«Сбербанк» проти знаку «Ощадбанк»: Верховний Суд визначив, «какая разница»

«Сбербанк Росії» просив визнати недійсним російську назву «Ощадбанку» як таку, що вводить в оману, – суди відмовили.

Сьогодні, 26 листопада, після тижневої перерви продовжилось судове засідання в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду (КГС ВС) за скаргою ПАТ «Сбербанк Росії» на рішення Північного апеляційного господарського суду від 10 серпня 2020 року у справі за позовом ПАТ «Сбербанк Росії» до ПАТ «Державний ощадний банк України» та Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України про визнання свідоцтва України на знак для товарів і послуг № 82116 недійсним (справа № 910/11005/16).

Історія в 4 роки

Цей судовий спір ініційовано ще у 2016 році.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач вказував на таке:

• знак «Сбербанк» за свідоцтвом України № 82116 від 10.09.2007 є схожим настільки, що його можна сплутати із фірмовим найменуванням, яке відоме в Україні і належить позивачу, що одержав право на нього до дати подання заявки 24.05.2006 на знак за свідоцтвом щодо таких самих або споріднених із ними послуг класу 36 МКТП;
• свідоцтво України на знак № 82116 від 10.09.2007 було видано внаслідок подання заявки на знак із порушенням прав позивача на комерційне найменування;
• знак «Сбербанк» за свідоцтвом України № 82116 від 10.09.2007, виданий ПАТ «Державний ощадний банк України», може ввести в оману щодо особи, яка надає послуги класу 36 МКТП.

Рішення попередніх судів

Господарський суд м. Києва 10 серпня 2016 року задовольнив позов, констатуючи таке: «Схожість знаку «Сбербанк» за свідоцтвом України № 82116 із фірмовим найменуванням позивача (“Сбербанк России”, ОАО), яке ним використовувалось на дату подання заявки (24.05.2006) та отримало правову охорону в силу положень ст. 8 Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20.03.1883, свідчить про видачу спірного свідоцтва з порушенням прав позивача на фірмове (комерційне) найменування та про невідповідність зареєстрованого знака умовам надання правової охорони».

Проте це рішення було скасовано судом апеляційної інстанції 10 серпня 2020 року: апеляційну скаргу «Ощадбанку» було задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано, а в позові відмовлено.

Суд апеляційної інстанції не вважав докази, на які посилався місцевий господарський суд у своєму рішенні, належними та достатніми для встановлення факту відомості фірмового найменування позивача українським споживачам станом на 24.05.2006 саме щодо послуг класу 36 МКТП або споріднених із ними послуг.

«Враховуючи вищевикладене, відсутність доведення порушених прав та охоронюваних законом інтересів позивача, відсутність доказів відомості вищевказаного фірмового (комерційного) найменування  позивача на території України щодо послуг, які належать до класу 36 МКТП або споріднених із ними, станом на 24.05.2006 виключає можливість задоволення позову та визнання недійсним свідоцтва України № 82116», – зазначає суд апеляційної інстанції.

Касаційний розгляд

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду відкрив провадження у справі 25 вересня 2020 року та призначив розгляд касаційної скарги на 22 жовтня 2020 року. У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді розгляд касаційної скарги 22.10.2020 не відбувся. Справу було перенесено на 19 листопада 2020 року.

Напередодні цього засідання надійшло клопотання представника скаржника про відкладення розгляду справи, мотивоване перебуванням адвокатів у самоізоляції. Тож справа була відкладено на сьогодні, 26 листопада 2020 року.

Однак представники юридичної компанії, які представляють інтереси позивачів-скаржників, не з’явилися в це судове засідання, а представниця «Сбербанку Росії» пояснила, що вони вийдуть із самоізоляції не раніше 1 грудня, і клопотала про відкладення справи ще на тиждень. Представники «Ощадбанку» заперечували проти задоволення такого клопотання, адже раніше опоненти клопотали про відкладення справи «на іншу дату», а не на дату «після 1 грудня». Ба більше, перебування в самоізоляції не звільняє представників скаржників від обов’язку захищати права своїх клієнтів, адже можна було скористатися технічними засобами та виступити в режимі відеоконференції.

Суд вирішив продовжити розгляд справи. Тож представниця «Сбербанку Росії» заявила відвід усій колегії суддів, мотивуючи заяву упередженістю суддів та, можливо, зацікавленістю. Представники «Ощадбанку» просили залишити це клопотання без розгляду та опонували тим, що жодних доказів на підтвердження «упередженості» чи «зацікавленості» колегії суддів надано не було, а також тим, що незгода сторони з процесуальним рішенням не може бути підставою для відводу.

КГС ВС ухвалив: у задоволенні клопотання про відвід колегії відмовити.

Перемога «Ощадбанку»

Перейшовши до розгляду скарги по суті, Суд заслухав виступи сторін. Представниця «Сбербанку Росії» стверджувала, що суд апеляційної інстанції не дослідив усіх доказів того, що «Сбербанк Росії» був відомий на території України до реєстрації спірного знаку.

Представники відповідачів парирували тим, що касаційна скарга зводиться до наміру переоцінити в касаційному порядку докази у справі, а скаржник необґрунтовано звужує обставини, які входять до кола предмету доказування.

За результатами слухання справи КГС ВС вирішив: касаційну скаргу ПАТ «Сбербанк Росії» залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції – без змін. Постанова ВС є остаточною і оскарженню не підлягає.