Нюанси новітньої практики відновлення платоспроможності фізичних осіб обговорили експерти VI Форуму з реструктуризації та банкрутства

VI Форум із реструктуризації та банкрутства триває. Відбулася третя сесія, присвячена проблематиці новітньої практики відновлення платоспроможності фізичних осіб, модератором якої стала Ірина Земляна, керівник київського офісу ЮА «Абсолют».

Владислав Філатов, директор департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України, говорив про шляхи розвитку інституту банкрутства фізичних осіб в Україні. Зокрема, спікер зазначив, що дуже успішно проводяться як реструктуризація, так і погашення боргів. Здавалося, що реструктуризації не буде, проте вона справді відбувається, з кредиторами домовляються, а це, безсумнівно, позитив. Є спроба застосовувати транскордонне банкрутство, зокрема щодо фізичних осіб. Існують справи, які відкриваються щодо фізичних осіб в інших юрисдикціях.

“Це вже питання до судів, яким чином вирішувати такі справи. Це однозначно непроста сторінка нашого життя, але це, зокрема, і сторінка розвитку саме справ про неплатоспроможність”, – зазначив пан Філатов.

Владислав Філатов підкреслив, що існує велика проблема щодо звільнення від боргів за валютними кредитами, але з огляду на зміни, які вносилися в законодавство, лише практика покаже, чи буде цю проблему вирішено. Ще один крок розвитку – застосування позасудової або досудової процедури звільнення від боргів (ідеться про борги боржників, які не є потенційними учасниками проваджень у справах про неплатоспроможність).

Тарас Тарасенко, народний депутат України, наголосив, що в більшості випадків фізичні особи сприймають банкрутство як смертний вирок, проте з часом вони можуть змінити своє ставлення до процедур банкрутства, особливо якщо будуть звільнені від боргів і цю процедуру буде належно проведено. Справді, в країні відбувається багато конфліктних процесів, зокрема процедура затягується, це відбувається з боку банківської спільноти, яка не бажає прощати борги, а вживає всіх можливих процесуальних заходів, щоб затягнути процедуру банкрутства або скасувати її. Під час доповіді пан Тарасенко висловився і щодо банкрутства валютних позичальників. За його словами, наразі ще не відбувається масштабний наплив щодо такого банкрутства або списання боргів.

Олена Фонова, суддя Господарського суду Луганської області, присвятила доповідь темі відновлення платоспроможності фізичних осіб – валютних позичальників. Суддя констатувала, що пільговою процедурою реструктуризації нині може скористатися боржник, що має єдиного кредитора, який є забезпеченим та володіє на праві власності одним об’єктом нерухомості, що є єдиним місцем проживання сім’ї боржника і перебуває в іпотеці забезпеченого кредитора. Пані Фонова також додала, що перевагами новітньої пільгової процедури відновлення платоспроможності є такі фактори:

• вона повністю безкоштовна;
• відсутній арбітражний керуючий;
• є єдиний заставний кредитор;
• план реструктуризації затверджується протягом 15 днів із дати відкриття провадження у справі;
• відсутні попереднє засідання та виявлення кредиторів.

Олександр Онуфрієнко, партнер Asters, виступив із темою особистої майнової відповідальності менеджерів у процесі банкрутства. Спікер упевнений, що наразі українське законодавство відповідає тенденціям, які є в усьому світі. Кодекс із процедур банкрутства дає можливість особі, яка буде керувати процедурою банкрутства, знаходити осіб, які були бенефіціарами або фактичними керівниками, і застосовувати до них інститут субсидіарної відповідальності. Це є великою новелою.

“Аналізуючи практику країн, які запровадили цю норму раніше, ніж Україна, можу впевнено сказати, що буде до третини таких позовів, коли знаходяться реальні бенефіціари та керівники, а менеджери, які виконували накази формально, повинні також бути відповідачами в цих процесах”, – підкреслив пан Онуфрієнко.

Олександр Лашин, партнер ЮФ LB, розповідав про нюанси авансування витрат і винагороди арбітражного керуючого. Зокрема, під час доповіді він звернувся до статистики: сьогодні відкрито близько 300 справ щодо неплатоспроможності фізичних осіб, у 61 справі було винесено постанови про визнання банкрутом, 28 справ закрито. Справи закривалися у зв’язку з погашенням боргів або після виконання плану реструктуризації. Авансування витрат – прямий обов’язок боржника, доказ цієї оплати має надаватися суду. На превеликий жаль для боржників, законодавством не встановлено можливості розстрочки або несплати цих платежів, тому суди нині мусять розглядати клопотання про те, щоб було створено Фонд кредиторів, який буде авансувати винагороду арбітражного керуючого.

Олексій Соломко, радник ADER HABER, звернувся до питання конкуруючих процесів: виконавчого провадження та банкрутства. Особливостями виконавчого провадження для кредитора є:

• нульові витрати;
• ініціатива виконавця;
• мінімальна процесуальна участь;
• безмежність процесу стягнення.

Тимчасом як особливостями виконавчого провадження для боржника є:

• перебування в реєстрі боржників;
• постійна перевірка майнового стану;
• блокування отримання коштів;
• кримінальна відповідальність;
• обмеження у праві виїзду за кордон.

Наслідками ж визнання боржника банкрутом є те, що незадоволені вимоги вважаються погашеними, відбувається виключення із ліквідаційної маси житла та іншого майна, порушується питання щодо незавершених виконавчих проваджень.

Марія Фесик, приватний виконавець, підкреслила, що набуття чинності Кодексом із процедур банкрутства повпливало значним чином на юридичне середовище, зокрема в частині примусового виконання рішень. На її погляд, найвизначнішою характеристикою ініціації процедури банкрутства фізичної особи є той факт, що саме боржник ініціює її, сума підтвердженої непогашеної заборгованості боржника на момент ініціації цього процесу має становити щонайменше 180 тис. грн. Складнощами процесу є велика кількість документів, які потрібно подавати разом із заявою про ініціацію банкрутства фізичної особи.

Юлія Дорошенко, начальник управління департаменту реструктуризації заборгованості та стягнення АТ «Ощадбанк», фіналізувала роботу сесії своєю доповіддю щодо реструктуризації валютних іпотечних кредитів та балансу інтересів. Спікер зазначила, що під судовою реструктуризацією валютних іпотечних кредитів слід розуміти судову процедуру реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи, яка застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов’язань згідно з планом реструктуризації боргів. Строк реструктуризації не може перевищувати 5 років, а за кредитами на придбання житла – 10 років. План реструктуризації, який відповідає вимогам п. 5 ПП КУзПБ, вважається підтриманим забезпеченим кредитором лише в частині вимог такого забезпеченого кредитора. Рішення щодо штрафних санкцій та пені, які не включаються до вимог забезпеченого кредитора, але включаються до вимог конкурсного кредитора, приймають кредитори в загальному порядку. Включення до плану реструктуризації положення про їх автоматичне прощення (списання) на підставі п. 5 ПП КУзПБ є помилковим.

Зі свого боку, модератор сесії Ірина Земляна погодилася зі спікерами щодо актуальності тем у контексті новітньої практики відновлення платоспроможності фізичних осіб і ключових питань у цьому полі, на які слід звертати увагу.