ККС ВС вказав, що необхідно для кваліфікації умисного вбивства, вчиненого в стані сильного душевного хвилювання

Касаційний кримінальний суд ВС пояснив, що мають врахувати суди для кваліфікації дій особи за ст. 116 «Умисне вбивство в стані сильного душевного хвилювання» КК.

Суть справи

Місцевий суд визнав винним чоловіка в умисному вбивстві дружини та засудив його за частиною першою ст. 115 КК, призначивши покарання у вигляді позбавлення волі на строк 12 років. Апеляційний суд вказане рішення залишив без зміни.

У касаційній скарзі захисник просив скасувати ухвалу апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Захисник вказав, що апеляційний суд не взяв до уваги досліджений висновок судової психолого-психіатричної експертизи, на яку як на підставу скасування вироку та на допит судового експерта сторона захисту посилалася в апеляційній скарзі.

Висновок ККС ВС (постанова від 16.03.2021 у справі № 759/17836/17)

Для кваліфікації дій особи за ст. 116 «Умисне вбивство в стані сильного душевного хвилювання» КК недостатнім є встановлення у висновку судово-психіатричної експертизи факту ймовірного перебування обвинуваченого під час вчинення злочину у стані фізіологічного афекту (психологічний критерій).

На це вказав Касаційний кримінальний суд ВС, залишивши без зміни ухвалу апеляційного суду.

ВС погодився з висновком суду апеляційної інстанції про те, що обов’язковою умовою юридичної кваліфікації дій винуватця за статтею 116 КК є не вчинення умисного вбивства в стані фізіологічного афекту, що є суто медичним, психолого-психіатричним критерієм, а в стані сильного душевного хвилювання, що є критерієм кримінально-правовим, за яким кваліфікація дій винного за вказаною статтею можлива лише у разі, якщо стан сильного душевного хвилювання раптово виник внаслідок:

• протизаконного насильства,
• систематичного знущання,
• тяжкої образи з боку потерпілого.

Водночас встановлення фактичних даних, що б свідчили про наявність обставин, передбачених статтею 116 КК, які могли б викликати у винного стан сильного душевного хвилювання, є компетенцією суду.

Врахувавши те, що засуджений заподіяв потерпілій щонайменше 49 ножових поранень, в тому числі проникних у грудну клітку, шию, черевну порожнину, від чого і настала її смерть, апеляційний суд правильно погодився з висновком суду першої інстанції про те, що він вчинив саме умисне вбивство, за що передбачено відповідальність за частиною 1 статті 115 КК.