Видавництво 
Європейська агенція інтелектуальної власності (The European Union Intellectual Property Office, EUIPO) — одне з найбільших децентралізованих відомств ЄС. 1 жовтня 2023 року виконавчим директором відомства став Жоао Неграу, який до того очолював Апеляційну палату EUIPO, був директором департаменту міжнародного співробітництва та правових питань. Свій перший закордонний візит Жоао Неграу здійснив до України. Разом із ним Україну відвідали керівники ІР-офісів Польщі, Естонії, Латвії, Литви та Молдови.
В інтерв’ю «Юридичній практиці» Жоао Неграу розповів про те, як EUIPO підтримує Україну під час повномасштабного вторгнення росії, та поділився основними пріоритетами співпраці з Українським національним офісом інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ, ІР-офіс).
До інтерв’ю також долучилася директор Державного патентного бюро Республіки Литва Ірина Урбоне.
— Україна виконала всі зобов’язання у сфері інтелектуальної власності, взяті на себе за Угодою про асоціацію, зокрема щодо торговельних марок та промислових зразків. Водночас, зважаючи на перспективу членства України в ЄС, необхідна повна імплементація та інтеграція практики ЄС. Що ще, на вашу думку, потрібно зробити Україні, щоб наблизити національне законодавство та практику у сфері ІВ до європейських стандартів?
Жоао Неграу (Ж.Н.): У 2014 році ЄС та Україна підписали Угоду про асоціацію, в якій цілий розділ присвячено інтелектуальній власності, там містяться положення про поглиблену та всеохопну зону вільної торгівлі (DCFTA). З того часу ЄС та Україна підтримують ефективний діалог задля вирішення таких питань, як захист і забезпечення дотримання прав інтелектуальної власності. Ба більше, цього року буде опубліковано перший звіт про стан адаптації законодавства України до законодавства ЄС, що включає питання інтелектуальної власності. (Додаткова інформація про поточний стан справ: Аналітичний звіт Європейської комісії щодо адаптації законодавства України до законодавства ЄС (europa.eu). — Прим. ред.)
В EUIPO ми, звісно, прагнемо підтримати реалізацію цих пріоритетів політики ЄС та сприяти поданню Україною заявки на членство в ЄС. Дійсно, раніше цього року Відомство з інтелектуальної власності Європейського Союзу (EUIPO) підписало Меморандум про взаєморозуміння з Україною з метою розвитку більш тісних двосторонніх зв’язків, обміну досвідом та практикою в галузі адміністрування інтелектуальної власності та підтримки користувачів ІВ.
У цьому контексті EUIPO через двосторонню співпрацю, а також імплементацію фінансованого ЄС нового регіонального проєкту, який розпочнеться у 2024 році, підтримуватиме зобов’язання України щодо вступу до ЄС в ІР-сфері, включаючи впровадження практики у сфері торговельних марок та промислових зразків, а також інтеграцію інструментів Мережі ІВ ЄС (EUIPN) із метою набуття членства в цій організації. EUIPN об’єднує національні та регіональні ІР-відомства країн ЄС, EUIPO, міжнародних партнерів та користувачів ІВ європейської системи з метою створення сильнішої мережі ІВ в ЄС.
— Як, на ваш погляд, повномасштабне вторгнення росії вплинуло на українську та європейську сфери ІВ загалом? І як агресивна війна росії проти України змушує представників державного та приватного секторів адаптуватися до нових загроз?
Ж.Н.: Неспровокована і невиправдана військова агресія росії проти України, безсумнівно, вплинула як на ЄС і Україну, так і на весь світ. Війна вже призвела до тисяч смертей, а також завдала значних економічних збитків у всьому світі. Раптові зміни в економічних умовах і стратегічних цінах мали негативний глобальний вплив. Ми зіткнулися з енергетичною кризою, високим рівнем невизначеності та інфляції, а підприємствам стало важче отримати доступ до фінансування через зростання відсоткових ставок на всіх ринках, яке прогресує.
Як наслідок, наприклад, в EUIPO кількість заявок на промислові зразки від заявників з України у 2022 році скоротилася на 50 % порівняно з попереднім роком. Проте ЄС та його бізнес, зокрема малі та середні підприємства (МСП), продемонстрували і продовжують демонструвати економічну стійкість. Конкретні політики та заходи, такі як Фонд МСП, послугами якого також може скористатися український бізнес, або NextGenerationEU, довели свою ефективність, об’єднавши державних і приватних стейкхолдерів, продемонструвавши високий рівень прагнення до інновацій та підприємництва. Це в контексті охорони та захисту ІВ, безумовно, має вирішальне значення для стимулювання економічного зростання та конкурентоспроможності, одночасно захищаючи споживачів та сім’ї.
