Перспективи запровадження воєнного стану та наслідки для бізнесу

Сьогодні, як ніколи за часи незалежності України, постає питання щодо доцільності, або необхідності введення воєнного стану в нашій державі.

Слід нагадати, що військові дії щодо України, що мають місце з 2014 року, стали тригером прийняття Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII.

Вказаний нормативно правовий акт передбачає введення воєнного стану на всій території держави або в певній місцевості у випадку  збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.

Наразі, драматичні події, що відбуваються на Сході України де-юре вже є підставою для введення воєнного стану в межах Донецької та Луганської області та розширення території введення спеціального режиму за умови ескалації.

Рішення про введення воєнного стану відбувається за зверненням РНБО шляхом затвердження Верховною Радою України відповідного указу Президента. Процедурно введення воєнного стану може відбутись протягом трьох календарних днів.

Що ж з бізнесом?

Наслідки запроводження воєнного стану для бізнесу не є критичними, однак, звичайно, можуть повністю змінити роботу підприємства.

Зокрема, бізнес може відчути проблему з кадровими питаннями. Причиною цього є те, що  режим воєнного стану передбачає право утворених воєнних адміністрацій:

• обмежувати пересування в межах визначеної території,
• примусово оселяти громадян країни-агресора,
• запроваджувати трудову повинність для осіб, що не залучені в оборонному секторі або не заброньовані за стратегічними підприємствами,
• використовувати трудовий ресурс у межах цілого окремого підприємства з метою забезпечення потреб оборони.

Водночас у процесі трудової діяльності осіб, щодо яких запроваджена трудова повинність, забезпечується дотримання таких стандартів, як:

• мінімальна заробітна плата,
• мінімальний термін відпустки,
• час відпочинку між змінами,
• максимальний робочий час,
• врахування стану здоров’я особи тощо.

Також за особою зберігається посада, яку вона за трудовим договором обіймала до її залучення до трудової повинності.

Другим значним обмеженням для роботи підприємств може стати примусове відчуження майна. Так, для потреб оборони в разі потреби може бути вилучено фактично будь-яке майно від автомобілів до комп’ютерної техніки. Це можливо за умови необхідності його застосування для оборони.

Водночас примусове відчуження майна, що перебуває у приватній або комунальній власності, в умовах правового режиму воєнного стану передбачає наступне повне відшкодування його вартості в порядку, визначеному законом. Це право є абсолютно захищеним, зокрема засобами судового захисту. До речі, вони не можуть бути обмеженими навіть на період воєнного стану.

Третім наслідком запровадження воєнного стану для бізнесу є обмеження роботи певних підприємств, або закриття визначених напрямків виробництва. До них належить торгівля:

• зброєю,
• сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами,
• алкогольними напоями,
• речовинами, виробленими на спиртовій основі.

Обмеженню підлягає виробництво та реалізація лікарських засобів, які мають у своєму складі наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори. Також це стосується інших сильнодіючих речовин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Резюмуючи, варто зазначити, що, звісно, таке страшне явище, як війна, змінює реальність для всіх. Однак після припинення агресії, як стається завжди, вимушено порушені права підприємств та громадян підлягають відновленню або компенсації відповідно до законодавства. Тож чітке розуміння того, що навіть за умов воєнного стану адекватна держава максимально захищає і бізнес, і громадян має стати основним маяком в темні часи.

Автор: Ольга Савченко, керуючий партнер Аltelaw