Позивач повинен підтвердити наявність підстав для зменшення обов’язкової частки у спадщині — КЦС ВС

Заявляючи вимоги про зменшення розміру обов’язкової частки у спадщині, позивач повинен довести суду та підтвердити належними і допустимими доказами підстави такого зменшення.

Такими підставами можуть бути серед іншого відсутність або негативний характер відносин між спадкоємцями та спадкодавцем, неприязні стосунки у зв’язку з аморальною поведінкою спадкоємця тощо.

На це вказав Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 18 січня 2023 року у справі № 757/40264/15-ц.

КЦС ВС у цій справі розглядав питання щодо зменшення розміру обов’язкової частки у спадковому майні після смерті особи його батьками, які є спадкоємцями першої черги.

Обставини справи

До суду з позовом звернулася громадянка — спадкоємиця за заповітом, складеним її батьком, який помер. Позивачка просила зменшити обов’язкову частку у спадщині батьків померлого.

Свої вимоги мотивувала тим, що відповідачі за життя їх сина належним чином не виконували своїх батьківських обов’язків, не підтримували жодних родинних відносин, не цікавились його життям, не підтримували ані матеріально, ані морально.

Також зазначала, що померлий мав інвалідність першої групи та потребував постійного медичного та побутового догляду. Догляд за останнім здійснювали дружина та позивачка.

Місцевий суд, рішення якого залишив без змін апеляційний суд, відмовив у задоволенні позову з огляду на недоведеність позовних вимог. Суди встановили, що відповідачі протягом шестимісячного строку реалізували своє право на прийняття обов’язкової частки у спадщині після смерті сина

Касаційний цивільний суд залишив без задоволення касаційну скаргу спадкоємиці за заповітом, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.

Нормативне регулювання

• Право на обов’язкову частку у спадщині врегульовано статтею 1241 ЦК України, в частині 1 якої передбачено, що малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатні вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов’язкова частка).
• Право на обов’язкову частку – це суб’єктивне майнове право окремих спадкоємців першої черги (стаття 1261 ЦК України) отримати певну частку у спадщині, незалежно від змісту заповіту.
• Таким чином, свобода спадкового розпорядження обмежується правом осіб, які закликаються до спадкування, незалежно від волі спадкодавця, в силу прямої вказівки закону.
• Відповідно до частини 1 статті  1241 ЦК України розмір обов’язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

Висновки ВС

КЦС ВС звернув увагу, що під час вирішення спорів про зменшення розміру обов’язкової частки у спадщині встановленню та оцінюванню судом підлягає характер відносин між спадкодавцем та спадкоємцем, інші обставини, що мають істотне значення. Зокрема, ними може вважатися тривала відсутність спілкування між спадкодавцем і спадкоємцем, неприязні стосунки, зумовлені аморальною поведінкою спадкоємця тощо.

Зменшення розміру обов’язкової частки в спадщині полягає у пропорційному зменшенні частки такого спадкоємця.

«Заявляючи вимоги про зменшення розміру обов’язкової частки, позивач повинен довести суду та підтвердити належними і допустимими доказами підстави такого зменшення, зокрема відсутність або негативний характер відносин між спадкоємцями та спадкодавцем, неприязні стосунки у зв’язку з аморальною поведінкою спадкоємця тощо», — вказав КЦС ВС.

Відмовляючи в задоволенні касаційної скарги, КЦС ВС констатував, що позивачка не надала належних і достатніх доказів припинення спілкування чи наявності неприязних стосунків між спадкодавцем, який був забезпеченою людиною, та його батьками — пенсіонерами, особами похилого віку, або інших обставин, що мають істотне значення.

Також читайте: ККС ВС залишив без змін вирок донеччанці за держзраду та сприяння діяльності терористичній організації