Рада з фінансової стабільності погодила концепцію нової стратегії фінансового сектору

Рада з фінансової стабільності  (РФС) погодила концепцію нової Стратегії розвитку фінансового сектору, розроблення якої передбачено Меморандумом про економічну та фінансову політику між Україною та Міжнародним валютним фондом. Про це повідомляє пресслужба НБУ.

Передбачені в концепції заходи за горизонтом планування орієнтуються на два фокуси: швидкі дії для стабілізації й мінімізації негативного ефекту війни та розвиток, який передбачає зміни фінансового сектору для закладання підвалин повоєнного відновлення і розбудови нової економіки.

Головними цілями оновленої стратегії будуть забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності, орієнтація фінансової системи на відновлення країни, сучасні фінансові послуги, ефективне регулювання фінансового сектору.

Серед ключових елементів стратегії – оцінка стійкості банків. За її результатами буде визначено шляхи безпечного згортання надзвичайних заходів, запроваджених в Україні в перші місяці повномасштабного вторгнення, та пріоритети врегулювання непрацюючих кредитів.

Затвердження стратегії після опрацювання всіх пропозицій заплановано на червень.

Також під час засідання члени РФС розглянули системні ризики фінансового сектору. НБУ поліпшив макроекономічний прогноз: економіка зростатиме  швидше, ніж очікувалось, а інфляція буде швидше сповільнюватись.

Основним припущенням прогнозу є збереження високих безпекових ризиків до початку 2024 року. Триваліший період воєнних дій та їх вища інтенсивність можуть мати суттєвий негативний вплив на економічну активність, призвести до погіршення інфляційних і курсових очікувань.

Ключові ризики прогнозу:

• виникнення додаткових бюджетних потреб і значних квазіфіскальних дефіцитів в енергетичній сфері;
• ускладнення чи припинення роботи “зернового коридору”, а також загострення проблем, пов’язаних з обмеженнями імпорту українського продовольства окремими європейськими країнами;
• подальші руйнування агресором енергетичної інфраструктури, які можуть призвести до поновлення суттєвого дефіциту електроенергії, що обмежуватиме економічну активність та експорт і призведе до підвищення попиту на імпортне обладнання та енергоресурси, а отже, й на іноземну валюту;
• повільніше, ніж очікується, зниження світової інфляції.