«Попит на судову послугу після деокупації міста Херсона та Херсонської області перевершив очікування» — голова Херсонського апеляційного суду Олександр Коровайко

«Нашим головним завданням було в короткі строки розпочати роботу судів Херсонської області для відновлення доступу до правосуддя та захисту прав і свобод наших громадян. Також це було важливо і для правоохоронних органів, які вже активно тоді працювали, зокрема розслідуючи воєнні злочини», — згадує голова Херсонського апеляційного суду Олександр Коровайко.

В інтерв’ю «Юридичній практиці» пан Коровайко розповів про те, як відбувалося відновлення роботи судів, розташованих на деокупованій частині Херсонщини, з якими основними проблемами зіштовхнулися судді, як сьогодні працюють суди на прифронтових територіях, а також поділився думками стосовно того, що слід врахувати на майбутнє.

 

— Олександре Івановичу, ви очолюєте апеляційний суд, який перебував в окупації. Як він сьогодні працює?

— На жаль, ми, як і багато інших судів в Україні, маємо такий сумний досвід. Адже в перший день повномасштабного вторгнення і неприкритої російської агресії більша частина Херсонщини, а незабаром і вся область була окупована.

Херсонський апеляційний суд, а також суди першої інстанції Херсонської області були змушені призупинити свою процесуальну діяльність, оскільки це ставило під загрозу життя та здоров’я як суддів, працівників апаратів судів, так і відвідувачів. І найголовніше, суди України не могли й не можуть працювати на захопленій ворогом території. Адже судді приймали присягу на вірність Україні та є патріотами свого народу. Тож судді були відрядженні до різних судів України, де продовжили здійснювати правосуддя. Коли настала довгоочікувана мить і місто Херсон та правобережна частина Херсонської області були деокуповані, відразу постало питання про поновлення роботи судів Херсонщини, всі органи державної влади майже зразу відновили свою роботу. Процесуальна діяльність Херсонського апеляційного суду, а також місцевих судів Херсонської області на деокупованій частині була відновлена 12 червня 2023 року.

Наразі умови роботи Херсонського апеляційного суду є доволі складними. Безпекові вимоги вносять корективи в роботу судів усієї Херсонщини, власне, як і інших прифронтових областей. Зараз Херсонський апеляційний суд у повному обсязі здійснює апеляційний перегляд судових справ, забезпечуючи доступ до правосуддя громадянам Херсонщини. Районні (місцеві) суди в таких самих умовах розглядають судові справи. Усе це можливо завдяки самовідданій роботі суддів та працівників апаратів судів, які в умовах воєнного стану продовжують свою діяльність.

І за такий важливий внесок у перемогу кожному з них глибока шана та повага!

— Які першочергові питання довелося вирішувати після деокупації частини Херсонщини?

— Після деокупації міста Херсона та правобережної частини Херсонщини були виявлені серйозні пошкодження будівель апеляційного суду та місцевих судів. Вони були повністю розграбовані. Викрадено буквально все: засоби відеоконференцзв’язку, комп’ютери, принтери, сканери, кондиціонери та інше обладнання, необхідне для ведення судового процесу. Ми провели інвентаризацію як матеріально-технічних цінностей, архівів судів, так і поточних судових справ, які, на жаль, не вдалося вивезти в перші дні війни. Будівлі судів були повністю захаращені та засмічені. І нашим завданням було в короткі строки розпочати роботу судів області для відновлення доступу до правосуддя та захисту прав і свобод наших громадян. Також це було важливо і для правоохоронних органів, які вже активно тоді працювали, зокрема розслідуючи воєнні злочини.

Разом із ДСА України ми негайно взялися до роботи з відновлення будівель судів та матеріально-технічної бази. Найскладнішим виявилося знайти системи відеоконференцзв’язку, якими фіксується судовий процес. Це було вкрай важливо, адже однією з конституційних засад правосуддя є гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами. Також завдяки системам відеоконференцзв’язку забезпечується можливість проведення судових засідань в онлайн-режимі в тих випадках, коли сторонам й іншим учасникам процесу важко дістатися Херсона чи області,оскільки йдеться про прифронтову зону, а отже, й про загрозу життю та здоров’ю. Спочатку, допомогу у вирішенні цього питання ми отримали від колег зі Львівського та Рівненського апеляційних судів, а також від Сьомого апеляційного адміністративного суду. Щиро дякуємо їм за це.
Крім того, для відновлення роботи судів треба було відновити парк комп’ютерної техніки та інших необхідних засобів оргтехніки. Ми потребували також відновлення постачання електроенергії, інтернету, води й опалення в будівлі Херсонського апеляційного суду. Завдяки, зокрема, роботі ДСА України разом із суддівськими колективами та працівниками апаратів судів ми подолали проблеми й відновили здійснення правосуддя як Херсонським апеляційним судом, так і місцевими судами Херсонської області.

— Як сьогодні організовано роботу судів Херсонського апеляційного округу?

