Видавництво 
VІ Міжнародний кримінально-правовий форум продовжив свою роботу сесією щодо процесуальних строків. Модерував справжню hard talk Сергій ЛИСЕНКО, керуючий партнер GRACERS. Модератор усім доповідачам поставив одне запитання щодо скасування «правок Лозового»: вмикайте відеотрансляцію на YouTube, щоб дізнатися думку юристів.
Учасники сесії:
- Ольга МАЛИК, прокурор четвертого відділу управління процесуального керівництва‚ підтримання державного ;обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора;
- Семен ХАНІН, керуючий партнер ЮК «АМБЕР», к.е.н.;
- Андрій ФОРТУНЕНКО, партнер, голова практики захисту бізнесу AVELLUM;
- Сергій БОЙКО, радник ЮК VB PARTNERS.
Обчислення строків в об’єднаних провадженнях
Проблематика обчислення строків досудового розслідування в об’єднаних кримінальних провадженнях стала темою доповіді Ольги МАЛИК, прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва‚ підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора.
Говорячи про «правки Лозового», пані Ольга згадала постанову ОП ККС ВС від 31 жовтня 2022 року, де Верховний Суд зробив висновок, що в кримінальних провадженнях, внесених у реєстр після 15 березня 2018 року, які об’єднані з кримінальними провадженнями, розпочатими до цього, продовження строків досудового розслідування здійснюється слідчим суддею.
Позиція сторони обвинувачення різниться з позицією сторони захисту, зауважила пані спікерка. Обвинувачення наполягає на тому, що треба враховувати специфіку кримінальних правопорушень, які в цьому кримінальному провадженні розслідуються. Конкретно у вищезгаданій справі мова йшла про правопорушення, які мають схожу кваліфікацію (чч. 1 і 2 ст. 307 Кримінального Кодексу), тобто ми розуміємо, що це різні епізоди кримінального правопорушення.
Якщо ми кажемо про кримінальні провадження, де розслідувався певний факт і згодом виникла необхідність у додатковій кваліфікації цих порушень, то це інша ситуація, на думку Ольги Малик. Вона пояснює, що мова йде про розслідування одних і тих самих фактів, одних і тих самих дій особи, просто виникає необхідність у додатковій кваліфікації. У цьому випадку не можна казати, що є нове кримінальне правопорушення, зареєстроване після набрання сили «правками Лозового», а отже, орган досудового розслідування цілком правомірно вважає, що він міг керуватись положеннями КПК, які діяли до правок.
Також пані доповідачка згадала окрему думку, висловлену в постанові ОП ККС ВС, щодо компетенції прокурора в таких справах. Вона нагадала, що ВАКС у багатьох випадках займає аналогічну позицію, і навела ухвалу суду від 9 березня 2023 року, де суддя зазначив, що необхідно оцінити релевантність висновків постанови ОП ККС ВС обставинам кримінального провадження, яке розглядається судом.
«Застосування висновків постанови ОП ККС ВС без аналізу кожної конкретної справи вплине негативно на практику розгляду кримінальних проваджень та можливого ухилення від відповідальності», – наголосила пані Ольга.
На думку доповідачки, в КПК є ще два проблемні питання, які стосуються обчислення строків досудового розслідування в об’єднаних кримінальних провадженнях і у виділених кримінальних провадженнях.
У цій частині Ольга Малик згадала ухвалу ВАКС від 8 вересня 2022 року: було закрите кримінальне провадження, суд зазначив, що ці два кримінальні провадження розслідувались у різні проміжки часу, і відповідно, строк досудового розслідування мав об’єднуватись, а не поглинатись. АП ВАКС в ухвалі від 18 травня 2023 року зазначила, що суд неправильно оцінив обставини, і що розслідування не здійснювалось у різний період, і що правильне застосування – це поглинання строків.
«Правки Лозового» з погляду адвоката
Семен ХАНІН, керуючий партнер ЮК «АМБЕР», к.е.н., також присвятив свою доповідь «правкам Лозового», але з точки зору сторони захисту. Так, за його словами, судді та правники поділились на дві групи:
- “свідки КПК та рішень ВС”;
- “свідки самі себе”, які починають ухвалу словами «Я не розумію, хто з’явився раніше: яйце чи курка, тому захист неправий».
І через це справа розглянеться не відповідно до правової позиції, а з огляду на те, на представника якої групи ти натрапиш, зауважує пан Семен Ханін і наголошує, що питання строків стало принциповим.
«Є питання недопустимості досудового розслідування поза межами строків досудового розслідування. Чи має слідчий суддя перевіряти строки? Слідчий суддя вимушений перевіяти строки досудового розслідування, інакше мова йде про суттєве порушення прав особи (наприклад, тримання під вартою)», – наголошує пан доповідач.
