Огляд практики КАС ВС у спорах щодо визнання біженцем або особою, що потребує додаткового захисту

Верховний Суд оприлюднив огляд практики Касаційного адміністративного суду щодо вирішення питання про визнання біженцем або особою, що потребує додаткового захисту.

Зокрема, у справах щодо оскарження рішень про відмову в оформленні документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, що потребує додаткового захисту, викладено правові позиції стосовно:

• підстав для відмови в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту (постанова від 17 грудня 2020 року у справі № 420/3258/19);
• умов прийнятності свідчень особи, яка бажає отримати статус біженця та доказів, що їх підтверджують (постанова від 07 лютого 2018 року у справі № 818/1151/15);
• врахування під час прийняття рішення про відмову в оформленні документів факту довготривалого перебування на території України без законних підстав (постанова від 20 лютого 2020 року у справі № 815/3481/17);
• визначення ознак економічного мігранта (постанова від 20 червня 2019 року у справі № 815/5486/16).

У справах щодо оскарження рішень про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, містяться правові позиції, зокрема, про:

• визначення критерію «обґрунтоване побоювання стати жертвою переслідувань» щодо визначення біженця (постанова від 4 квітня 2018 року у справі № 815/1656/16);
• підстави врахування загальної практики грубих і масових порушень прав людини в країні походження (постанова від 2 жовтня 2018 року у справі № 826/880/17);
• усунення розбіжностей у відомостях, отриманих під час проведення співбесід заявника на отримання статусу біженця чи особи, яка потребує додаткового захисту (постанова від 28 листопада 2018 року у справі № 815/4141/17);
• джерела доказування реальності побоювання настання негативних наслідків для особи в країні походження (постанова від 13 березня 2020 року у справі № 815/4322/16).

У справах щодо оскарження рішень про втрату або позбавлення статусу біженця та з питань вилучення посвідки біженця викладено правові позиції, зокрема, стосовно:

• визначення ознак відновлення користування біженцем захистом країни походження (постанова від 17 жовтня 2020 року у справі № 815/476/17);
• права біженця на тимчасовий виїзд до країни громадянської належності (постанова від 20 листопада 2019 року у справі № 815/3822/17);
• тлумачення поняття «діяльність, що становить загрозу національній безпеці, громадському порядку, здоров’ю населення України» (від 29 жовтня 2020 року у справі № 640/17571/19);
• добровільного відновлення відносин з країною громадянської належності (постанова від 25 березня 2020 року у справі № 826/14620/16).