Я переконаний, що те, чого ми навчилися за останні роки, допоможе нам зорієнтуватися в майбутніх глобальних викликах і підтримати бізнес у таких ключових економічних сферах, як перехід до «зелених» і нових технологій.
Ірина Урбоне (І.У.): Повномасштабне вторгнення росії на територію України та незаконна війна, яку росія розпочала, призвели до невиправних людських втрат і, безсумнівно, вплинули на український інноваційний потенціал. Негативний вплив на сектор і екосистему інновацій та креативності є одним із прикрих наслідків, оскільки економіка та інфраструктура України зазнають руйнувань.
Для міжнародної спільноти вкрай важливо об’єднати зусилля задля допомоги Україні в збереженні та примноженні креативного потенціалу, використовуючи можливі гнучкі механізми для забезпечення прав інтелектуальної власності українським інноваторам. Такі безпрецедентні акти агресії повинні спонукати інші держави розглянути, наприклад, усі можливі способи захисту даних таким чином, щоб на них не вплинула втрата або пошкодження інфраструктури та території.
— Чи впроваджувало EUIPO певні заходи з підтримки українських заявників із початку повномасштабного вторгнення росії?
Ж.Н.: Одразу після російського вторгнення в Україну, 7 березня 2022 року, Керівний та консультативний комітет EUIPO створив робочу групу для оцінки розробки й імплементації можливих заходів, яких необхідно вжити у зв’язку з управлінням правами інтелектуальної власності.
Як першочерговий захід строки розгляду справ у EUIPO для заявників, які проживають в Україні, були продовжені послідовно з 24 лютого 2022 року і востаннє — до 16 листопада 2023 року.
Крім того, на підставі двох регламентів ЄС (Регламент Ради (ЄС) № 269/2014 від 17 березня 2014 року та Регламент Ради (ЄС) № 833/2014 від 31 липня 2014 року. — Прим. ред.) EUIPO вживає заходів у своїх провадженнях проти осіб, які перебувають під санкціями або підтримують дії, що дестабілізують ситуацію в Україні. Ці регламенти часто переглядаються. Останній, одинадцятий, пакет санкцій був прийнятий Радою ЄС 23 червня 2023 року з метою посилення вже запроваджених санкцій ЄС та боротьби з їх обходом.
Серед заходів, вжитих EUIPO, є такі.
Заморожування активів ІВ: EUIPO вносить «захисні записи» щодо торговельних марок ЄС або зареєстрованих зразків Співтовариства, які належать фізичним чи юридичним особам, включеним до санкційного списку. Ці захисні записи блокують будь-які трансакції, пов’язані з відповідними правами.
Нові реєстрації/процедури: особам, що під санкціями, не реєструються нові торговельні марки ЄС або зареєстровані зразки Співтовариства. Аналогічні дії застосовуються до міжнародних реєстрацій, що позначають ЄС. Крім того, EUIPO відмовляє в реєстрації зразків товарів і технологій, включених до Спільного військового списку для використання в росії або заявлених фізичними чи юридичними особами в росії.
Територіальні претензії — виправлення даних: усі дані щодо адрес сторін у реєстрах відображають міжнародно визнані кордони України, за необхідності виправляються помилкові вказівки ex officio (наприклад, адреси, які відносять українські території до росії).
Постійний перегляд: Відомство постійно перевіряє незавершені провадження щодо осіб, які перебувають під санкціями, або зразків продукції, що підпадають під дію Регламенту № 833/2014.
Завдяки тісним відносинам з українським ІР-офісом (ДО «УКРНОІВІ») EUIPO допомогло Україні захистити та забезпечити функціонування свого реєстру, а також забезпечило належні умови праці для співробітників ІР-офісу, переміщених до Аліканте (де розташована штаб-квартира EUIPO). Крім того, співробітники EUIPO також добровільно долучилися до надання допомоги Україні та українському народу. Наприклад, вони приймали українських біженців у своїх домівках, а також успішно реалізовували ініціативи зі збору коштів.
— Багато українців були змушені переїхати за кордон через війну. Чи відбулися зміни в динаміці подання українцями заявок на отримання прав інтелектуальної власності до європейських відомств у зв’язку з цією ситуацією?
Ж.Н.: Попри те що Україна переживає надзвичайно складні та невизначені часи через російське військове вторгнення, ми бачимо, що український бізнес демонструє стійкість, а кількість заявок на торговельні марки та промислові зразки, що надходять до EUIPO, значно зросла.