Також він навів слова одного із суддів: «Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу існує презумпція, що його подано в межах строків досудового розслідування». І одразу нагадав статтю «Неспростовані презумпції» Аркадія Бущенка, де втор розповідає, що таке взагалі презумпція, як вона використовується в рішеннях ЄСПЛ і чому її не можна тягнути в національне законодавство.
Ще одна проблема, на яку звернув увагу Семен Ханін, – це виділення певних епізодів із провадження. «До виділеного провадження додають нові епізоди, повідомляється про підозру і вважається, що строки обнулились через «повернення провадження до первісного стану» і мають розраховуватися знову. Провадження таким чином можна зробити вічним. Де в КПК вказано, що строки обраховуються за епізодами?» – запитує пан Ханін.
«Немає значення, коли саме прокурор продовжив строки замість слідчого судді: до чи після висновків Верховного Суду. Застосовувати закон необхідно найбільш сприятливим для особи способом, і таким способом є контроль слідчого судді», – зауважив Семен Ханін і висловив сподівання, що «секта свідків Верховного Суду та КПК» переможе і ми будемо жити в правовій державі.
Зловживання прокурорів
Cергій БОЙКО, радник ЮК VB PARTNERS, навів приклади зловживання прокурорами своїми повноваженнями під час війни.
Доповідач зосередив увагу на такому:
- підробка підозри шляхом внесення в неї недостовірної інформації;
- «туризм» правоохоронців;
- нехтування виключною підслідністю НАБУ (можливо, й інших органів);
- надмірність строків тримання під вартою.
Сергій Бойко навів приклад, коли заступник Генерального прокурора вніс у підозру недостовірну інформацію – дату її підписання. Документ був підписаний 17 жовтня, а дату на ньому проставлено – 18 жовтня. Підозру вручив інший прокурор на кордоні з Польщею 18 жовтня о 02:29.
«Заступник Генерального прокурора не був присутній під час вручення підозри. Він перебував у Києві, на робочому місці, за 600 км від пропускного пункту “Рава-Руська”.
Заступник Генерального прокурора фізично не міг 18 жовтня впродовж 2 год. 29 хв. підписати підозру та передати її з Києва на кордон», – зауважив доповідач.
Які наслідки цього:
- порушено порядок вручення підозри (не в день її складання);
- особа не набула статусу підозрюваного.
Мета «туризму» правоохоронців, на думку пана Сергія, – пошук «зручного» суду. При цьому відбувається порушення загальних принципів територіальної підсудності та ч. 5 ст. 36 КПК.
Сергій Бойко радить такі інструменти боротьби:
- оскарження рішень/дій до прокурора вищого рівня;
- притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності;
- ініціювання перед керівником прокуратури проведення службового розслідування;
- порушення в ДБР кримінального провадження;
- оскарження дій прокурора до слідчого судді.
За належного контролю слідчих суддів таких випадків зловживань було б менше, – переконаний Сергій Бойко.
Фактові кримінальні провадження і «правки Лозового»
Андрій ФОРТУНЕНКО, партнер, голова практики захисту бізнесу AVELLUM, присвятив доповідь тому, як боротися з безстроковими досудовими розслідуваннями, але спочатку висловив думку щодо «правок Лозового» з позиції сторони захисту. Він вважає, що НАБУ і САП робили так, як їм простіше. Захисники нібито не заперечували в питаннях санкцій, де строки мають опосередковане значення, а тепер ми спостерігаємо наслідки.
«Не існує жодних окремих режимів до правок чи після, є лише норма КПК, якою нехтує сторона обвинувачення», – зауважив пан спікер.
Повертаючись до теми доповіді, пан Фортуненко зосередився на фактових провадженнях: «Скасування «правок Лозового» в тому стані, що ми бачимо, стосувалось фактових кримінальних проваджень. У нас немає судового контролю, і ми повертаємось на декілька кроків. Навіть після закінчення воєнного стану ці провадження будуть безстроковими».
Спікер звернув увагу на те, що статтю 28 КПК (“Розумні строки”) не скасували повністю. Адже суспільна думка формулювалась таким чином, що строки не потрібні й заважають ловити злочинців. Але ст. 28 та її ч. 6 – не скасовані.
Андрій Фортуненко нагадав історію прийняття «правок Лозового» у 2017 році та те, які голоси бізнес-спільноти за їх прийняття лунали.
«Попри певні вдалі кейси за ч. 6 ст. 28 КПК, практика застосування внесених змін не набула широкого застосування», – зауважив пан Андрій. На його думку, це відбулось через розмиті формулювання КПК. Ще одна причина – це ризикований крок із боку захисту, адже можна пришвидшити негативний розвиток подій для клієнта.
«Ми в ситуації, коли у захисту інструментарію щораз менше, але він є. Будемо лупати сю скалу і працювати далі», – резюмував свій виступ Андрій Фортуненко.
Завантажується ...
