідарності» для полегшення вантажних перевезень між країнами ЄС та Україною. Ці заходи спрямовані на гуманітарну, військову допомогу та експорт зерна у зв’язку з блокадою морських українських портів рф. Таким чином було спрощено в’їзд українських водіїв до ЄС. Крім того, українські водійські права та сертифікати професійних водіїв відтепер визнаються в ЄС.

Зауважу, що до початку війни Україна експортувала до ЄС менш ніж третину своєї сільськогосподарської продукції, зосереджуючись значною мірою на ринках Африки та Азії. Проте після початку повномасштабної війни рф проти України й блокування шляху українського аграрного експорту через Чорне море було прийнято рішення про зняття обмеження на торгівлю з Україною.

Важливий аспект: представництво Всеукраїнської аграрної ради відзначило, що навесні 2022 року ціни на збіжжя на світових ринках зросли на понад 30% через війну рф проти України та блокаду українських портів. У 2023 році, коли почалися протести фермерів, основна увага була зосереджена на зниженні цін на сільгосппродукцію, зокрема на зерно.

Додам, що польські фермери не продавали свою продукцію навіть за цінами нижчими, ніж у 2021 році, і водночас отримували компенсації від ЄС. Наприклад, Брюссель погодив допомогу в розмірі понад 100 млн євро. Водночас українські виробники зерна зазнають значних фінансових втрат, що сягають близько 170 млн євро.

У 2023 році імпорт сільськогосподарської продукції з України становив лише 9% від загального імпорту агропродовольчої продукції ЄС. До того ж через польський кордон пройшло лише 5% українського аграрного експорту. Такими є дані уряду України. Проте ці цифри, озвучені офіційними представниками, наразі не сильно впливають на дії протестувальників у Польщі, зокрема фермерів та перевізників.

Окреме питання стосується труднощів на кордоні для постачання військових вантажів та гуманітарної допомоги. Зі свого боку нещодавно Польща анонсувала, що внесе прикордонні переходи з нашою країною, а також ділянки автомобільних і залізничних доріг до переліку об’єктів критичної інфраструктури.

Політичний аспект ситуації. Початок напружених відносин між Україною та Польщею припав на наближення парламентських виборів у Польщі. Спочатку Польща обмежила імпорт української агропродукції всупереч рішенню ЄС. Прем’єр-міністр Польщі заявив, що вони готові продовжувати надавати допомогу Україні, але «не за рахунок власного ринку». У відповідь наша держава заявила про намір подати судові позови. У вересні 2023 року тодішній міністр сільського господарства Польщі сказав, що його країна буде блокувати вступ України до ЄС, якщо не буде розв’язано питання з експортом зерна.

Натомість Президент України звернувся до Польщі та Єврокомісії через ситуацію на кордоні, блокування польськими протестувальниками руху українських вантажівок. Він також заявив про готовність бути «на кордоні» разом з українським урядом та готовність до тристоронніх переговорів.

Ще один етап напруження стосується взаємовідносин МЗС. Зокрема, між МЗС Польщі та МЗС України виникла напружена ситуація через виступ президента України на Генеральній асамблеї ООН, де він висловив думку, що деякі країни ЄС підіграють своїми діями росії. Польське МЗС запросило українського посла для пояснень. Своєю чергою, українське МЗС закликало до готовності України до конструктивного розв’язання проблеми з експортом зерна. Після цього прем’єр-міністр Польщі заявив, що Варшава припиняє постачання зброї до Києва і зосереджується на своєму власному озброєнні.

Крім того, речник польського уряду заявив про можливе скорочення допомоги українським біженцям, хоча варто зауважити, що це скорочення було заплановано навіть до виникнення проблем з експортом зерна.

Наприкінці лютого стартували переговори українського уряду з міністрами розвитку і технології Польщі і сільського господарства Польщі. Зустрічі присвячені пошукам рішень, як розблокувати кордон й врахувати інтереси фермерів як Польщі, так і України.

Виникає дисонанс: Польща, яка активно підтримує нашу державу, натомість блокує кордони. Протестувальники отримують активну підтримку від польської праворадикальної партії «Конфедерація», яка є проросійською та просуває антиукраїнську позицію. Пасивною позицією партія «Право і справедливість» (“ПіС”) дозволила партії «Конфедерація» просувати свої наративи та підживлювати складну ситуацію. Місцеві вибори у Польщі відбудуться у квітні цього року, і тому політичні моменти є вкрай важливими та суттєвими у цій ситуації.

Будемо відверті, у цих всіх подіях та антиукраїнських настроях є вигода та користь для рф. Поміркуймо логічно: за 2023 рік рф збільшили продаж зернових у понад 2 рази. Рф продає в ЄС менше за Україну, однак блокування та претензій до росії не простежується. Цікавий факт для усвідомлення: протягом 2022 та 2023 років через Польщу пройшло 12 мільйонів тонн зерна з рф і лише 4,3 мільйона тонн з України. Безумовно, це не означає, що все це зерно було придбано в ЄС, але навіть такі потоки вражають своєю масштабністю. Зауважу, що до поляків обіцяють приєднатися фермери Франції, Німеччини, Румунії, Словаччини, Чехії, Нідерландів, Іспанії та інших країн. Проте серед їхніх гасел відсутні лозунги щодо «наведення порядку рф» з українцями.

Що стосується дій нашої держави. В українському парламенті існує велика депутатська група з міжпарламентських зв’язків із Республікою Польщею. Враховуючи загострену ситуацію, яка потребує вирішення, на мою думку, доцільно було б звернутися із заявою та ініціювати переговорили з колегами із Сейму, щоб на всіх державних рівнях бути залученими у вирішення ситуації. Крім того, дієві рішення для внормування ситуації потрібні й зі сторони Кабміну, мова йде не лише про переговорний процес, а найважливіше – про ухвалення серйозних кроків, які матимуть результат і вплив. За останньою інформацією відомо, що наприкінці березня у Варшаві відбудеться зустріч урядів України та Польщі. Я вважаю, необхідним є також проведення тристоронніх переговорів за участі й Брюсселя. Не менш важливою є діяльність Мінагрополітики України в питанні експорту зерна. Досить часто представники міністерства зазначають, що вони «системно обстоюють конструктивний діалог». Однак для обох країн важливі дієві рішення.

Тільки за чіткої та сильної позиції України, співпраці з польськими урядовцями ми можемо вирішити конфлікт, встановивши зрозумілі для кожної сторони правила гри, щоб такого роду ситуації не стали звичною справою та не підігравали росії.