КЦС ВС: заборона щодо неприпустимості оспорювання батьківства після досягнення дитиною повноліття не має зворотної дії в часі

• Оспорити батьківство після досягнення дитиною повноліття можна лише в тому випадку якщо відповідний актовий запис був зроблений до 1 січня 2004 року.
• До таких випадків застосовуються положення Кодексу про шлюб і сім’ю України.
• Заборона щодо неприпустимості оспорювання батьківства після досягнення дитиною повноліття, запроваджена ч. 3 ст. 136 СК України, не має зворотної дії в часі.

Це випливає із висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, зроблених у постанові від 30 листопада 2023 року у справі № 161/10712/21.

За обставинами справи

Громадянин звернувся в суд із позовом, в якому просив про виключення відомостей про особу як батька з актового запису про народження дитини та зобов’язання внести зміни до актового запису.

Позивач вказував, що звернувся до суду з цим позовом після досягнення сином повноліття, оскільки після розірвання шлюбу відповідно до рішення суду з нього стягувалися аліменти, в рамках виконавчого провадження на нього накладено штраф, арешт на майно і рахунки, інші обмеження тощо. У разі задоволення позову в цій справі він матиме можливість звернутися до суду з позовом про скасування виконавчого листа та заборгованості зі сплати аліментів.

Зазначав, що існування актового запису, в якому він зазначений батьком дитини, порушує його права.

Міськрайонний суд відмовив у задоволенні позову, зокрема через пропуск встановленого ст. 56 КпШС України строку для звернення до суду з позовом про оспорювання батьківства.

Апеляційний суд змінив мотивувальну частину рішення. Вказав, що існування відомостей про батька в актовому записі про народження дитини після досягнення дитиною повноліття саме собою не призводить до порушення прав особи, яка записана батьком дитини. Позивач не надав суду належних обґрунтувань того, чим порушено, оспорено або не визнано його права, свободи чи інтереси внаслідок існування відомостей щодо його батьківства в актовому записі про народження дитини, яка станом на момент звернення до суду з цим позовом досягла повноліття.

Висновки ВС

КЦС ВС скасував постанову апеляційного суду, передав справу на новий апеляційний розгляд.

Верховний Суд  звернув увагу, що норми СК України застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто не раніше за 1 січня 2004 року. У розд. VII «Прикінцеві положення» СК України законодавець не передбачив правил, аналогічних положенням абз. 2 п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Тому заборона, запроваджена ч. 3 ст. 136 СК України, щодо неприпустимості оспорювання батьківства після досягнення дитиною повноліття не має зворотної дії в часі. Якщо актовий запис про народження дитини вчинений до 1 січня 2004 року, то в разі його оспорення застосовуються відповідні положення КпШС України.

Законодавство про шлюб та сім’ю передбачало презумпцію про те, що батьком дитини жінки, яка перебуває у шлюбі, є не хтось інший, а її чоловік, та допускало оспорювання запису як батька дитини для виправлення можливих помилок. В інтересах дитини ст. 56 КпШС України встановлювала нетривалий, а саме річний, строк для оспорювання вказаного запису. У КпШС України не було передбачено заборону на оспорювання актового запису після досягнення дитиною повноліття.

Верховний Суд зауважив, що за своєю суттю позов особи, яка записана як батько, про оспорення запису в книзі записів народжень є негативним, у цьому позові позивач стверджує, що в нього відсутні батьківські обов’язки. За допомогою такого позову відбувається захист приватного інтересу та «приватного життя» чоловіка згідно зі ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке охоплює важливі аспекти особистої ідентичності.

Тому апеляційний суд зробив неправильний висновок про відсутність порушеного інтересу в позивача.

Також читайте: Уряд збирається в 2024 році
ухвалити національну програму адаптації
законодавства України до права ЄС