Нові заборони в рекламі: Україна долучається до європейських механізмів запобігання статевій дискримінації

Верховна Рада України 10 вересня прийняла Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про рекламу» щодо протидії дискримінації за ознакою статі». Цей закон набере чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, а наразі пропонуємо розглянути нові поняття, які впровадив прийнятий закон у сферу рекламування товарів, робіт та послуг в Україні.

Дискримінаційна реклама

Законом передбачено відносно нове поняття дискримінаційної реклами та конкретно — дискримінаційної реклами за ознакою статі (таким визначенням доповнено статтю 1 Закону України «Про рекламу»). Правове поняття «дискримінаційна реклама за ознакою статі» стосується безпосередньо зображень або висловів з ознаками інтелектуальної, фізичної, соціальної чи іншої переваги однієї статі над іншою, зокрема стереотипності, пропаганди принизливого ставлення за ознакою статі тощо. Поняття дискримінаційної реклами нині містить зображення в ній тіла людини (або його частини), що не стосується рекламованого продукту чи методу його споживання, а використовується виключно як сексуальний об’єкт, який має привертати увагу споживача.

З прийняттям відповідних доповнень статтею 8 Закону «Про рекламу» буде передбачено аналогічну пряму заборону дискримінаційної реклами, дотримання якої забезпечується відповідальністю, встановленою чинним законодавством для забороненої реклами. Одночасно звертаємо увагу, що ця заборона не стосується соціальної реклами як спрямованої на досягнення корисних цілей для суспільства і популяризацію загальнолюдських цінностей. Нагадаємо, що поширення соціальної реклами не приносить прибутку.

Уповноважені органи

Щодо посилення відповідальності варто звернути увагу на те, які саме державні органи уповноважені до неї притягати:

• Держпродспоживслужба приймає рішення про накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу в розмірі 300 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вона також має право вимагати від рекламодавців опублікувати відомості, що уточнюють, доповнюють рекламу, та звертатися з позовом до суду щодо протиправних дій рекламодавців, виробників і поширювачів реклами;
• Антимонопольний комітет України накладає стягнення на рекламодавців за порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції;
• Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення притягує до відповідальності за порушення законодавства про рекламу у сфері телерадіоорганізацій усіх форм власності;
• Агентство з управління державним боргом України — щодо реклами державних цінних паперів;
• Національний банк України — стосовно реклами на ринках фінансових послуг, зокрема споживчого кредиту;
• Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку — щодо реклами на фондовому ринку;
• Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрегіон) — щодо спорудження житлового будинку;
• Державна служба України з питань праці (Держпраці) — стосовно реклами про вакансії.

Водночас будь-які рішення у справах про порушення законодавства про рекламу може бути оскаржено в суді.

Відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть рекламодавці, виробники та поширювачі реклами. Нові норми передбачають для них також обов’язок відшкодувати шкоду, заподіяну дискримінаційною рекламою її споживачам.

Що стосується відшкодування шкоди в судовому порядку, доповнені норми Закону «Про рекламу» надають право об’єднанням громадян та об’єднанням підприємств у галузі реклами звертатися з позовом до суду не тільки в своїх інтересах, а ще і в інтересах споживачів реклами, в разі порушення їх прав, чого не було раніше передбачено цим законом. Однак яким чином такий захист буде реалізовано в судовій практиці, поки що складно передбачити.

Важливий початок

Загалом аналіз цієї ініціативи досить позитивний. Вказані нововведення на рекламному просторі для України обґрунтовані прагненням українського суспільства долучитися до європейських механізмів протидії дискримінації за ознакою статі, зокрема ліквідації всіх форм дискримінації щодо жінок. Такий позитивний крок зроблено не лише у сфері законодавчого регулювання рекламної діяльності. Українське законодавство позиціонує солідарність з європейською гендерною політикою, наприклад, у Законах «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» тощо. Відповідні положення вже містяться і працюють у Кримінальному, Кримінальному процесуальному кодексах, Кодексі законів про працю, Законі «Про державну службу» та багатьох інших підзаконних нормативних актах.

Варто очікувати, що посилення захисту прав споживачів реклами може стати важливим початком виконання шляхом зміни законодавства прийнятих нашою країною зобов’язань, передбачених Угодою про асоціацію України з Європейським Союзом.

З цією метою новий закон, відповідно, встановлює, що національне законодавство про рекламу складається не тільки з Конституції України та інших національних НПА, а й з міжнародних договорів, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України (стаття 3 Закону України «Про рекламу»).

Задля покращення принципів національного нормотворення сучасної України доцільно враховувати також, що Конвенція ООН з ліквідації всіх форм дискримінації жінок, державою — стороною якої є Україна, спрямована на впровадження змін соціальної та культурної моделі поведінки осіб обох статей, викоренення проявів, що ґрунтуються на переконанні неповноцінності однієї зі статей або стереотипності ролі чоловіків і жінок. Тож слід взяти до уваги, що дискримінаційні стереотипи, зокрема трансляція їх у рекламі, беруть участь у формуванні поведінки цілих поколінь суспільства. Вони можуть ставати причинами насильства стосовно жінок, якщо Україна не вживатиме постійних заходів для зміни або усунення цих стереотипів, не змінюватиме неефективні підходи до зниження рівня такого насильства.

Автор:

ТРИКОЗА Тетяна — адвокат Dynasty Law & Investment, м. Дніпро