Наприклад, у 2021 році ми отримали 286 заявок на торговельні марки, а у 2023 році — 384 заявки. Ми очікуємо, що ці цифри продовжать позитивну тенденцію, оскільки наша співпраця та спільна робота будуть посилюватися найближчими роками. Поширення з червня цього року на українські МСП можливості скористатися послугами Фонду ЄС для МСП — програми, що реалізується EUIPO з метою забезпечення доступу до фінансування та підтримки інтелектуальної власності, — безумовно, зробило позитивний внесок у цю тенденцію.
І.У.: Українські заявники з метою реєстрації торговельних марок в Литві звертаються до Мадридської системи міжнародної реєстрації знаків із зазначенням Литви, а не звертаються безпосередньо до литовського патентного відомства. Спостерігаючи динаміку останніх 10 років, у середньому 55-60 заявок на рік реєструються у Литві за міжнародною процедурою і 3-4 заявки подавалися безпосередньо до національного відомства. Якщо оцінювати ситуацію з 2022 року, бачимо зниження кількості міжнародних реєстрацій на 27 %.
Приїзд українців не спричинив збільшення кількості заявок у Литві. Порівняно з 2021 роком, у 2022 році кількість заявок на торговельні марки зменшилася на 10%, винаходів — на 5 %, промислових зразків — на 22 %.
— Як європейський бізнес оцінює перспективи інвестування в післявоєнну відбудову України?
Ж.Н.: EUIPO може сприяти і бути каталізатором творчості та інвестицій, оскільки інтелектуальна власність лежить в основі інноваційної економіки. З цією метою ми нещодавно погодили спільний робочий план з УКРНОІВІ на 2024-2025 роки, який буде офіційно підписаний найближчими днями в Києві. Це дасть змогу українському ІР-офісу скористатися підтримкою ЄС у кількох сферах, пов’язаних з управлінням правами інтелектуальної власності, – це інструменти управління для цілей експертизи, допомога в гармонізації практики реєстрації та експертизи торговельних марок і промислових зразків з практикою ЄС, можливості для навчання персоналу та співробітництва.
Крім того, це відкриває шлях до включення даних про українські торговельні марки та промислові зразки до баз даних EUIPO, які є найбільшими у світі та містять понад 115 мільйонів торговельних марок і більш ніж 20 мільйонів промислових зразків із п’яти континентів.
Інтеграція України до системи ІВ ЄС, включаючи інструменти та практики EUIPO, наблизить країну до європейських стандартів, а також, як очікується, сприятиме залученню іноземних інвестицій та полегшить роботу українського бізнесу за кордоном.
Проєкт співпраці з Україною, Молдовою та Грузією сприятиме відповідному інтеграційному процесу. Наприклад, гармонізація наших правил і практики у сфері ІВ посилить захист ІВ та інвестиційний клімат в Україні.
— Україна активно працює над створенням Вищого суду з питань інтелектуальної власності. Яку роль, на вашу думку, має відігравати спеціалізоване судочинство в комплексному захисті прав інтелектуальної власності?
Ж.Н.: Спеціалізовані суди з питань інтелектуальної власності мають очевидні переваги: вони краще оснащені для того, щоб іти в ногу з часом і пристосовуватися до постійно мінливого ландшафту права інтелектуальної власності. Вони дають змогу ефективно здійснювати судочинство, підвищуючи при цьому узгодженість судової практики.
Відповідно до регламентів EUTM та RCD держави – члени Європейського Союзу створили на своїх територіях спеціалізовані суди й суди першої та другої інстанцій. Вони мають виключну юрисдикцію щодо порушень, пов’язаних з EUТМ та RCD, або щодо зустрічних позовів про недійсність торговельної марки чи промислового зразка ЄС у національних провадженнях стосовно порушень.
Крім того, EUIPO проводить заходи з підвищення кваліфікації та тісно співпрацює із суддями та прокурорами. Ця діяльність дає нам змогу обмінюватися досвідом і передовою практикою, створювати можливості для налагодження транскордонних зв’язків, а також підвищувати рівень гармонізації та послідовності.
Зрештою, майбутня програма співпраці у сфері ІВ, що фінансуватиметься ЄС, надаватиме конкретну підтримку у створенні Вищого суду з питань інтелектуальної власності, використовуючи досвід EUIPO, ЄС та національних судових систем.
— З огляду на ваш досвід роботи на посаді голови Апеляційної палати EUIPO, які шляхи та умови захисту прав інтелектуальної власності є найбільш ефективними?
