«Можемо говорити про динаміку зростання кількості успішних аукціонів» – СЕО «Прозорро.Продажі» Сергій Бут

Електронна система «Прозорро.Продажі» функціонує вже понад п’ять років. Цьогоріч в «Прозорро.Продажі» було завершено корпоратизацію, і держпідприємство стало акціонерним товариством.

Які сьогодні завдання стоять перед організаторами онлайн-аукціонів, які торги є найбільш привабливими і принесли найбільший дохід, які нові інструменти впроваджуються в системі – про це і не тільки «Юридичній практиці» розповів СЕО «Прозорро.Продажі» Сергій Бут

 

— Ринок банкрутства в державній електронній торговій системі «Прозорро.Продажі» було запроваджено в жовтні 2019 року.  Який проміжний підсумок можна зробити за чотири роки її функціонування?

— Ключове – це те, що запроваджені чотири роки тому зміни до Кодексу про банкрутство заклали прозорі та публічні процедури реалізації активів через державні онлайн-аукціони з рівним доступом кожного до конкуренції за таке майно. Раніше цей процес був контрольованим, а позичальникам поверталося менше коштів. Водночас запровадження прозорих електронних торгів у справах про банкрутство дало змогу залучити за чотири роки понад 16 млрд грн для погашення заборгованості перед кредиторами. З них на 2.7 млрд грн продали майна компаній-банкрутів на електронних торгах після початку повномасштабної війни.

Щобільше, це дало можливість залишити в минулому контрольований продаж такого майна в Україні та залучати у прозорий спосіб кошти для розрахунків із кредиторами. Сьогодні ринок банкрутства в державній електронній торговій системі «Прозорро.Продажі» становить за обсягом доходів пʼяту частину. Лише з початку року організатори провели понад тисячу успішних онлайн-аукціонів з продажу майна банкрутів, що дало їм змогу залучити понад 2 млрд грн для погашення заборгованості перед кредиторами.

— З початку 2023 року в системі «Прозорро.Продажі» було проведено понад тисячу онлайн-аукціонів з продажу майна банкрутів. Які з них принесли найбільший дохід державі? Які загалом кейси можете відзначити?

— Загалом за чотири роки реалізації активів у справах з процедури банкрутства успішних аукціонів в системі вже майже п’ять тисяч. Дійсно, понад тисячу таких електронних торгів відбулися з початку цього року. Торги з продажу майна банкрутів, які проходили від початку 2023 року, принесли сумарно понад 2,5 млрд грн.

Серед активів, які за підсумками онлайн-аукціонів було продано найдорожче у 2023 році, – активи ПАТ «Іллічівський олійножировий комбінат», а це земельні ділянки, нерухомість, за майже 700 млн грн,  обладнання та комплекс будівель ТОВ «Айс Термінал» – за понад 400 млн грн, а також обладнання та нерухомість ПАТ «Укрпідшипник» – за понад 200 млн грн.

Окремо хочу звернути увагу на останні два: ТОВ «Айс Термінал» та ПАТ «Укрпідшипник». Це активи, з реалізації яких «Укрексімбанк» стягнув заборгованості за непрацюючими кредитами (NPL). Справу за кейсом ТОВ «Айс Термінал» банк вів років десять, і в червні цього року заставне майно було реалізовано за ціною у 12 разів вище від стартової. За кошти від продажу майна боржника ПАТ «Укрпідшипник» «Укрексімбанк» також погасив заборгованості за NPL. Два роки до 2023-го ліквідатор перешкоджав продажу таких активів, допоки суд не підтримав позов держбанку і не визначив умови продажу майна в системі.

— Які онлайн-аукціони привертають найбільшу увагу з боку покупців? Чи можна говорити про певну динаміку?

— На перший погляд може здаватися, що активи в процедурах банкрутства менш привабливі і продаються на торгах із суттєвими знижками. Водночас механіка аукціону, а такі активи продаються як на торгах на пониження, так і на підвищення ціни, дає змогу визначати ринкову вартість такого майна. Середнє зростання ціни на аукціонах становить майже 20%, а майже 88% доходу (без урахування найдорожчого лота як в системі загалом, так і в процедурі банкрутства, – Дніпровського меткомбінату) принесли саме аукціони на зростання ціни, і тільки 12% – аукціони на зниження ціни.

Найбільше доходу організатори отримали з продажу нерухомості боржників — понад 12.8 млрд грн, права вимоги за кредитними договорами принесли більш ніж 720 млн грн доходу, земельних ділянок — понад 400 млн грн.

Кількість лотів у системі не вийшла на довоєнний рівень, що зумовлено повномасштабною війною: ринок просів і наразі не може придбавати активи у довоєнних обсягах. Водночас можемо говорити про динаміку зростання кількості успішних аукціонів.

Відсоток таких аукціонів зберігся на рівні довоєнного – близько 25%, а в останні місяці навіть сягав 35%. Це свідчить про те, що менша кількість лотів в системі компенсується їхньою якістю.

