Рада встановила кримінальну відповідальність за злочини проти людяності

Парламент прийняв Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації норм міжнародного кримінального та гуманітарного права” (законопроєкт № 2689).

Проєкт закону прийняли в першому читанні на засіданні 17 вересня 2020 року.

ККУ доповнили статтями, які передбачають відповідальність за:

• воєнні злочини проти власності;
• воєнні злочини, що полягають у застосуванні заборонених засобів ведення війни;
• воєнні злочини проти гуманітарних операцій та використання символів;
• воєнні злочини проти культурних цінностей, що перебувають під захистом міжнародного гуманітарного права;
• злочини проти людяності;
• незаконні дії з культурними цінностями у зв’язку із збройним конфліктом.

Крім того, Кримінальний кодекс доповнюється розділом VI-1 “Особливості кримінальної відповідальності військових командирів, інших осіб, які фактично діють як військові командири, та інших начальників за окремі злочини підлеглих їм осіб”.

Викладено у новій редакції ст. 437. Відтепер передбачено відповідальність за злочин агресії – планування, підготовку, ініціювання або вчинення особою, яка здатна фактично здійснювати контроль або керівництво політичними чи військовими діями держави, акту агресії, що через його характер, серйозність і масштаб є грубим порушенням Статуту Організації Об’єднаних Націй, каратимуть позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.

Також викладено в новій редакції ст. 438, яка встановлює відповідальність за воєнні злочини проти особи:

• умисне вчинення у зв’язку з міжнародним збройним конфліктом переміщення цивільного населення держави-окупанта на окуповану територію, примушування громадян протилежної сторони конфлікту до участі у військових діях, необґрунтованої затримки репатріації військовополоненого;
• вчинення депортації, вербування, позбавлення права на судочинство, наруги над людською гідністю, захоплення заручників, катування, зґвалтування, заподіяння тілесного ушкодження;
• вчинення у зв’язку з міжнародним збройним конфліктом чи збройним конфліктом неміжнародного характеру умисного вбивства особи, яка перебуває під захистом міжнародного гуманітарного права.

У ст. 442 конкретизується поняття геноциду – це діяння, умисно вчинене з метою повного або часткового знищення будь-якої національної, етнічної, расової чи релігійної групи як такої шляхом:

1. позбавлення життя членів цієї групи;
2. заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень або розумового розладу;
3. створення для групи життєвих умов, спрямованих на повне чи часткове її фізичне знищення;
4. вжиття заходів, розрахованих на запобігання дітонародженню в такій групі;
5. насильницького передання дітей з однієї групи до іншої.
   

Звільнення від кримінальної відповідальності не застосовуватиметься у випадках вчинення злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, передбачених у статтях 437-438-5, 442, 442-1 Кримінального кодексу України.

Давність не застосовуватиметься у разі вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, передбачених у статтях 109-114-1, 439.

Також встановлено, що іноземці або особи без громадянства, що не проживають постійно в Україні, які за межами України вчинили будь-який із злочинів, передбачених статтями 437-438-5, 442, 442-1 цього Кодексу, підлягають в Україні відповідальності, якщо:

• такі особи перебувають на території України і не можуть бути видані (передані) іноземній державі чи міжнародній судовій установі для притягнення до кримінальної відповідальності,
• або якщо в їх видаванні (передаванні) було відмовлено.

Амністія також не застосовуватиметься до осіб, засуджених за злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, передбачені статтями 437-438-5, 442 і 442-1 Кримінального кодексу України.