прапор_України

Генеральний партнер 2022 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Новини » Основне прагнення бізнесу – отримати реальні кошти за заподіяну шкоду, вважають учасники Х Міжнародного судово-правового форуму

Основне прагнення бізнесу – отримати реальні кошти за заподіяну шкоду, вважають учасники Х Міжнародного судово-правового форуму

  • 15.09.2022 18:43

Під час третьої сесії форуму учасники панельної дискусії обговорили питання компенсацій бізнесу. Модератором цієї сесії став Андрій Гвоздецький, партнер ADER HABER. Він зауважив, що розмір збитків, завданих внаслідок військової агресії рф, за різними оцінками, сягає 340 млрд дол. США. Спікер підкреслює, що сьогодні необхідно досягти балансу між інтересами держави та приватними інтересами. Держава прагне запровадити компенсаційний підхід до відшкодування шкоди. Фізичні та юридичні особи прагнуть повного відшкодування шкоди та упущеної вигоди. Крім того, важливе значення у цих процесах, на думку пана Гвоздецького, мають міжнародні ініціативи щодо розшуку та арешту активів рф. І хоча ці заходи не гарантують швидкого виконання судових рішень, але вони є необхідним підґрунтям такого виконання.

Досвід із «полів»

Наталя Щербакова, керівник відділу судової практики юридичного управління ЗЦО м. Маріуполь ТОВ «Метінвест холдинг», поділилася практичним досвідом фіксації збитків, яких завдано агресією рф. Вона наголосила на тому, що на початку збирання доказів було відсутнє нормативне регулювання порядку визначення розміру шкоди. Наразі наявний проєкт відповідної методики, який, за її словами, заслуговує на підтримку.

«Дуже важливо правильно зафіксувати факт події, тобто підтверджувати це документально», – акцентувала спікерка. Саме тому на їх підприємствах було розроблено локальний правовий акт (інструкцію), який визначає:

  1. хто має фіксувати,
  2. що підлягає фіксації,
  3. як здійснювати фіксацію.

З метою реалізації Інструкції було створено робочі комісії на кожному підприємстві. Водночас враховано неможливість участі представників органів державної влади у роботі комісій. Важливим було те, що інструкція надавала можливість складання заочних актів.

Структура акта:

  • структура майна з балансовою вартістю;
  • геолокація об’єктів;
  • встановлення причинно-наслідкового зв’язку (пояснення працівників – очевидців, ЗМІ, супутникові знімки, фото до та після тощо);
  • посилання на технічну інформацію, яку довелося відновлювати;
  • посилання на бухгалтерську інформацію (вона була здебільшого доступна в електронному вигляді).

Для підписання актів використовували КЕП.

Тобто фактично підприємство самостійно фіксувало завдані збитки. Цей процес, до якого було залучено понад 120 осіб, тривав більш ніж 5 місяців.

Директор юридичного департаменту із закупівель та сталого розвитку групи компаній Coca-Cola HBC AG Олександр Мілованов розмірковував над перспективами стягнення збитків з рф.

Спікер наголосив на тому, що головне завдання фіксування збитків та визначення їх розміру –  це виконання судових рішень.

Реального ж стягнення, за його словами, можна досягти двома шляхами:

  • поданням позовів в Україні;
  • поданням позовів за кордоном.

Складність полягає в тому, на думку пана Мілованова,  що «основні активи рф, розміщені в Україні, – це активи фізичних і юридичних осіб, а не держави». А наразі в Україні механізм стягнення коштів за рахунок таких активів відсутній.

Тому більш перспективним, за висновком доповідача, є подання позовів за кордоном. Хоча і цей процес є складним. Тому малому бізнесу буде складно. Ще одним способом захисту  є звернення до ЄСПЛ. Але це буде можливо лише щодо фактів, які відбулися до 16 вересня 2022 року. Проте, за висновками спікера, рф навряд буде виконувати і ці рішення.

«Тобто фактично зараз відсутній реальний робочий механізм відшкодування шкоди. Такий механізм треба напрацьовувати шляхом консолідації бізнесу та правників», – підсумував Олександр Мілованов.

Індивідуальні позови: реальність та перспективи

Крістіна Шаповалова, радниця ETERNA LAW, проаналізувала можливості та перспективи індивідуальних позовів проти рф.

Можливість подання приватних позовів проти рф, за словами доповідачки, була тривалий час заблокована.

Після чіткої позиції ВС з’явилася можливість звертатися з майновими індивідуальними позовами до рф на території України. У таких справах необхідно довести:

  • протиправну поведінку;
  • наявність і розмір збитків;
  • причинно-наслідковий зв’язок між протиправною поведінкою та збитками;
  • вину.

Ще одним проблемним питанням під час судового розгляду таких справ є належне повідомлення сторін, адже дипломатичні відносини відсутні.

Це питання вирішувалося таким чином:

  • надсилання повісток у дипломатичні установи рф в інших державах;
  •  виклик сторін судами шляхом публікації відповідної інформації на вебпорталі «Судова влада України».

Доповідачка також наголосила на важливості у цих справах отримувати саме експертні висновки щодо розміру шкоди та упущеної вигоди.