Ж.Н.: Громадяни та підприємства покладаються на права ІВ для забезпечення своєчасного й ефективного захисту своїх нематеріальних активів.
Якби я хотів визначити три ключові умови для ефективного захисту ІВ, то вони були б такими.
Якість: процедура набуття охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності забезпечується вчасно, послідовно, юридично обґрунтовано та передбачувано. Правова визначеність має першочергове значення для користувачів і для довіри до системи в цілому. Апеляційні палати EUIPO відіграють важливу роль у забезпеченні правомірності набуття охорони на торговельні марки і промислові зразки, що реєструє EUIPO. Крім того, суд загальної юрисдикції та суд справедливості забезпечують остаточний судовий розгляд, який гарантує законність процедури. Результатом цього є високоякісні права та правова визначеність завдяки передбачуваним і послідовним рішенням.
Швидкість: права інтелектуальної власності нічого не варті, якщо їх неможливо реалізувати. Громадяни та бізнес повинні мати можливість швидко забезпечити їх дотримання. Це вимагає потужного судового потенціалу у сфері ІВ та глибокої правової експертизи в цій сфері, а також доступності правосуддя через альтернативні способи вирішення спорів.
Активна співпраця: співпраця — це зв’язок між якістю та правозастосуванням. ІВ — це глобальний бізнес, але він також зачіпає всі сфери економіки. Міжнародна співпраця між відомствами ІВ дає бізнесу змогу отримати доступ до ринків без зайвої бюрократії та швидко комерціалізувати свої інновації. Вона також забезпечує митним органам можливість вживати активних заходів для боротьби з підробками на кордонах. Водночас співпраця всередині кожної країни гарантує, що різні частини системи ІВ добре працюють разом. Наприклад, суворий судовий контроль за процедурою надання прав на торговельні марки та промислові зразки, як правило, веде до більш швидкого правозастосування просто тому, що суди мають досвід, який підтверджує, що надані права є чинними.
У світі, що швидко розвивається, де все взаємопов’язане і взаємозалежне, де виклики глобалізації та технологічного прогресу стають нескінченно складнішими, наявність системи ІВ, що добре функціонує, має важливе значення для збереження конкурентоспроможності в глобальній економіці, яка базується на знаннях. Найефективнішими способами захисту прав ІВ є їх реєстрація, використання та захист. Але для того щоб це було ефективно, потрібні сильні інституції ІВ.
По суті, користувачі системи ІВ та правовласники повинні отримувати якісні послуги. В EUIPO, включаючи Апеляційну палату, ми визначаємо якість такими словами: своєчасний, послідовний, юридично обґрунтований, передбачуваний, надійний і високооцінний захист прав ІВ.
З точки зору пріоритетів співпраці з українськими установами та в межах наших двосторонніх відносин EUIPO – УКРНОІВІ, оскільки правова визначеність має першочергове значення для користувачів і для довіри до системи в цілому, українські установи ІВ повинні будуть і надалі розвивати послідовну та узгоджену практику у сфері ІВ, узгоджену з прецедентним правом, що оптимізує цінність прав ІВ та забезпечує користувачам високий рівень передбачуваності й правової визначеності.
У рамках потенційного повномасштабного проєкту співпраці з Україною пріоритетними напрямами співпраці у сфері ІВ будуть підтримка правової та політичної бази інтелектуальної власності, підтримка процесу вступу до ЄС, підвищення обізнаності про важливість прав ІВ, імплементація висновків діалогів у сфері ІВ, а також зміцнення інституцій, мереж та інструментів у сфері ІВ для більш ефективної системи захисту ІВ.
— Як ви оцінюєте прогрес системи правової охорони інтелектуальної власності в Україні?
Ж.Н.: Відповідно до висновку Комісії щодо заявки України на членство в Європейському Союзі від лютого 2023 року Україна все ще потребує вдосконалення охорони та забезпечення дотримання прав інтелектуальної власності, а також покращення відповідності у сферах авторського права та суміжних прав, торговельних марок, географічних зазначень, промислових зразків, топографії напівпровідників, патентів, сортів рослин, а також у сфері цивільного та митного законодавства. Загалом, Україна повинна продовжувати узгоджувати законодавство із законодавством ЄС і, зокрема, покращувати правозастосовну практику в цій сфері. Правоохоронні органи мають акумулювати зусилля щодо посилення заходів боротьби з підробками.
Крім того, ЄС та Україна підтримують ефективний діалог із питань інтелектуальної власності в рамках Угоди про асоціацію для вирішення питань, пов’язаних із захистом та дотриманням прав інтелектуальної власності, а також інших актуальних питань у сфері інтелектуальної власності. Останній діалог відбувся 19 жовтня, а спільний звіт буде опубліковано найближчими днями. А перший детальний звіт Комісії, який охоплює питання ІВ, буде опублікований згодом.
