Видавництво 
У Києві продовжує свою роботу IX Ukrainian Antitrust Forum від видавництва «Юридична практика». Друга дискусійна панель заходу була присвячена питанням конкуренції у сфері забезпечення потреб оборони. Модератором сесії стала Дар’я Котова, радник ADVANQ. Перш ніж розпочату фахову дискусію, пані модераторка нагадала про ініціативу генеральних партнерів форуму – Advanq Law Firm, які в колаборації з фондом “Повернись живим” оголосили збір на проєкт із відкриття школи БпЛА «Ятаган». Від ADVANQ на збір передано 100 тис. грн, що вже становить 50% бюджету проєкту! Задонатити й допомогти зібрати повну суму можна за цим посиланням.
Від фонду “Повернись живим” також виступила менеджерка партнерств пані Катерина. «Ми у фонді чудово розуміємо, що ефективність військової техніки буде в рази вищою, якщо ми зможемо швидко і якісно навчити бійців користуватися нею. Спроможність України щодо виготовлення БпЛА зараз досить висока, й наше завдання – навчити людей користуватись цією зброєю. Україні стратегічно важливо збільшувати кількість безконтактних боїв та підвищувати їх ефективність, адже це зберігає життя наших захисників», – відзначила представниця фонду «Повернись живим».
«Коли ми говоримо про оборонні закупівлі, перша асоціація, яка виникає, – це військова техніка, боєприпаси, дрони тощо. Але оборонні закупівлі – це також про харчування солдат, одяг… Ця сфера наразі стає окремою галуззю економіки, яка потребує участі в ній українських компаній-виробників, які таким чином могли би підтримувати нашу обороноздатність», – відзначила у своєму вступному слові Дар’я Котова.
Продовжуючи тему оборонних закупівель, слово взяла Наталя Куровська, заступник директора департаменту політики закупівель Міністерства оборони України. За її словами, новий міністр поставив перед підлеглими декілька завдань. Раніше в Міністерстві оборони питання тилових закупівель та закупівель озброєння належали до компетенції одного із заступників міністра оборони. Він і займався переліком закупівель, і відповідав за фінанси. Сьогодні ж ці питання винесені за межі Міноборони, яке нині вже нічого самостійно не закуповує. Закупівлями займаються спеціальні агенції.
Також, за словами пані Куровської, на сьогодні вибудовується єдина вертикаль, яка формує рамки для цих агенцій. «Ми не втручаємось у їхню господарську діяльність стосовно того, що закуповувати та в якого саме виробника. Вони самостійно роблять аналіз ринку, моніторять його, здійснюють комплаєнс усіх виробників, які стають постачальниками», – відзначає спікерка.
Загалом Міноборони спрямоване передусім на вітчизняного виробника, намагаючись таким чином піднімати економіку України й забезпечувати наше військо всім необхідним вчасно та в повному обсязі, резюмує пані Куровська.
Основною проблемою оборонних закупівель залишається наше законодавство, впевнений Владислав Бельбас, генеральний директор ТОВ «Українська бронетехніка». Наприклад, зміни до постанови, яка регулює закупівлі озброєння (№ 1275), вносяться мінімум щомісяця. «Неможливо стабільно працювати, коли умови праці постійно змінюються», – наголошує спікер. Також пан Бельбас окреслив проблему фінансування зазначеної галузі. Зокрема, він звернув увагу на умови кредитування підприємств промислово-оборонного комплексу, можливість отримувати ними прибуток та вкладати його в розвиток нових технологій у сфері військової техніки. «На жаль, у чинній редакції вказаної постанови зазначено, що прибуток підприємство може отримувати лише в разі повного виконання контракту. Але в довгострокових контрактах це неможливо зробити навіть у рамках одного року. Для підприємств, що виробляють системні складні механізми, це стає значною проблемою, адже фінансування відбувається не в повному обсязі», – відзначає спікер. Водночас пан Бельбас віддає належне Міноборони, яке, за його словами, активно почало реалізовувати програму завантаження й підтримки саме внутрішніх виробників.
Валерій Яковенко, співзасновник та керуючий партнер DroneUA, чия компанія з’явилася ще до повномасштабної війни, відзначив, що сьогодні Україна є найбільшим виробником дронів у світі. «Коли ми говоримо про еволюцію дронобудівництва, я бачив і перший зліт, і падіння цієї індустрії, й те, що відбувається зараз. Насправді те, що зараз відбувається в цій індустрії в Україні, – приклад для всього світу», – наголосив спікер. Важливо зазначити, що за перші вісім років війни з’являлися десятки компаній – виробників дронів, але до моменту повномасштабного вторгнення дожило лише 4-5 компаній. Усі інші, на жаль, не були підтримані Україною з точки зору замовлень. У підсумку окремі виробники безпілотних технологій та робототехніки пішли в комерційні сектори, а інші зовсім закрились. Після 24 лютого 2022 року фактично відбулася трансформація цього ринку, й увага до наших виробників тепер прикута не лише з боку Міноборони та внутрішніх замовників, також сталась революція з погляду залучення зовнішніх інвестицій. «Ті технології, які в перші два місяці війни з’являлися «на колінках», стосувалися створення технологій, яких у світі фактично не існувало раніше. Мова йде про глушилки ворожих аероскопів, різноманітні кавердевайси тощо», – каже пан Яковенко. Іноземні агенції зараз уже фактично полюють за українськими компаніями та українськими стартапами для того, щоб інвестувати в них гроші, адже вони бачать силу української інженерної думки й наскільки хутко ми можемо розвивати цю індустрію, резюмував спікер.
Людмила Буймістер, голова підкомітету з питань розвитку конкуренції та рівних умов для бізнесу Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку, своєю чергою, впевнена, що війна завтрашнього дня буде війною роботів. «Звісно, людського фактора повністю ми не усунемо, але мінімізація залучення людей на фронті збереже життя наших солдат», – наголосила пані Буймістер. Вона зазначила, що Комітет найближчими днями буде розглядати питання закупівель дронів та експорту для тих виробників, що показали себе ефективними. «Безумовно, все для фронту! Але в нас є потенціал та виробники, які могли б експортувати свою продукцію, якби в них була така юридична можливість», – каже спікерка. Релокація деяких українських бізнесів за межі України, на її думку, була спровокована саме неможливістю експортувати на західні ринки.
Богдана Ярова, радниця заступника міністра оборони України, розповіла про річні підсумки після повернення закупівель тилового забезпечення на PROZORRO. «В момент, коли ми вперше вивели на PROZORRO закупівлі харчування, було досить складно, адже Міноборони та постачальники не були в цьому зацікавлені», – згадує пані Ярова. Ми нарешті повернулись на конкурентну систему забезпечення Збройних сил України, відзначила вона. Тільки на закупівлі харчування було зекономлено в другому півріччі 2023 року понад 6 млрд гривень, які були спрямовані на закупівлю зимового одягу. Зекономлені кошти також ідуть на оплату пально-мастильних матеріалів. Богдана Ярова впевнена, що ця тенденція має бути збережена й у майбутньому.
Завантажується ...
