Рада визначила механізм відшкодування збитків, завданих банку або його кредиторам

Сьогодні депутати прийняли Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізмів виведення банків з ринку та задоволення вимог кредиторів цих банків” (законопроєкт №4546).

Документ має врегулювати низку питань, пов’язаних із притягненням до відповідальності за шкоду, завдану банку або кредиторам.

Встановлено, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб має право звертатися до осіб, які відповідно до законодавства несуть відповідальність за шкоду (збитки), завдану банку, з вимогами та позовами про відшкодування шкоди (збитків), заподіяної банку, в разі наявності вимог кредиторів, крім вимог за субординованим боргом та вимог кредиторів, які є пов’язаними з банком особами.

Також Фонд має право звертатися до осіб, які відповідно до законодавства несуть відповідальність за шкоду (збитки), заподіяну кредиторам, вимоги яких залишились незадоволеними після завершення процедури ліквідації, у випадку припинення неплатоспроможного банку або банку, щодо якого було прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію як юридичної особи.

У разі виявлення шкоди (збитків), заподіяної банку, Фонд звертається з вимогою про відшкодування на користь Фонду шкоди (збитків), заподіяної банку, до:

• пов’язаної з банком особи та/або іншої особи, рішеннями, діями (в тому числі вчиненими правочинами, операціями, укладеними договорами) та/або бездіяльністю якої заподіяно шкоди (збитків) банку;
• та/або пов’язаної з банком особи, та/або іншої особи, яка внаслідок таких рішень, дій (зокрема правочинів, операцій, договорів) або бездіяльності прямо чи опосередковано отримала майнову вигоду.

Шкода (збитки), заподіяна рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується в разі, якщо такі рішення, дії (враховуючи дії, що відповідають ознакам ризикової діяльності) або бездіяльність прийнято або вчинено з порушенням законодавства, зокрема нормативно-правових актів Національного банку України, та якщо шкода (збитки) виникла внаслідок:

1. вчинення правочинів (у тому числі договорів), які є нікчемними на підставі частини 3 статті 38 цього закону;
2. недотримання особами обов’язку діяти в інтересах банку та його кредиторів, добросовісно і розумно та/або не перевищувати своїх повноважень;
3. порушення заборон та/або вимог, встановлених законодавством, у тому числі Законом України “Про банки і банківську діяльність”, щодо угод із пов’язаними з банком особами, або в інтересах пов’язаних із банком сторін, або на користь таких осіб;
4. купівлі недержавних цінних паперів та/або інших фінансових інструментів із порушенням вимог, встановлених Національним банком України;
5. надання банком власних активів (майна) в забезпечення (застава, порука, гарантія, притримання, право довірчої власності тощо) виконання зобов’язань третіх осіб перед їх кредитором у порядку, іншому, ніж здійснення операцій відповідно до Закону України “Про банки і банківську діяльність”, крім майна (активів), переданого (переданих) як забезпечення виконання зобов’язань перед Національним банком України або для забезпечення здійснення платежів та розрахунків за угодами, укладеними з платіжними системами або операторами таких систем;
6. незабезпечення банком контролю за цільовим використанням позичальниками кредитних коштів;
7. зміни графіка погашення боргу (строків і сум погашення основного боргу, сплати процентів / комісійних винагород, черговості платежів) за кредитним договором та договором забезпечення, які були здійснені з порушенням вимог законодавства;
8. необґрунтованого зменшення та/або звільнення боржника від сплати нарахованих за активними операціями процентів та інших винагород;
9. безпідставного припинення прийнятного забезпечення перед банком за правочином або його заміни на менш ліквідне забезпечення;
10. операцій, вчинених банком усупереч обмежень, встановлених Національним банком України, зокрема з пов’язаними з банком особами.