— Якщо говорити про Херсонський апеляційний суд, то ми забезпечуємо повний цикл розгляду всіх судових справ, які є на розгляді загальних судів. Справи, що належать до юрисдикції Високопільського, Бериславського та Білозерського району суду, а також усіх судів окупованої лівобережної частини Херсонської області, рівномірно розподілено між судами, які працюють на правобережжі нашої області.

— Якими можуть бути реальні строки відновлення роботи Білозерського суду?

— Це питання є дуже чутливим, я би сказав, болючим. Унаслідок постійних обстрілів та безпосередньої наближеності селища Білозерка до зони обстрілів його вирішення поки що відкладається. Життя і здоров’я як працівників суду, так і відвідувачів є неоціненним, а тому все залежить від змінення безпекової ситуації. Якщо підходити до вирішення питання системно та комплексно, то, крім відновлення роботи Білозерського району суду, не менше важливим є відновлення роботи Бериславського району суду Херсонської області, розташованого на деокупованій території, але, на жаль, також у зоні ураження ворога. Те саме стосується й Високопільського районного суду: хоча там роботу дозволяє безпекова ситуація, проте будівля зазнала часткового руйнування, коли велися бойові дії, та потребує відновлення.

— Які питання ще не вирішено?

— Звісно, вдосконалення не має меж. Але насамперед слід завершити процес матеріально-технічного забезпечення судів та відновлення технічного стану будівель судів б до того, яким він був до війни. Для вирішення цього питання вже доклала багато зусиль ДСА України. І я впевнений, що спільними зусиллями всі ці питання можуть і будуть вирішені в короткостроковій перспективі. Зрозуміло, що значно більше часу й капіталовкладень (а головне — закінчення бойових дій) знадобиться для відновлення будівель.

Але крім відбудови приміщень судів, є й інші питання, які потребують вирішення. Одне з них — це проведення повної інвентаризації судових справ, наприклад, у Білозерському, Бериславському районних судах (за належних безпекових умов) та Високопільському районному суді.

Також великим і складним пластом роботи є відновлення судових справ, знищених або суттєво пошкоджених у період окупації. На сьогодні процесуальним законодавством не визначено чіткої процедури відновлення судових справ. Відповідний законопроєкт досі перебуває на обговоренні у Верховній Раді України. Сподіваємося, що найближчим часом ця процедура буде вдосконалена й ми отримаємо чіткий та зрозумілий для застосування процесуальний механізм. Це є дуже важливим і чутливим питанням. Особливо для кримінальних проваджень, у яких були ухвалені рішення судами першої інстанції до повномасштабного вторгнення та за апеляційними скаргами учасників процесу ще не були переглянуті апеляційними судами. Водночас особи, які подали апеляційні скарги, в деяких провадженнях перебували під вартою. Проте за умов, що склалися, ці провадження не можуть бути розглянуті апеляційними судами, оскільки відповідно до наявної процедури є складнощі з відновленням судових справ з огляду на фактичні обставини в кожній з них. Сподіваюся, законодавець найближчим часом ухвалить відповідні зміни до процесуального закону, які максимально врегулюють усі аспекти такого відновлення. Варто зазначити, що питання вдосконалення процедури відновлення цивільних справ так само потребує вирішення.

Серед іншого зараз у кримінальних провадженнях гостро постала проблема доставлення осіб, які утримуються під вартою та, попри складні безпекові умови в Херсоні та області, все-таки наполягають на особистій присутності в судових засіданнях, навіть в умовах воєнного стану.

— Чи відчувають суди Херсонщини кадровий голод?

— Ця проблема відчувається особливо гостро. Навантаження, зокрема, в Херсонському міському суді Херсонської області зростає з кожним днем. Те саме відбувається і в інших судах області, яким була визначена територіальна підсудність справ тих судів, які розташовані на окупованій лівобережній частині Херсонщини, і тих, процесуальна діяльність яких поки що не відновлена з огляду на наявну небезпеку.

Складним завданням залишається наповнення персоналом апаратів судів. Передбачена нині для різних категорій працівників апаратів судів заробітна плата є очевидно недостатньою для залучення юристів, а тим паче з достатньо високим рівнем знань і кваліфікації. Щоб зацікавити юристів роботою в таких складних умовах, має бути достатня мотивація. І одним із факторів є достойна заробітна плата. Водночас ми постійно та системно працюємо над кадровим питанням і потрохи заповнюємо вакансії в судах Херсонщини.

— Наскільки готові повертатися судді, переведені до інших судів? Чи немає з цим проблем?

— Дуже болюче питання для суддів Херсонщини, які вже тривалий час (понад два роки) перебувають поза межами своїх домівок не з власної волі. Повірте, що це дуже важко — знати, що твоє місто чи інший населений пункт окуповано і нема змоги повернутися додому. Спілкуючись із колегами, я відчуваю біль і тугу за рідними домівками та бажання за першої можливості туди повернутися.

