Видавництво 
«Вони не дуже помітні на перший погляд, але саме вони йдуть другим ешелоном після військових і силовиків. Часто ризикуючи життям, живучи в не дуже комфортних умовах, вони в будь-яку пору року та доби документують усі звірства, які вчиняє окупант на нашій території, щоб жодна російська наволоч не могла уникнути відповідальності» — так описує воєнні будні судових експертів Андрій Гайченко, заступник міністра юстиції України, в підпорядкуванні якого перебувають, зокрема, експертні установи Мін’юсту. В інтерв’ю «Юридичній практиці» він розповів про значення експертиз для майбутнього отримання відшкодування за пошкоджене майно, міжнародну взаємодію та перспективи виконання рішень українських судів проти рф.
— Чи за час війни змінилася структура експертиз, які виконують експертні установи Мін’юсту?
— Змінилася, на жаль. Зокрема, через тимчасову окупацію деяких регіонів ми втратили на цей період кілька наших відділень.
Є звичні «мирні» експертизи, вони нікуди не поділися, злочини вчиняються щодня: хтось когось убиває, грабує, корупціонерів ловлять. І цей весь потік експертиз у кримінальних провадженнях нікуди не зник. Просто до них додалося все, що пов’язано з війною: експертизи щодо руйнувань, обстрілів, катувань, усіх тих звірств, які вчиняє окупант на нашій території.
Науково-дослідні інститути Мін’юсту з початку повномасштабної війни провели майже 200 тисяч різного роду експертиз (щодня проводиться близько 600 досліджень).
Близько 80% експертиз пов’язані з війною.
— Який наразі попит на «мирні» експертизи?
— Показники щодо таких експертиз майже не зменшилися. Точніше, вони зменшилися пропорційно тимчасово окупованим територіям. Звісно, якщо в нас половина якоїсь області тимчасово окупована, то в цій області й менше експертиз.
— Яке значення експертиз для майбутнього отримання відшкодування за пошкоджене майно?
— Надзвичайно важливе. Є декілька аспектів. Передовсім це фіксація прямих збитків, умовно кажучи, в людей зруйнували будинок. Причому щодо будинків, назвемо це простою нерухомістю, все досить нескладно. Я думаю, що в цьому питанні зрештою буде розроблена якась сітка з ціною втраченого квадратного метра і це все буде виплачуватися.
Важче буде з більш складними об’єктами. Скажімо, згоріло в людини 50 комбайнів (це абсолютно реальна історія). Вартість величезна, і тільки ми можемо встановити, що це були за комбайни, чи повністю вони згоріли, чи можна їх відновити. Те саме стосується і виробничих цехів, посівних земель, водойм та всього, що є більш складним, ніж стандартний житловий будинок. Це все може і має бути відшкодовано. Але, скажімо, після того як людина, щоб відновити втрачений бізнес, знесла старі зруйновані цехи і побудувала нові, вона вже ніколи не доведе, що там було, який вигляд воно мало і з чого було побудовано. Однакові на вигляд приміщення можуть бути побудовані з різних матеріалів, і їх вартість буде різнитися в десятки разів.
Щодо бізнесу, верстатів, іншої техніки ситуація така сама. Згадані комбайни, які ми наводили як приклад, можуть бути різні. Це може бути радянський комбайн 80-х років, а може бути новітня техніка, яка коштує сотні тисяч доларів за одиницю. Так от, після того як цей бізнес відновиться, буде в рази складніше довести, якими були збитки.
Інше питання, як вони будуть відшкодовуватися: чи це буде відшкодовувати держава Україна з майбутнім стягненням з рф, чи після розгляду позовів у міжнародних судах це буде відшкодовувати безпосередньо російська федерація, чи буде запроваджено якийсь інший механізм відшкодування. Але без документування збитків не буде нічого. Тому що ніхто просто не зможе довести, що саме він втратив. Окрім, повторюся, категорії простих об’єктів нерухомості.
Ба більше, постраждалі можуть звернутися за експертизою, наприклад, щодо заподіяння моральної шкоди від вибухів, ракетного обстрілу, коли було пошкоджено майно. Триває робота також і з дітьми.
Моральна шкода може бути наслідком не лише руйнування майна, а й перебування в полоні, окупації, в разі катування й так далі. Усе це також треба документувати.
— Розкажіть детальніше про експертизи щодо встановлення моральної шкоди.
