Підвищення податків для бізнесу, пов’язаного з агресором, — чи виправдовує мета засоби, розбиралися в AVELLUM

Пов’язаний з країною агресором — плати більше податків. Саме такий меседж несе законопроєкт 7232, зареєстрований у Верховній Раді та уже прийнятий за основу. Підвищення податків для бізнесу, пов’язаного з агресором, виглядає ніби логічним, проте, можливо, зайвим рішенням.

Задекларована мета законопроєкту — послаблення економіки країни-агресора. Законотворці вважають, що збільшення податків для компаній, пов’язаних з росією, вмотивує їх піти з російського ринку. Таким чином бюджет агресора недоотримає податки і не зможе забезпечити фінансування ворожої армії.

Та який насправді економічний ефект для України має такий законопроєкт? Проаналізувала юристка AVELLUM Вікторія Швидченко.

На кого вплине підвищення податків для бізнесу, пов’язаного з агресором

Пройдемося коротко основними положеннями законопроєкту, щоб визначити коло осіб, на яких поширюється його дія. Підвищена ставка податку застосовуватиметься до компаній, пов’язаних з державою-агресором, за одним з таких критеріїв:

• резидент росії прямо або опосередковано володіє такою компанією, або ж є її кінцевим бенефіціаром станом на 23 лютого 2022;
• компанія:
  отримує дохід з джерелом походження з росії, або
  володіє часткою в юридичній особі, яка отримує такий дохід, або
  здійснює операції, які можуть призводити до отримання такого доходу;
• компанія входить до міжнародної групи компаній, і будь-яка з компаній такої групи:
  отримує дохід з джерелом походження з росії, здійснює операції, які можуть призводити до отримання такого доходу,
  має фінансові зобов’язання перед резидентами росії,
  економічно підтримує росію, зокрема провадячи діяльність, яка утворює на території росії постійне представництво або шляхом безоплатного надання товарів чи послуг.

Операції можуть бути як підтверджені документально, так і не підтверджені.

Подання недостовірних відомостей щодо зазначених вище критеріїв стане підставою проведення податкової перевірки.

Наслідки підвищення податків для бізнесу, пов’язаного з агресором

Ставки певних податків буде збільшено у 1,5 рази для українського бізнесу, пов’язаного з росією. Зокрема:

• податку на прибуток (загальна ставка 27%),
• екологічного податку (ставка залежить від забруднювальної речовини),
• ренти (залежно від групи корисних копалин чи природного ресурсу),
• податку на майно (залежно від об’єкта та місцевості).

Цікава ситуація може виникнути з податком на репатріацію. Фактично це податок на дохід нерезидента, до якого за внутрішніми правилами буде застосовуватись коефіцієнт. Проте всі ми знаємо, що звичну ставку 15% можливо знизити, якщо конвенція про уникнення подвійного оподаткування передбачає іншу ставку. Законопроєкт не визначає співвідношення правил зі ставками, передбаченими конвенціями. За загальним правилом ратифіковані міжнародні договори превалюють над національним законодавством.

За таких обставин в разі застосування конвенції про уникнення подвійного оподаткування українська компанія, виплачуючи дохід російській компанії або її пов’язаній особі, матиме можливість утримувати податок на репатріацію за пониженою ставкою, та ще й без застосування коефіцієнта.

Зауважимо, що відповідність зазначеним вище критеріям неприбутковою організацією може призвести до:

• втрати статусу неприбуткової організації,
• нарахування додаткових податкових зобов’язань.

Винятки чи прогалини для зловживань?

Законопроєкт визначає винятки зі встановлюваних правил.

Коефіцієнт не застосовується, якщо діяльність компанії має соціальне, гуманітарне чи економічне значення для України. Наприклад, якщо компанія постачає товари, устаткування та обладнання, які не виробляються та не мають аналогів в Україні. Детальний перелік винятків повинен встановити Кабінет Міністрів України.

Однак таке положення може стати основою для зловживань та уникнення підвищеного оподаткування компаніями, пов’язаними з агресором.

