Наразі Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить відкриті співбесіди з переможцями конкурсу для заняття посад суддів в місцевих судах. Як показує практика, більшість із кандидатів отримали рекомендації для призначення на посаду судді, проте є й випадки відмови в наданні ВККС відповідних рекомендацій, а в деяких випадках у проведенні співбесід оголошено перерву.
Зокрема, своїми думками про важливість таких законодавчих нововведень та про самі співбесіди, очікуваннями з приводу того, як вони позначаться на формуванні суддівського корпусу, під час пресзустрічі з юридичними ЗМІ поділилися заступник голови ВККС Руслан Сидорович, члени ВККС Віталій Гацелюк, Роман Сабодаш, Людмила Волкова та секретар першої палати ВККС Руслан Мельник.
Говорячи про грудневі нововведення Закону України «Про судоустрій і статус суддів», заступник голови ВККС Руслан Сидорович зауважив, що раніше законодавство України не передбачало проведення співбесіди з кандидатом як стадії конкурсу в суди першої інстанції. І це був певний компроміс під час внесення відповідних змін, щоб усунути незрозумілості відносно кандидатів.
Також пан Сидорович зауважив, що члени ВККС постійно чують запитання від професійної спільноти про те, як проводяться співбесіди, для чого вони потрібні і що під час їх проведення хочуть з’ясувати.
«Проведення прозорих співбесід має допомогти збільшити довіру до судової влади. За відповідями кандидата має бути зрозуміло, чому ми когось рекомендуємо, а комусь відмовляємо в таких рекомендаціях», — вважає Руслан Сидорович.
За Кодексом суддівської етики суддя має вживати достатніх заходів для з’ясування свого майнового стану і членів сім’ї.
«Коли проводимо співбесіди в рамках кваліфікаційного оцінювання на відповідність, ці моменти серйозно обговорюються. Але це неправильно, якщо кандидат відповідає «я не знав», «я не подумав», «я загубив», «я не спитав дружину чи чоловіка». Кандидат має продемонструвати, що він вжив розумних і достатніх заходів для того, щоб ці питання з’ясувати. Це свідчить і про доброчесність, і про професійну етику», — наголосив пан Сидорович.
Як зауважив Віталій Гацелюк, такий новий етап був предметом численних обговорень і дискусій. На його переконання, співбесіда — це фактично деталізована чи розширена стадія рекомендацій. І запровадження її в цьому доборі мало під собою очевидне підґрунтя, оскільки пройшло багато часу між попередніми процедурами, а Комісія не працювала чотири роки, тож невідомо, які зміни відбулися в людини за цей період.
«Насправді дуже добре, що така співбесіда є. Це, звісно, потребує часу, але воднораз, як на мене, це є продовженням реалізації повноважень ВККС як колегіального органу», – зазначив пан Гацелюк.
На переконання Віталія Гацелюка, запровадження співбесіди є позитивним і для самих кандидатів, оскільки, пройшовши співбесіду, вони можуть сказати, що подолали ще один етап і що можливі сумніви відносно них розвіяні.
Зі свого боку Роман Сабодаш підкреслив, що коли в Комісії виникають сумніви, то кандидатам надається можливість пояснити, в чому проблема: чи це наслідок незнання закону, чи, можливо, помилкове його розуміння, чи ж свідоме приховування якихось обставин.
«Зрештою, відверто кажучи, ми не палаємо бажанням проводити ці додаткові співбесіди, але факт їх проведення показав, що ми нарешті бачимо, хто перед нами. Коли ти спілкуєшся з людиною, то бачиш не тільки результати написання роботи, а й те, як вона думає, як формулює думки, чи розуміє, куди вона йде і що її чекає. І це певною мірою формує враження, хто буде у нас суддями. І подекуди за результатами співбесіди Комісія розуміє, що за її відсутності могла би помилитися відносно деяких кандидатів», — зауважив Роман Сабодаш.
Також він переконаний, що певною мірою співбесіди допомогли самим кандидатам, оскільки до декого з них було багато питань від представників суспільства, і в таких випадках співбесіди проводилися більш ретельно. Відповідаючи публічно на запитання, кандидати показали, хто вони є.
Члени ВККС навели приклади, коли кандидати не могли відповісти на запитання, чи зупинялася робота суду, в який претендує особа; чи знає кандидат про умови, в яких працює суд, про обмеження, яких має дотримуватися суддя, тощо.
© Юридична практика, 1997-2024. Всі права захищені
Кількість адвокатських балів | Вартість |
---|---|
Відеокурс з адвокатської етики | 650 грн |
10 адвокатських балів (включаючи 2 бали за курс з адвокатської етики) | 2200 грн |
16 адвокатських балів (включаючи 2 бали за курс з адвокатської етики) | 3500 грн |
8 адвокатських балів (без адвокатської етики) | 1800 грн |
Щодо додаткової інформації
Email: [email protected]
Тел. +38 (050) 449-01-09
Пожалуйста, подождите…