Видавництво 
Олександр Плаван, у мирному житті — старший юрист практики кримінального права Юридичної групи LCF, наразі — солдат територіальної оборони, виконує завдання біля державного кордону. В інтерв’ю «Юридичній практиці» від ділиться своїми роздумами про необхідність вдосконалення механізмів міжнародної безпеки та роль юристів у цьому процесі.
— Ранок 24 лютого — яким він був у вас? Чи було передчуття, що буде така війна?
— У мене — майже ні. Увечері дружина була дещо стурбована, але я попросив обговорити це вранці «на свіжу голову». Як розумієте, обговорення не склалося.
О п’ятій ранку вже під звуки повітряної тривоги я розбудив дружину і трьох доньок, вони швидко зібралися (якщо можна це так назвати), я їх обійняв і разом із собакою посадив у автомобіль. До Східниці вони дісталися за 22 години, і це, я так розумію, не рекорд за часом.
Після цього заїхав до мами, завіз їй трохи продуктів — вона залишилася в Києві. Встиг ще заскочити в офіс та попрощатися з колегами. А потім рушив до Солом’янської районної адміністрації, де збиралися резервісти територіальної оборони.
— Чому саме зброя в руках? Як ухвалювали це рішення? Чи швидко потрапили до лав ЗСУ? Була якась підготовка до цього?
— За два тижні до війни я записався у київську ТрО і ще встиг на одне заняття. Я був радий познайомитися з чудовою командою хлопців і дівчат. Так сталося, що через кілька днів ми пліч-о-пліч стали разом на захист своєї землі.
Для мене і для моєї родини рішення стати на захист Батьківщини було просте і однозначне. Ми маємо робити те, що від нас залежить, щоб Україна перемогла. Це наша земля і наших дітей.
— Які основні задачі виконуєте сьогодні? Як вони змінилися за 60 днів? Є чим похвалитись (підбиті танки, літаки тощо)?
— За ці майже три місяці був різний досвід, зараз виконуємо завдання біля державного кордону.
— Чи є дієві поради, як людям боротися зі страхом чи панікою під час воєнних дій?
— Я би радив постійно бути зайнятим, а найкраще – допомогти тому, хто потребує допомоги.
— Багато юристів серед побратимів?
— Так, серед нас є юристи. Несподівано та неймовірно приємно було зустріти колегу з LCF та дізнатися, що ми в одному батальйоні. Ті, хто не в лавах Збройних сил, долучаються до допомоги всіма можливими способами. Гордий за свою фірму LCF, яка постійно підтримує військових.
— Які закони і правила путін і його команда вже порушили?
— Я б відповів навпаки: важко знайти такий закон, який не було порушено.
— Як ви оцінюєте дії окупантів? Чи реально побачити на лаві підсудних живих путіна, шойгу та їх рядових посіпак?
— На мою думку, це хоча багато в чому і політичне питання, проте історія вже бачила покарання за подібні криваві злочини. Тому маю надію, що міжнародні правові механізми спрацюють і з рашистськими злочинцями.
— Чому українська армія має дотримуватися звичаїв війни та інших правил?
— Відповідь одна: бо ми — не вони. І життя людське для нас передусім.
— Чи існують у світі дієві запобіжники війни? І чи реально їх створити?
— Раніше ми вірили у чинні міжнародні правові норми та міжнародні організації. Зараз бачимо, що проти військової сили це мало чим допомогло.
На часі напрацювання і створення нового потужного масиву антивоєнних міжнародних правових норм. Система має бути сучасна і відповідати викликам сьогодення.
Вважаю, що після нашої перемоги якраз «юридичний фронт» залишиться на передовій.
— Як ви думаєте, чи суттєво зміниться законодавство України після війни? Якщо так, то в якій галузі чи сфері?
— Як мінімум, законодавство має стати (і вже стає) набагато суворішим до всього, що пов’язано з країною-агресором. Наприклад, це заборона проросійських партій і подібні зміни. Ми вже їх бачимо щораз більше.
— Як працює сьогодні фірма? Колишні клієнти та колеги підтримують?
— Так, як я вже казав, відчуваю підтримку LCF — від забезпечення військових (не тільки співробітників компанії) до піклування про родини працівників. Ми віримо в перемогу і ми в цьому разом.
Юридична група LCF зараз працює ще більше, оскільки до звичайної роботи додалися питання, пов`язані з правозастосуванням під час війни. Насамперед LCF залучена до створення юридичного підґрунтя стягнення збитків, спричинених війною з рф, у національних та міжнародних судах.
Крім того, фахівці нашої фірми постійно стежать за господарськими, кримінальними та податковими новелами воєнного часу.
— Рідні зараз підтримують вас? Вони в безпечному місці?
— На щастя, сім’я в безпеці. Ми підтримуємо одне одного та постійно на зв’язку.
— Якби не потрапили до ЗСУ, який був ваш план Б?
— Чесно кажучи, я про це не думав. Але для мене бути справжнім громадянином можна лише тоді, коли ти борониш свою Батьківщину всіма доступними способами. І не важливо, як саме, де саме, зі зброєю в руках чи ні.
— Що вас вразило в цій війні? Погане/хороше?
— Мене вразила власне ВІЙНА, факт «легалізованого вбивства» в сучасному світі.
Про хороше, мабуть, скажу те, що ви чуєте постійно: найголовніше, що ми єдині, вся держава, всі її громадяни.
— Чому Україна переможе?
— Бо немає іншої реальності, бо час уже прийшов, коли один каже: «Слава Україні!», а мільйони відповідають: «Героям слава!».
Сьогодні знаю це точно.
— Настане день — закінчиться війна: що будете робити в цей день?
— Обніму дітей. Більше нічого не має значення.
— Яку незавершену справу з попереднього життя завершите одразу після перемоги?
— Довчу англійську мову.
(Бесіду вела Марина Бахолдіна, «Юридична практика»)
Від редакції: Проєкт «Юристи в армії» — історії правників, які, незалежно від посад та регалій, взяли зброю до рук та стали на захист України. Ми переконані, що кожен, хто щось робить на користь української перемоги — на передовій чи в тилу, — по-своєму борець за незалежність України. Ми поважаємо кожну працю, яка наближає Україну до перемоги. Ми переконані, що юристів, які взяли зброю до рук, десятки, а може, й сотні. Ми будемо вдячні нашим читачам за інформацію про правників, які можуть стати героями рубрики «Юристи в армії».
Завантажується ...