EUIPO зверне увагу на висновки, викладені в цих документах.
У цьому контексті я впевнений, що співпраця між Україною та ЄС через EUIPO як на двосторонній основі (Меморандум про взаєморозуміння), так і в рамках повноцінного проєкту, що фінансується ЄС, дасть змогу українським установам ІВ скористатися перевагами співпраці з EUIPO та державами – членами ЄС для вирішення пріоритетних завдань, порушених у вищезгаданих документах.
— EUIPO є одним з основних стратегічних партнерів українського ІР-офісу. Які, на вашу думку, ключові пріоритети цієї співпраці і чим українське відомство може бути корисним для EUIPO?
Ж.Н.: Я вважаю, що деякі з цих питань ми можемо вирішити шляхом співпраці. У цьому контексті основні пріоритети співпраці з УКРНОІВІ будуть зосереджені на наданні технічної підтримки правовій та політичній базі ІВ, конвергенції практики ІВ для процесу вступу до ЄС, імплементації торговельних угод з ЄС, а також зміцненні українських інституцій, мереж та інструментів ІВ для більш ефективної системи правової охорони ІВ.
УКРНОІВІ прагне стати сучасним, професійним, технологічним та прозорим хабом для повного циклу творця, заснованим на принципі єдиного вікна. Досвід УКРНОІВІ буде дуже корисним для EUIPO завдяки співпраці, окресленій у 2023 році. EUIPO принесе бачення, досвід і ноу-хау зі східної частини Європи. Це збагатить досвід усіх відомств ІВ держав-членів та EUIPO.
— EUIPO підписало Меморандум про взаєморозуміння щодо двостороннього співробітництва (Меморандум) з УКРНОІВІ. Що вже зроблено в рамках цього Меморандуму і що планується на найближче майбутнє? Яким чином EUIPO має намір допомагати Україні?
Ж.Н.: Меморандум про взаєморозуміння, підписаний у липні 2023 року, є важливою віхою нашої співпраці. Агресивна війна, що триває, суттєво вплинула на українську систему ІВ, і я сподіваюся, що вдасться пом’якшити її негативні наслідки. Наразі наші команди вже визначили пріоритети на 2024 рік та узгодили дворічний план роботи. Наприклад, у червні 2023 року EUIPO разом з Європейською комісією розпочали розширення діяльності Фонду ЄС для МСП в Україні, забезпечивши можливість українським МСП подавати заявки, компенсуючи фінансові витрати через Фонд МСП 2023 Ideas Powered for Business. Таким чином забезпечується підтримка бізнесу, відкривається доступ до ринків, формується сприятливе бізнес-середовище, стійке зростання та інтернаціоналізація. У 2024 році такі інструменти ЄС, як TMview, TMclass та Designview, інтегрують українські дані про права ІВ. У 2024 році EUIPO також надаватиме технічну допомогу та розбудовуватиме потенціал у сфері торговельних марок і промислових зразків із метою наближення до практики Мережі ІВ Європейського Союзу (EUIPN) — мережі, що складається з EUIPO та національних відомств ІВ країн ЄС.
А ще EUIPO підтримує Європейську політику сусідства Європейської комісії, яка регулює відносини ЄС з його найближчими східними та південними сусідами. У цьому контексті можливо, що новий чотирирічний повномасштабний проєкт з підтримки України, Грузії та Молдови у сфері ІВ розпочнеться на початку 2024 року за умови проходження остаточного циклу схвалення з боку Комісії. У рамках цього проєкту EUIPO також зможе надавати допомогу Україні з питань інших прав ІВ, таких як патенти, географічні зазначення, авторські права тощо. EUIPIO також надаватиме консультації щодо правової та політичної бази ІВ з метою зміцнення українських інституцій, мереж та інструментів ІВ для більш ефективної системи захисту ІВ. Інші сфери співпраці включають, звісно, питання правозастосування, а також тісну співпрацю з користувачами ІВ.
Я був офіційно призначений на посаду виконавчого директора EUIPO 1 жовтня 2023 року, і мій перший закордонний візит — до України, що свідчить про мою відданість справі підтримки українських користувачів інтелектуальної власності. Я сподіваюся, що мій візит закладе основу для більш тісної співпраці з УКРНОІВІ. Ми маємо намір допомогти українському ІР-офісу наблизитися та інтегруватися до системи інтелектуальної власності ЄС.
Завантажується ...
