НБУ прогнозує зниження інфляції цього року та повноцінне відновлення економіки з 2024 року – інфляційний звіт

У 2023 році інфляція сповільниться до 18,7%, а реальний ВВП зросте лише маржинально – на 0,3%. Інфляція знижуватиметься і в наступні роки, а економіка повноцінно відновлюватиметься насамперед завдяки очікуваному зменшенню безпекових ризиків. Про це йдеться в щоквартальному інфляційному звіті за січень 2023 року.

Серед іншого НБУ прогнозує таке.

Інфляція почне знижуватися з цієї весни.

У 2023 році інфляція сповільнюватиметься через жорсткі монетарні умови, уповільнення глобальної інфляції, налагодження логістики, адаптацію бізнесу та слабкий споживчий попит в умовах дефіциту електроенергії. Швидшому зниженню інфляції завадять наслідки повномасштабної війни.

У наступних роках ціновий тиск послабиться завдяки зниженню безпекових ризиків, налагодженню логістики та збільшенню врожаїв. У результаті інфляція сповільниться до 10,4% у 2024 році та до 6,7% у 2025 році. Однак вона дещо перевищуватиме цільовий діапазон НБУ 5% ± 1 в.п. через необхідність поступового приведення тарифів на житлово-комунальні послуги до ринкових рівнів. Натомість зростання цін на більшість товарів та послуг споживчого набору сповільниться до однознакового рівня. Зокрема, у 2024 році очікується суттєве зниження інфляції сирих продовольчих товарів та її стабілізація на рівні 3–4%.

Економічна активність у 2023 році залишатиметься слабкою, але поступово пожвавлюватиметься в міру зниження безпекових ризиків.

Бізнес і населення продемонстрували високий рівень адаптивності у 2022 році. Цей чинник підтримуватиме економіку і надалі. Проте високі безпекові ризики все ще обмежуватимуть економічну активність у 2023 році, а дефіцит електроенергії позначатиметься ще й у 2024 році. Важливою передумовою, що дасть змогу уникнути спаду економіки за підсумками поточного року, є підтримка стійкості енергетичної системи.

У 2024–2025 роках економіка відновлюватиметься завдяки зниженню безпекових ризиків та, як наслідок, покращенню споживчих і ділових настроїв, активізації споживання та інвестиційної діяльності в умовах налагодження виробничих і логістичних процесів та збереження значних фіскальних стимулів. Утім, реальний ВВП перебуватиме значно нижче за свій потенційний рівень через значні втрати виробничого та людського потенціалу. За оцінками НБУ, у 2024 році економіка зросте на 4,1%, а у 2025 році – ще на 6,4%.

Базовий сценарій макроекономічного прогнозу НБУ не враховує можливість швидкої реалізації плану відновлення України з відповідним припливом інвестицій, що може суттєво пришвидшити економічне зростання.

Ринок праці гостро відчуватиме наслідки війни, але також повільно відновлюватиметься.

Упродовж 2023 року безробіття залишатиметься на високому рівні (приблизно 26%). Надалі воно знижуватиметься завдяки розширенню попиту на робочу силу на тлі пожвавлення економічної активності. Очікується, що у 2024 році рівень безробіття зменшиться до 20%, а у 2025 році – до 17,6%. Безробіття залишатиметься вищим за свій природний рівень, ураховуючи, що процес відновлення виробничих потужностей та логістичних шляхів потребуватиме чимало часу.

Номінальні доходи домогосподарств підвищуватимуться, зокрема, завдяки адаптації реального сектору до роботи в умовах високих ризиків та значним видаткам на оборону й безпеку. Водночас у реальному вимірі зарплати зростатимуть повільно через значну інфляцію: у 2023 році – на 3,3%, а у наступні два роки – ще на 6,5% та 4,3% відповідно.

Міжнародна допомога залишиться ключовим джерелом фінансування бюджетних потреб у поточному році.

Попри розпочату консолідацію, фіскальна політика у 2023–2025 роках залишатиметься м’якою. Це необхідно для підтримки економіки під час війни та на етапі післявоєнного відновлення. У цьому році дефіцит бюджету залишиться двознаковим через усе ще обмежені внутрішні можливості для мобілізації доходів за одночасно високих витрат. Однак надалі очікується його помітне звуження – до 6% ВВП у 2025 році.

Світова підтримка, зокрема нова програма з МВФ із фінансуванням, відіграватиме ключову роль у покритті бюджетних потреб, а також дасть змогу підтримувати міжнародні резерви на достатньо високому рівні. Вона разом зі спільними діями НБУ та уряду з активізації ринку внутрішніх державних боргових запозичень дасть змогу уникнути емісійного фінансування бюджетного дефіциту.