Особливості здійснення розрахунків під час продажу товарів в інтернеті з використанням служб доставки: роз’яснення ДПС України

Державна податкова служба України надала роз’яснення щодо особливостей здійснення розрахунків із споживачами під час продажу товарів в інтернеті з використанням послуг експедиторів (логістичних компаній) та кур’єрів (перевізників). Як повідомляє пресслужба ДПС, роз’яснення надано відповідно до тексту договорів на надання послуг із перевезення товарів, які перебувають на офіційних сайтах зазначених служб доставки у відкритому доступі станом на 9 серпня 2023 року.

Тож під час відправлення товарів будь-яким експедитором (логістичною компанією) в Україні, який не має статусу ні кур’єра, ні перевізника, не є учасником відносин купівлі-продажу, не передає право власності на товар та не бере участі в розрахунку за нього відповідно до договору про надання послуг, фіскальний касовий чек має бути сформований до відправлення товару та вкладений продавцем у коробку з товаром під час передання його експедитору (логістичній компанії).

Під час формування чеку має бути зазначений вид оплати в кредит або відстрочення оплати (залежно від організаційно-правової форми платника податків) та зазначена форма оплати — безготівкова, адже відповідно до договору, який на практиці паралельно укладається з банком або небанківським фінансовим посередником, вже належні продавцю кошти в разі згоди покупця отримати товар такий посередник буде перераховувати на поточний рахунок такого продавця відповідно до суми, зазначеної у фіскальному касовому чеку, як фізичній особі підприємцю – суб’єкту господарювання, а не здійснювати переказ фізичній особі без державної реєстрації як суб’єкта господарювання. Додатковий фіскальний касовий чек такому фінансовому посереднику видавати не потрібно.

Також чинним законодавством не передбачено можливості видавати в готівковій формі суб’єктам господарювання саме торговельну виручку у відділеннях надавачів фінансових (платіжних) послуг без попереднього зарахування її на поточні та/або платіжні рахунки платників податків. Видача коштів готівкою можлива лише щодо переказів, не пов’язаних із веденням господарської діяльності, або у випадку, якщо такою фінансовою установою або банком було відкрито платіжний або поточний рахунок такому суб’єкту господарювання і він отримує готівку, яка була попередньо зарахована на такий рахунок.

«Таким чином, сам факт можливості отримання торговельної виручки в готівковій формі повинен бути узгоджений безпосередньо з надавачем фінансових послуг за умови належного його інформування про отримання саме торговельної виручки як суб’єкта господарювання, а не приватних переказів як фізичної особи», — наголосили в ДПС.

Додатково у відомстві поінформували, що консультації з приводу існування можливості, законності та правил отримання торговельної виручки в готівковій формі у відділеннях конкретних небанківських фінансових установ необхідно уточнювати у Національного банку як регулятора ринку фінансових послуг в Україні, а не ДПС.

У ДПС також наголосили, що експедитор не приймає від споживача післяплату за поштове відправлення у своєму відділенні, як і продавець товарів отримує кошти за послуги за допомогою фінансового посередника, який фактично є третьою стороною відносин, не пов’язаних із купівлею-продажем товарів, і надає аналогічні послуги як продавцю товарів, так і експедитору. Крім того, небанківський фінансовий посередник зобов’язаний видавати фіскальні касові чеки на переказ коштів як окрему операцію в межах своєї ліцензованої господарської діяльності та отримує за це комісійну винагороду.

Таким чином, формування фіскального касового чека пізніше ніж відправлення товару за умови використання послуг експедитора та/або логістичної компанії буде порушенням вимог низки нормативно правових актів, зокрема пункту 2 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Водночас, відповідно до умов договорів, які пропонують суб’єктам господарювання кур’єри (перевізники), застосування РРО/ПРРО продавцем товарів не є обов’язковим, оскільки кур’єр від свого імені приймає післяплату від одержувачів відправлень та видає розрахунковий документ про її приймання безпосередньо під час передання відправлення покупцю. У такому випадку продавець зобов’язаний вкласти у посилку лише видаткову накладну (інший документ), яка буде свідчити про походження товару.

Враховуючи викладене, в ДПС повідомили, що доставлений через кур’єра товар не вважається проданим у кредит або з розстроченням платежу, а відповідно, застосування підприємцем РРО/ПРРО не є обов’язковим, оскільки розрахунковий документ про приймання післяплати видає працівник кур’єрської служби безпосередньо під час передання відправлення покупцю, а підприємець, зі свого боку, зобов’язаний вкласти у посилку видаткову накладну (інший документ), яка буде свідчити про походження товару.

Також у передбачених законодавством випадках, незалежно від використання послуг експедитора або кур’єра, продавець зобов’язаний вкласти у поштове відправлення належним чином оформлений гарантійний талон, технічний паспорт або інший документ, що його замінює, який має містити обов’язкові реквізити.

«Звертаємо увагу суб’єктів господарювання, що у правовідносинах, які виникають під час продажу товарів в інтернеті із використанням служб доставки, такий вид розрахунків, як післяплата, попередня оплата, кредит, відстрочення платежу, розстрочення платежу та інші, не заборонені Цивільним кодексом України, самі собою не є визначальними для виникнення обов’язку щодо застосування РРО.

Коло таких обов’язків визначають виключно умови договорів на перевезення (доставку) товарів, укладені між продавцями товарів та перевізниками / кур’єрами / експедиторами / логістичними компаніями тощо, якими визначено участь сторін договору в правовідносинах купівлі-продажу товарів», — зазначили в ДПС.