Що стосується конкуренції, то кількість учасників на успішних аукціонах впевнено тримається на рівні двох. Фактично, з огляду знову ж таки на воєнний час, можна стверджувати, що конкурентність збереглася.

Хотів би також відзначити, що протягом цього року ми бачимо тенденцію до збільшення кількості активних організаторів – арбітражних керуючих, які працюють із системою.

— Яка частка торгів оскаржується в судовому порядку, що є підставами для оскарження? Які рішення зазвичай ухвалює суд?

— До запровадження змін до Кодексу з процедур банкрутства та переведення реалізації активів у цих справах на прозорі онлайн-аукціони учасники справ здебільшого не погоджувались із результатами продажів і регулярно їх оскаржували.

Ми постійно спілкуємося з ринком, з арбітражними керуючими, які працюють із системою і оголошують онлайн-аукціони з реалізації майна боржників, з бізнесом та депутатами, які працюють над вдосконаленням законодавства в цій сфері. Наприклад, на останньому Форумі з конкурсного права АПУ у жовтні судді відзначали, що оскарження в банкрутстві наразі – це одиничні справи, радше винятки.

Підстави для оскаржень не змінювались: сторони можуть на свій розсуд звертатись до суду, якщо не згодні з результатами торгів. Проте судді відзначають гармонізацію судової практики.

— Що змінилося в системі «Прозорро.Продажі» з моменту повномасштабного вторгнення рф? Які завдання вийшли на перший план?

— Передусім зазначу, що система «Прозорро.Продажі» не припиняла свою роботу із початком повномасштабної війни, аукціони проходили і 24, і 25 лютого. Перші місяці були найскладнішими для системи і для компанії. Головним для нас було зберегти команду, і нам це вдалося. Ми частково переформатували завдання. Нашим ключовим пріоритетом було продовжувати посилено підтримувати стабільну роботу системи, онлайн-аукціонів, щоб торги відбувалися, угоди завершувалися успішно, і це допомагало залучати кошти до бюджетів різних рівнів. Щобільше, команда «Прозорро.Продажі» в перші місяці великої війни тісніше співпрацювати з нашими великими організаторами, як-то Укрзалізниця, Укрпошта, ФГВФО, ФДМУ, Держгеонадра, а також з ключовими стейкхолдерами, Міністерством економіки, депутатами для вдосконалення законодавства, яке б відповідало умовам й викликам воєнного часу.

В перші місяці повномасштабної війни ми завершили переїзд центральної бази даних у хмару, який розпочали наприкінці 2021 року. Це робить систему стабільнішою та незалежною від критичної інфраструктури в країні.

Одна з цінностей системи також у тому, що всі дані про онлайн-аукціони за всіма напрямами, з якими працюють «Прозорро.Продажі», повністю відкриті та публічні. Це дає змогу аналізувати стан ринків, готовність бізнесу змагатися за активи, розуміти, в яких регіонах організатори активніше реалізовували свої активи. Потужна економічна криза, яку спричинило повномасштабне вторгнення, позначилася на багатьох ринках. Так зване дно ми пройшли на початку травня. Ринок активів банкрутів почав відновлюватися минулого року одним з перших серед інших напрямів у системі.

— Які функції та повноваження має наглядова рада «Прозорро.Продажі»?

— Після завершення корпоратизації, тобто перетворення держпідприємства «Прозорро.Продажі» на акціонерне товариство, яким на 100% володіє держава в особі Міністерства економіки, органами управління АТ «Прозорро.Продажі» є наглядова рада та правління. Очолює наглядову раду акціонерного товариства Ілля Михайлов як представник держави. До складу ради також входять Наталія Бойко як представниця держави, Надія Васильєва та Дмитро Крепак є незалежними членами.

«Прозорро.Продажі» були однією з небагатьох держкомпаній, в яких від початку їх створення працювала наглядова рада. Наразі після корпоратизації до функцій та повноважень наглядової ради належать стратегічне планування роботи, забезпечення її прозорості, підзвітності та контролю компанії. Важливо також зазначити, що наглядова працює в площині довгострокових цілей компанії. Йдеться, зокрема, про розробку та затвердження ключових KPI, внутрішній аудит, стратегію, сприяння формуванню управлінської команди, управління ризиками.

— Чи пропонуватиме «Прозорро.Продажі» нові сервіси та послуги в найближчому майбутньому?

— Ми постійно працюємо над вдосконаленням електронної торгової системи. Я вже згадував про переїзд системи в хмару – Amazon Web Services (AWS). Це великий проєкт, над яким працювала ІТ-команда «Прозорро.Продажі» і який дав нам змогу забезпечити стабільність та безперебійну роботу державної електронної торгової системи та онлайн-аукціонів, зокрема й під час блекаутів торік. Минулого року команда пропрацювала алгоритми дій та рекомендації для всіх, хто працює в системі, – майданчиків, учасників та організаторів торгів, що потрібно враховувати під час участі чи оголошення торгів у випадку ймовірних відключень електроенергії та/або блекаутів. 