Річ у тім, що законопроєкт не встановлює конкретних кількісних чи якісних вимог для відповідності винятку. У зв’язку з цим компанії, що пов’язані з росією, можуть почати постачання незначних партій товарів, що підпадають під виняток, з метою уникнення підвищеного оподаткування своєї основної діяльності.

Це ставить під питання економічний ефект від такої ініціативи. Чи буде досягнуто послаблення економіки агресора, якщо компанії продовжать отримувати доходи від країни-агресора та будуть підпадати під формальний виняток?

Актуальні зв’язки українського бізнесу з росією

Міжнародні компанії

Дослідницький центр Єльського університету (Yale University) здійснює моніторинг виходу міжнародних компаній з російського ринку щодня. 250 міжнародних компаній повністю пішли з російського ринку. Всього так чи інакше 622 міжнародні компанії все ще можуть визнаватись пов’язаними з росією. Вони ведуть бізнес у росії, як і раніше, або вичікують, призупиняють інвестиції чи певні операції, проте не виходять з ринку.

Більшість з 622 компаній, що не вийшли з росії, присутні й на українському ринку. Такі компанії в основному володіють унікальними технологіями, постачають товари та обладнання, що в Україні не виробляються. Тому з огляду на передбачений наразі виняток вони зможуть під нього підпадати.

Щодо компаній, які все ж таки потраплять до переліку, окремо слід звернути увагу на репутаційні ризики та відповідні економічні наслідки. Чи будуть українці придбавати товари у компанії, що пов’язана з агресором? Найімовірніше, всі компанії, що будуть включені до переліку, поступово втрачатимуть споживачів в Україні. Як результат – менше податків до бюджету України, навіть із застосуванням коефіцієнта. Водночас такі компанії продовжать сплачувати податки до бюджету країни-агресора та не втратять тамтешніх споживачів.

Безпосередні зв’язки з російським бізнесом

Відповідно до аналітичних даних Міністерства фінансів України у 2021 році росія залишалась на ІІ місці за експортом товарів та послуг з України (2,5 мільярда доларів США) та на ІІ місці за імпортом товарів та послуг в Україну (1,2 мільярда доларів США).

На жаль, наразі немає інформації щодо сум податків, сплачених у результаті таких операцій. Тому неможливо спрогнозувати, як запропоновані зміни вплинули би на сплату податків з таких операцій, наприклад, у 2021 році.

То ж які наслідки матиме законопроєкт 7232 у поточній редакції?

Українські компанії, що так чи інакше пов’язані з росією та не підпадають під виняток, сплачуватимуть у 1,5 рази більше окремих видів податків.

Велика частина таких компаній зможе скористатись винятком, постачаючи певні категорії товарів та обладнання, а в гіршому випадку — зловживати таким винятком. У підсумку вони оподатковуватимуться в Україні на загальних підставах.

В Україні існуватиме відкритий перелік компаній, пов’язаних з росією. Можна сміливо припустити, що свідомі споживачі оминатимуть такі компанії стороною. Менше споживачів — менше прибутків — менше сплати податків до бюджету України, навіть попри підвищену ставку.

Компанії з переліку можуть продовжувати прямо чи опосередковано вести бізнес у росії та сплачувати там податки. Це жодним чином не вплине на їх виручку на ринку агресора, а отже, і на суму податків, сплачену до російського бюджету.

Під питанням стоїть сфера дії законопроєкту, а також досягнення його мети. Ініціатива може призвести до зменшення надходжень до бюджету України та водночас жодним чином не вплинути на скорочення надходжень до бюджету агресора. Загалом оцінити справжній ефект ініціативи на економіку агресора ми теж не зможемо.

Єдиний у цьому контексті потужний удар, який може бути і вже нанесено економіці агресора, — репутаційний. Якщо ведеш бізнес у росії, будь готовий до того, що в інших країнах прибутки підуть на спад. Це вибір, який постав перед багатьма міжнародними групами компаній на початку війни.

Для виконання завдання, зазначеного у законопроєкті, більш ефективними будуть дії, спрямовані на збільшення економічної потужності України, наповнення бюджету, залучення іноземних інвестицій. Такі ініціативи можна предметно оцінювати та використовувати задля спільної перемоги й не зважати на державу-агресора.