Проте повернення суддів, які зараз відряджені до інших судів, залежить від безпеки та повної деокупації території області. Усі судді та працівники апаратів судів, які зараз працюють в інших регіонах нашої держави, звісно, воліють повернутися до рідних домівок та до рідних судів за першої ж можливості.

— Як змінилася ситуація з попитом на правосуддя в регіоні? Які спори та кримінальні справи превалюють на розгляді в суддів?

— Як виявилося, попит на судову послугу після деокупації міста Херсона ти Херсонської області перевершив очікування. Це наочно показує статистика за 2023 рік. Так, за показниками статистичної звітності місцевих судів області, від початку відновлення судочинства до них надійшло 20 тисяч 188 справ та матеріалів. Із них: у кримінальних провадженнях — 6 тисяч 371; справ адміністративного судочинства — 129; цивільних справ — 7 тисяч 342; справ та матеріалів про адміністративні правопорушення — 6 тисяч 346.

Тенденція до зростання кількості звернень громадян до судів Херсонщини та збільшення надходжень судових справ зберігається і з початку 2024 року. Лідером за кількістю справ, що розглядаються судами першої інстанції, є Херсонський міський суд, на який припадає основне навантаження.

Громадян турбують різноманітні питання, і є нагальна потреба в судовій послузі з усіх категорій справ, які розглядають суди. Адже під час окупації люди взагалі були позбавлені доступу до правосуддя. Тож судді Херсонщини і судова влада в цілому, як це і відбувається в цивілізованому суспільстві, відновлюють право на справедливість. Повернувшись на Херсонщину, судова влада забезпечує передбачену статтею 55 Конституції України надважливу в демократичному суспільстві функцію захисту судом прав і свобод людини та громадянина.

— Якою є частка справ, де фігурують воєнні злочини та злочини проти основ національної безпеки України ? Яка ваша думка щодо необхідності створення окремих військових судів?

— Що стосується воєнних злочинів, скоєних на території Херсонщини під час воєнного стану, то їх частка вже доволі значна. Кількість проваджень, які надходять від правоохоронних органів до місцевих судів області, постійно зростає, і я впевнений, буде зростати і надалі. Правоохоронці розслідують велику кількість воєнних злочинів, а тому роботи в суддів (і не лише Херсонщини) вистачить на довгі роки, як це засвідчує практика в тих регіонах земної кулі, де відбувалися воєнні конфлікти.

До прикладу, за інформацією Херсонської обласної прокуратури, за 2023 рік обліковано 21 189 кримінальних правопорушень. З них 824 — проти основ національної безпеки України та 12 968 — проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.

Що стосується доцільності створення військових судів, то наразі відбувається широка дискусія з цього питання. Багато як теоретиків, так і практиків схиляються до думки, що військові суди конче необхідні, особливо під час ведення повномасштабної війни проти нашої держави. І я з цим також погоджуюсь, оскільки створення таких судів забезпечить ефективне здійснення правосуддя в цій сфері. Тим паче, існує позитивний досвід діяльності військових судів в інших країнах. Зокрема, такі суди діють у США, Канаді, багатьох країнах Європи.

— З огляду на ваш досвід якими ви бачите оптимальні алгоритми відновлення роботи суду після деокупації?

— Безумовно, вирішення цього питання потребує системного підходу, оскільки після повної деокупації України виникне потреба у відновленні великої кількості судів, які розташовані на поки що не підконтрольний Україні території. І водночас постане глобальне питання щодо забезпечення наших громадян доступом до правосуддя на звільнених територіях. Також відновлення роботи суддів на деокупованих територіях — складна справа, і ми відчуваємо це вже на власному досвіді. Цей процес потребує значних зусиль і координації органів державної влади. Важливу роль відіграватимуть Державна судова адміністрація та її територіальні управління, на які за законом покладено обов’язок забезпечувати роботу судів.

Я пропонував би розробити й започаткувати пілотний проєкт у конкретно визначеній області, у складі окремого апеляційного округу. Ним міг би стати Херсонський апеляційний округ, який вже пройшов достатньо складний шлях із відновлення правосуддя. Схожі питання однозначно будуть виникати і в інших регіонах нашої держави після деокупації, а значить, має бути чіткий план, який охоплюватиме спочатку візуалізацію проблеми, обстеження будівель судів та інвентаризацію матеріально-технічних цінностей, виявлення наявних проблем і, що головне, шляхів їх вирішення. У кожному регіоні, певна річ, є свої особливості, але є і спільні підходи до відновлення роботи судів.

Алгоритм відновлення роботи суду полягає в напрацюванні дієвих ефективних механізмів для вирішення організаційних, кадрових, процесуальних та інших питань. Але це тема для широкого обговорення, метою якого є якнайшвидше відновлення правосуддя на звільнених територіях та доступ наших громадян до суду.

(Бесіду вів Анатолій Гвоздецький, «Юридична практика»)