— Кожна наша експертна установа має великий досвід. У нас дуже сильні школи психології в Одесі та Харкові. Є методики, є наукові роботи, які дають змогу визначити моральну шкоду, заподіяну особі внаслідок будь-яких дій. Моральна шкода — це така історія досить складна, вона відрізняється навіть залежно від того, наскільки людина психологічно стійка. Умовно кажучи, вибиті вікна в будинку через вибухову хвилю: для одного це просто необхідність відновити всі вікна, а для іншого — місяць лікування і відновлення психіки. Це є дуже тонка матерія, десятки років ми вже цим займаємося, але за останні два роки ми вийшли на принципово новий рівень. У нас у кожному інституті є фахівці, які це можуть оцінити і в дорослих, і в дітей.
Діти, які перебували в окупації та бачили ці всі звірства, — теж дуже болюча тема. Ми з ними працюємо. Скажімо, на базі одеського інституту ми нещодавно запустили нову психологічну лабораторію для діток. Абсолютно інші методи роботи, спеціальна кімната в правильних тонах з іграшками, які дають змогу через відеокамеру встановити психологічний стан дитини, умовно кажучи, за тим, що дитина малює на піску чи в якій послідовності розставляє іграшки. Це все дуже складні методики, і ми їх використовуємо максимально. Вони є новітніми, не призводять до травмування дитини. Ми маємо можливість організовувати допит дитини з тієї кімнати так, що вона навіть не розуміє, що її опитують чи навіть допитують в суді. У паралельній кімнаті сидять слідчі та психологи, і там є комплексна система відеозв’язку. Тобто ми, не травмуючи діток, визначаємо реально розмір спричиненої їм моральної шкоди.
— Яку допомогу отримує Україна від міжнародних партнерів у сфері судових експертиз?
— Допомога дуже значна. І я без зайвої скромності скажу, що це безпосередньо і моя заслуга також. На кожному міжнародному заході я прошу надати обладнання.
У чому полягає проблема. От у нас у системі умовно є сто експертів-будівельників. Їх вистачало на невоєнний час. У квітні минулого року наші експерти були одними з перших після військових і силовиків, хто в’їхав у Бучу, Ірпінь, Гостомель та інші міста на Київщині, які були деокуповані. Нам потрібно було задокументувати збитки, завдані руйнуваннями. Визначити, чи підлягають будівлі, споруди та мости відновленню, яким снарядом завдано пошкоджень (це робили будівельники, вибухотехніки, трасологи). Якщо щось було зруйновано, то ми повинні дати об’єктивне бачення.
Ми зібрали експертів-будівельників з усієї України, була група з більш ніж 50 осіб. І коли ми почали працювати, то побачили, що реально фахівців бракує. Але ми зіткнулися з проблемою відсутності фінансування на збільшення кількості судових експертів та браком часу на навчання нових експертів. Швидше ніж за рік це дуже складно зробити. І є ще один нюанс: після закінчення війни нашою перемогою системі не будуть потрібні тисячі експертів-будівельників. Тобто їх доведеться звільняти.
Водночас на обладнання для експертиз на 2022 рік було виділено 50 млн грн на всю Україну. У підсумку цей бюджет скоригували до нуля.
Тож якщо ми не можемо збільшити штат людей, то ми повинні це якось компенсувати. І ми зробили акцент на максимальній діджиталізації. Наприклад, документування приміщення зазвичай тривало день чи два. Ми домовилися з іноземними партнерами про те, що вони нададуть нам 3D-сканери — це певний вид дуже дорогого обладнання, яке будує 3D-модель приміщення з прив’язкою до розмірів. І надалі за допомогою комп’ютера можна проводити моделювання різних обставин.
Ба більше, 3D-сканери знімають питання щодо безпеки експертів, оскільки вони можуть працювати дистанційно. Тобто ми можемо не проникати в приміщення, напівзруйновані об’єкти, які до того ж може бути заміновано. У нас не постраждав жоден експерт від мінно-вибухових травм, і я сподіваюся, що так буде і надалі, хоча вони постійно на передовій все документують.
— Міжнародні партнери також надають і програмне забезпечення?
— Саме так. Іще вони навчають наших експертів працювати з цією дуже складною технікою.
— Скільки такого обладнання в Україні?
— Ми забезпечили всі наші інститути певним обладнанням. Завдяки цьому обладнанню ми можемо зекономити на кількості людей і забезпечити їх безпеку. Саме таким шляхом ми пішли, і допомога наших західних партнерів є неоціненною.
