Видавництво 
Відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії України — визначальна подія як для суддівського корпусу і для всієї правничої спільноти в питаннях розблокування процесу наповнення суддівського корпусу, завершення вже розпочатих процедур кваліфікаційного оцінювання суддів та доборів, так і для України в цілому на її шляху до здобуття членства в Європейському Союзі.
Тож питанням першочергових кроків і пріоритетним напрямам роботи нової ВККС, а також можливим модернізаціям процедур була присвячена модерована дискусія «Відлік почався: мультизадачність як запорука ефективності нової ВККС», організатором якої стала правнича асоціація «Добросуд» в партнерстві з аналітичним центром «Український інститут майбутнього».
У заході, який відбувся 20 червня 2023 року, взяли участь представники законодавчої влади, керівництво ВККС, представники Вищої ради правосуддя та громадськості, чинні судді, а також кандидати на суддівські посади.
Модерувала дискусію голова правничої асоціації «Добросуд» Тетяна Огнев’юк.
Зокрема, розповідаючи про законодавчі перспективи модернізації роботи ВККС та можливі зміни щодо питань наповнення суддівського корпусу, голова Комітету Верховної Ради України з правової політики Денис Маслов зауважив, що перше і головне завдання в цьому напрямі вже Україна виконала (йдеться про вимогу Європейської комісії) – робота ВРП і ВККС вже запущена.
Серед питань, які потребують першочергового вирішення, за словами очільника профільного парламентського комітету, є:
- завершення кваліфікаційного оцінювання суддів;
- вирішення питання «суддів-п’ятирічок»;
- заповнення вакансій в апеляційних судах.
«Наразі приблизно 84% суддів апеляційних судів мають право на відставку. Дехто цим правом користується вже. І ми чудово розуміємо, що «оголені» апеляційні суди, бракує насамперед криміналістів, тому має бути проведено конкурс на посаду суддів саме в ці суди», — зауважив Денис Маслов.
Також, за словами пана Маслова, в комітеті створена робоча група з питань удосконалення процедур добору на посаду судді. Перше завдання, яке стоїть перед робочою групою, – це зміна процедур добору на посади суддів, щоб ці процеси стали швидшими, менш дорогими для держави і при цьому не втрачали ефективності.
Окрім того, Денис Маслов висловився щодо недоцільності довготривалого навчання (9 місяців) кандидатів у судді в Національній школі суддів України.
«Я вважаю, що людям, які підготовлені, є фаховими юристами і мають досвід роботи на посаді судді, немає необхідності по 9 місяців навчатися. Навіть двох місяців досить для того, щоби пройти навчання, але навчатися повинні вже ті кандидати, які претендують на певні посади», — наголосив пан Маслов.
Зі свого боку, голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Роман Ігнатов звернув увагу, що вирішення всіх перелічених завдань ВККС не зможе розпочати без Громадської ради доброчесності.
«Громадська рада доброчесності має працювати разом із Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у партнерстві, бо мета в нас одна — створення доброчесного високопрофесійного суддівського корпусу», — наголосив Роман Ігнатов.
За словами очільника ВККС, за відсутності сформованого складу ГРД Комісія розпочала перевірку 368 практичних завдань, які залишилися з 2017 року. Їх перевірка закінчиться до 26 липня цього року. Надалі буде формування ГРД.
Також пан Ігнатов підтвердив, що після формування ГРД перші питання, якими буде займатися ВККС, – це призначення суддів, у яких закінчилися строки повноважень, та наповнення судів апеляційної інстанції.
Руслан Сидорович, заступник голови ВККС, у своєму виступі наголосив, що всі члени Комісії налаштовані на конструктивну роботу.
«Очевидно, що через відсутність повноважного складу ВККС впродовж трьох із половиною років накопичилась велика кількість проблем і дуже швидко їх вирішити буде неможливо. Проте ми розуміємо, що ні суспільство нам не подарує очікування, ні держава не має часу чекати», — зазначив Руслан Сидорович.
Також він наголосив, що новостворена ВККС взяла для себе за правило бути абсолютно відкритою до комунікації. Комісія не тільки має бути пасивним виконавцем нормативно-правового регулювання (наприклад, кваліфікаційного оцінювання чи добору, інших процедур), а і брати активну участь у напрацюванні ідей, які обговорюються сьогодні, щоб, коли парламент чи ВРП прийматиме рішення, комісія була готова до їх реалізації для уникнення затягування.
Про участь Вищої ради правосуддя в кадрових питаннях розповіла членкиня ВРП Інна Плахтій.
«Найголовніша функція Вищої ради правосуддя полягала у створенні повноважної Вищої кваліфікаційної комісії суддів України», — наголосила пані Плахтій.
Говорячи про межі дискреції, Інна Плахтій звернула увагу на постанову Великої Палати ВС із цього питання. Проте спікерка також зауважила, що закон не визначає, які саме обставини повинна врахувати Вища рада правосуддя після рішення ВККС. Крім того, немає законодавчого визначення, що таке доброчесність.
Також Інна Плахтій навела приклади з практики ВРП стосовно обставин, які можуть стати підставою для відмови у внесенні подання щодо кандидата, зокрема це:
- виявлення неповідомлення кандидатом про факти порушення відносно нього кримінальної справи під час проведення конкурсу;
- неповідомлення про факти притягнення до дисциплінарної відповідальності;
- порушення кандидатом тимчасової заборони на здійснення адвокатом адвокатської діяльності;
- умисне та свідоме приховування особою попереднього місця роботи та підстави звільнення;
- неналежна поведінка кандидата як учасника судового провадження (нез’явлення в засідання як свідка);
- неналежна поведінка кандидата як учасника судового провадження, який постійно заявляв відводи суддям.
Членкиня Громадської ради доброчесності у 2018-2020 роках Наталія Соколенко розповіла про роботу Ради з колишнім складом ВККС та навела приклади негативних рішень і дій ВККС, на думку Громадської ради доброчесності.
Захід завершив відкритий діалог, у процесі якого всі учасники могли поставити запитання до представників державних органів і громадськості та висловити свої думки щодо вирішення наявних проблем.
Завантажується ...