Зазначу, що діяльність «Прозорро.Продажі» полягає не лише в щоденному адмініструванні онлайн-аукціонів, а й у постійному вдосконаленні цифрового інструмента – електронної торгової системи. Це пов’язано як із запровадженням законодавства, яке вимагає від нас розробки нових сервісів, як-то онлайн-аукціонів для певного виду активів чи ринку, так і запуску нових інструментів, що роблять електронні торги в системі кращими, безпечнішими  і зручнішими для користувачів.

Торік команди ІТ та управління продуктом оновили процедуру банкрутства, яка тепер стала ще зручнішою в користуванні для учасників ринку. Крім того, «Прозорро.Продажі» розробили оновлені процедури для проведення аукціонів з оренди, реалізації арештованої землі, продажу об’єктів малої приватизації на час воєнного стану. Від початку цього року електронна торгова система повністю технічно готова до оголошення та проведення торгів з великої приватизації (продаж об’єктів балансовою вартістю від 250 млн грн).

Зараз також працюємо над фіналізацією процедур для продажу активів в управлінні АРМА. Та невдовзі чекаємо в системі лоти матеріальних цінностей Держрезерву.

Одним з найбільших проєктів цьогоріч став запуск повністю оновленого порталу електронної торгової системи. Це більш гнучке технічне рішення, яке дає сьогодні змогу швидше реагувати на потреби користувачів. Окрім технічних вдосконалень, повністю змінився інтерфейс, що допомагає користувачам системи краще взаємодіяти з аукціонами, робить їх доступнішими та дає можливість простіше знаходити потрібні активи в системі. Команда продовжує працювати над вдосконаленням дизайну та його зручністю (зокрема, це перегляд на мобільних пристроях, робота над окремою версією для користувачів з порушеннями зору), а також над розвитком нового функціоналу, про які обов’язково будемо розповідати всім, хто працює із системою.

Щоб кожен охочий міг аналізувати перебіг та результати кожного із сотень і тисяч онлайн-аукціонів в системі, команда розвиває публічний модуль аналітики. Цього року команда вже додала новий функціонал для аналітики, зокрема окремий додаток з даними щодо малої приватизації державного та комунального майна. У жовтні цього року в модулі аналітики також запустили індекс лояльності користувачів (NPS – net promoter score) до системи. Він містить результати опитування учасників аукціонів в системі, що проводиться після завершення торгів. І ми робимо ці дані відкритими й публічними. До прикладу, індекс лояльності користувачів до «Прозорро.Продажі» становить 78%. Для порівняння, рівень лояльності клієнтів до компанії Tesla становить 97%, до Zoom — 72%, до Netflix — 67%.

— Які ваші очікування щодо реалізації активів російських громадян, до яких застосовано санкції?

— В умовах повномасштабної війни в суспільстві існує дуже високий запит на ефективну реалізацію активів, пов’язаних з країною-агресоркою та її громадянами, а також подальше спрямування цих коштів на відбудову України.

На наше переконання, і ми бачимо у цьому підтримку й профільного Міністерства економіки, й народних депутатів, які шукають шляхи для законодавчого врегулювання, продаж таких активів має відбуватися у прозорий та відкритий спосіб. Лише так держава зможе забезпечити довіру до процесу реалізації цього майна, коли буде повна гарантія невтручання у перебіг аукціону, коли до початку торгів ніхто не знатиме, з ким і якими ставками учасники змагатимуться, коли будуть відкритими публічні дані про кожен такий актив, його нового власника та суму надходжень в державу.

Якщо говорити загалом про активи, пов’язані з країною-агресоркою та її громадянами, вони законодавчо регулюються в різний спосіб. До таких активів можемо відносити і вилучені російські активи, і майно, стягнуте за результатами застосування законодавства про санкції, яке потраплятиме до Фонду державного майна, а той реалізовуватиме відповідно до урядового порядку. КМУ працює над таким порядком щодо другого виду майна, і найближчим часом очікується його прийняття.

Також  у парламенті є кілька законодавчих ініціатив, які мають визначити механізм примусової реалізації, коли проти особи порушено кримінальну справу, її майно передається в управління і АРМА продає вилучене майно через електронні аукціони. Крім цього, АРМА ініціювало зміни до порядку реалізації арештованого майна, яке перебуває в їхньому управлінні, якими продаж буде здійснюватися в системі.

Ми очікуємо, що на такі активи буде попит на онлайн-аукціонах «Прозорро.Продажі», адже в багатьох випадках це підприємства, що працюють, та ліквідне майно. Реалізація десятків і сотень об’єктів, що належали раніше країні-агресорці, через «Прозорро.Продажі» дасть змогу так само прозоро та конкурентно управляти таким майном на користь держави. З появою цих активів на онлайн-аукціонах зросте і кількість доступних для українського бізнесу об’єктів.

Крім того, хочу згадати і про продаж Фондом гарантування вкладів на онлайн-аукціонах активів колишніх дочок російських банків. ФГВ почав їх продаж через онлайн-аукціони наприкінці липня 2022 року, і станом на сьогодні вже реалізував такого майна на понад 4,7 млрд грн.

 

(Бесіду вів Максим Сисоєнко, «Юридична практика»)