Розглядаючи інші проблемні аспекти, вона констатувала, що потребує вирішення питання відшкодування шкоди, заподіяної втратою контролю над бізнесом, але за відсутності інформації про пошкодження такого майна.

Окремо пані Шаповалова розглянула перспективи та ризики подання цивільного позову в межах кримінального провадження. Загалом же спікерка погодилася з тим, що «судові рішення України будуть реально виконуватися на території інших держав».

Судовий імунітет держави в практиці ВС

Ольга Ступак, суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, розповіла, що практика ВС із цього питання почала формуватися лише з 2014 року. Але в перших справах відповідачем визначалася держава Україна. Події 24 лютого 2022 року призвели до змінення вимог громадян – відтепер вимоги про відшкодування шкоди спрямовуються безпосередньо до рф.

До 2022 року практика ВС ґрунтувалася на тому, що необхідне належне повідомлення дипломатичних установ рф та отримання відмови від абсолютного імунітету держави.

Але нові реалії змусили до пошуку можливостей обмеження судового імунітету.

У постанові від 14 квітня 2022 року в справі № 308/9708/19 ВС сформував позицію, відповідно до якої суд має право ігнорувати судовий імунітет рф. Але у разі такого ігнорування імунітету в судовому рішенні необхідно належно обґрунтувати, чому суд дійшов такого висновку. Такими підставами є:

  • порушення суверенітету України;
  • заподіяння фізичній чи юридичній особі шкоди;
  • місце заподіяння шкоди – територія України;
  • шкода заподіяна агентами рф;
  • порушення принципів та цілей ООН щодо збройної агресії.

Ще одним аргументом є необхідність дотримання права на судових захист. Про це йдеться в постановах ВС від 18 травня 2022 року в справах № 482/11673/19 та № 760/17232/20-ц. За висновком суду, в цих справах звернення до національного суду є єдиним розумним доступним способом захисту позивачами свого порушеного права.

ВП ВС у постанові від 12 травня в справі № 635/6172/17 застосувала додатково трискладовий тест та оцінила співвмірність втручання в права, гарантовані Конвенцією з прав людини.

Крім того, під час розгляду цих справ ВС підтвердив правильність дій судів щодо розміщення інформації про розгляд справи стосовно рф або її громадян на вебпорталі «Судова влада України». Ще одним можливим способом повідомлення представників рф, на думку доповідачки, є залучення третьої держави. Але на сьогодні такий спосіб не застосовується.

«З урахуванням чинних правових позицій ВС наразі здебільшого перешкоди для розгляду відповідних справ в Україні немає, – підсумувала спікерка. – Хоча, звичайно, необхідно внести зміни в процесуальні кодекси щодо механізмів належного повідомлення учасників справи».

Пані Ступак висловила впевненість в тому, що «кожне рішення національних судів – це серед іншого можливість у подальшому отримати індивідуальне відшкодування шкоди».

Роль українських судів у процесі стягнення відшкодування з рф

Юрій Чумак, суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, відзначив саме роль національних судів у процесах відшкодування шкоди. Адже звернення до іноземного суду – це важка, тривала і вартісна процедура.

«Найпоширенішим способом є звернення до національних судів, хоча виконання таких рішень, найімовірніше, буде здійснюватися на території інших держав», – висловив думку доповідач. Завдання ж національних судів – допомогти фізичним і юридичним особам на цьому шляху.

Пан Чумак припустив, що згодом буде створено спеціальний фонд із відшкодування шкоди. Ймовірно, також індивідуальним позивачам буде надано право приєднуватися до позовів у міжнародних судах.

Спікер звернув увагу, що міжнародні суди під час виконання рішень національних судів будуть оцінювати:

  • чи мало місце порушення публічного порядку;
  • чи було порушення принципів законодавства запитуваної сторони;
  • чи мала інша сторона право на захист?

Водночас міжнародні суди будуть вирішувати, чи прийняли б вони таке саме рішення за цих самих обставин.

Спікер наголосив на тому, що законодавець має швидше визначитися з прийняттям спеціального закону щодо обмеження судового імунітету. Адже судова практика вже напрацьована, а в законі може бути закріплено інші підходи. Такі розбіжності не сприятимуть захисту прав позивачів.

Торкаючись питань, пов’язаних зі збиранням доказів, суддя наголосив на необхідності проведення експертних досліджень щодо встановлення розміру шкоди та причинно-наслідкового зв’язку.

Складнощі, за висновками пана Чумака, буде викликати процес пошуку майна рф за кордоном з метою звернення стягнення для відшкодування шкоди. Саме тому він запропонував напрацювати на державному рівні такий механізм, щоб усі особи мали можливість отримати реальне відшкодування.

Форум продовжить свою роботу завтра, також онлайн. Початок о 10:00

 

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

tg-10
4_TaxForce600_90
covid
На-сайт_балы_600х90
На-сайт1_600x90
top50_2020_600x90
ULF_0002
Vacancies_600x90_ua

Чи потрібно відновити військові суди в Україні?

Подивитися результати

Loading ... Loading ...

PRAVO.UA