КЦС ВС розтлумачив вчинення повіреним правочину «у своїх інтересах»

Якщо представник вчинив правочин не в інтересах довірителя, а у своїх, то це є підставою для визнання такого правочину недійсним

На це вказав Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 1 лютого 2023 року у справі № 569/19674/19.

КЦС ВС у цій справі розглядав питання щодо визнання недійсним договір купівлі-продажу, який вчинив повірений у «у своїх інтересах».

Обставини справи

Позивачки оскаржили в суді договори купівлі-продажу нерухомого майна. На обґрунтування позову зазначали, що їх батько отримав у спадщину будинок від своєї матері (баби позивачів), проте свідоцтво про право на спадщину не отримав. Після смерті батька вони звернулися до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини за законом. На що отримали відмову у вчиненні нотаріальних дій.

Згодом вони дізналися, що їхня сестра незадовго до смерті баби на підставі виданої нею довіреності продала спірний будинок своєму чоловікові. Позивачки вказували, що своїми діями їх сестра порушила вимоги ЦК України щодо заборони діяти від імені довірителя у власних інтересах.

Районний суд визнав недійсними договори купівлі-продажу будинку, оскільки їх укладено відповідачами не в інтересах баби, а в особистих інтересах відповідачки.

Вказане рішення скасував апеляційний суд та відмовив у задоволенні позову. Суд брав до уваги те, що факт укладення договорів між представницею довірительки та її чоловіком не свідчить про те, що ці правочини укладено відповідачами в особистих інтересах. Також враховано, що довірителька не оспорювала правочини, тобто схвалила факти їх укладення своїм представником.

КЦС ВС скасував постанову апеляційного суду, залишив у силі рішення суду першої інстанції.

Висновки ВС

Задовольняючи касаційну скаргу, ВС зважав на те, що оспорені договори, сторонами яких не були позивачки, унеможливлюють реалізацію ними свого права на спадкування майна після смерті їхнього батька, тобто вони є заінтересованими особами і набули право на оспорення договорів.

Також КЦС ВС зауважив, що відповідно до частини 3 статті 238 ЦК України представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

«При цьому словосполучення «у своїх інтересах» потрібно розуміти так, що представник не може вчиняти від імені особи, яку він представляє, правочин щодо себе особисто (тобто бути стороною цього правочину) або іншим шляхом на шкоду інтересам довірителя, в тому числі на користь інших осіб, включаючи й тих, представником яких він одночасно є», — наголосив ВС.

Отже, якщо представник вчинив правочин не в інтересах довірителя, а у своїх, то це є підставою для визнання такого правочину недійсним.

Також Суд врахував, що стаття 60 СК України встановлює презумпцію спільності майна подружжя, за якої частини чоловіка та дружини є рівними.

Тож ВС визнав, що всупереч вимогам частини 3 статті 238 ЦК України відповідачка уклала оспорювані договори на підставі довіреності баби виключно у своїх інтересах та в інтересах своєї сім’ї, тобто в особистих інтересах.

Окрім цього, КЦС звернув увагу на нівелювання апеляційним судом того, що баба відповідачки померла через декілька днів після укладення оспорюваних договорів купівлі-продажу, а тому цей суд безпідставно стверджував, що довірителька вказані правочини не оспорювала, тобто схвалила факти їх укладення своїм представником, оскільки фізично, як особа літнього віку, не могла цього зробити.

Також читайте: ВАКС оголосив вирок судді з київської області – справа про 2,5 тис. дол. США неправомірної вигоди