Це тільки звучить просто: «надають обладнання», насправді ж треба домовитись, організувати доставку, навчити людей і сертифікувати отримане програмне забезпечення.
До речі, в Україні також працюють дві пересувні ДНК-лабораторії. Це дуже складне обладнання, на якому треба вміти працювати. Зараз французи навчають додатково наших нових працівників працювати з цими ДНК-лабораторіями.
— Наскільки вони завантажені?
— Вони працюють зі справді великим перевантаженням. Багато ДНК-лабораторій є в системі МВС, і всі вони так само перевантажені. Мені здається, МВС зробило правильну ставку на ДНК-експертизу, кожен військовий чи представник силових структур здає зразки ДНК перед тим, як іде воювати.
— Чи проводяться ДНК-експертизи вбитих ворогів? Скажімо, для ідентифікації високих чинів серед військових.
— Тут буде питання в наявності зразків для порівняння. Наприклад, в українських військових можна відшукати родичів і взяти відповідні зразки, а коли йдеться про вбитого окупанта, то я навіть не знаю, з чим порівнювати з ДНК «свино-собаки»?
Я думаю, що в цих негідників справді якась специфічна ДНК, бо людина з нормальною ДНК на таке не здатна, чим вони займаються. Та я не впевнений, що ми зможемо відрізнити ДНК полковника від ДНК генерала. Питання в наявності зразків для порівняння. Але якщо слідство знайде якісь особисті речі полковника чи генерала і в нас буде тіло, то ми з якихось предметів зможемо взяти зразки волосся, жиро-потові сліди, якісь іще біологічні речовини та провести ідентифікацію, коли слідство поставить перед нами таке завдання.
Я хочу подякувати нашим експертам. Тому що вони не дуже помітні на перший погляд, але саме вони йдуть другим ешелоном після військових і силовиків. Я їм безмежно вдячний, вони герої! Але є ще інші герої — це наші експерти, які забезпечать можливість притягнення всіх винних негідників до відповідальності. Часто ризикуючи життям, живучи в не дуже комфортних умовах, вони це роблять у будь-яку пору року та доби. Документують, пакують у папки, щоб жодна російська наволоч не могла уникнути відповідальності.
— В Україні працюють також іноземні експерти. Вони орієнтовані лише на перспективу розгляду злочинів рф у МКС чи їхні висновки використовуватимуться і в українських судах?
— Є певна юридична казуїстика, але ми вдячні за їхню допомогу і знаємо, як використати таку роботу в наших судах, у наших експертизах. Ми, українці, розумні люди, і ми не можемо собі дозволити такої розкоші, щоб нам допомагали іноземці з досвідом та обладнанням, а ми не могли це використати. Тож ми знаходимо шляхи. Для МКС — це безумовно, але й у нас так само використовується.
— Як ви в цілому оцінюєте кількість та якість зібраних доказів у контексті притягнення рф до відповідальності?
— На дуже високому рівні, дуже якісно відпрацьовуємо. Максимально. Колеги з Нацполіції та СБУ також максимально відпрацьовують. Експерти працюють цілодобово.
— А як ви оцінюєте перспективи виконання рішень українських судів проти рф? Це відбуватиметься в рамках загального компенсаційного механізму?
— Я думаю, будуть спеціальні процедури, оскільки ніхто раніше не стикався з подібним і ніхто до такого розвитку подій не готувався. Я гадаю, що стандартні методи в цій ситуації будуть недостатньо ефективними. І я абсолютно впевнений, що іноземні партнери та весь цивілізований світ запропонують нам дієві механізми реальної компенсації. Це буде залежати від багатьох чинників, але Мін’юст над цим працює. Ми проводимо безліч раундів міжнародного спілкування і вже маємо певні результати.
— Чи є варіанти виконання таких рішень уже сьогодні?
— Нині ми перебуваємо на стадії отримання таких рішень. Можу сказати точно, що рішення стосовно підсанкційних осіб і загалом росіян виконує Державна виконавча служба, яка мені підпорядковується. Тобто в Україні це все виконується безумовно, і є дуже багато активів, які, скажімо так, прийнято сприймати такими, що належать українцям, а насправді це російські активи.
Дуже багато чого ми стягуємо в дохід держави сьогодні, навіть кошти Януковича стягнули нещодавно. Десять років у нас не було рішення суду, і за десять днів ми його виконали.
(Бесіду вів Анатолій Гвоздецький, «Юридична практика»)
Завантажується ...
