ККС ВС вказав, що не є нововиявленою обставиною для перегляду вироку суду

Встановлене рішенням Комітету ООН з прав людини порушення статті 7 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права не є підставою для перегляду вироку суду за нововиявленими обставинами, тому що в розумінні пункту 4 частини 2 статті 459 КПК України не належить до інших обставин, які не були відомі суду на час судового розгляду під час ухвалення судового рішення і які самі собою або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути

Такий висновок зробив Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду в постанові від 12 березня 2024 року у справі № 1-9/2005.

За обставинами справи

Засуджений до довічного позбавлення волі звернувся до суду із заявою про перегляд вироку апеляційного суду за нововиявленими обставинами.

Підставою для перегляду вироку за нововиявленими обставинами засуджений у своїй заяві вказав установлене рішенням Комітету ООН з прав людини від 26 липня 2022 року порушення статті 7 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, а саме призначення йому довічного позбавлення волі, яке є «нескорочуваним».

На думку засудженого, вирок підлягає перегляду на підставі пункту 4 частини 2 статті 459 КПК України з призначенням покарання у вигляді граничного строку за статтею 63 КК України на момент винесення вироку, що підлягає перегляду (15 років), зі звільненням з-під варти у зв’язку з повним та фактичним відбуттям покарання.

Районний суд, ухвалу якого залишив без змін апеляційний суд, відмовив у задоволені заяви, вказавши на те, що наведені засудженим підстави для перегляду вироку за нововиявленими обставинами у своєму змісті не є нововиявленими у розумінні пункту 4 частини 2 статті 459 КПК України.

Висновки ВС

ККС ВС вказав на правильність висновків апеляційного суду та залишив без задоволення касаційну скаргу засудженого.

Зокрема, ККС ВС вказав, що районний суд дійшов правильного висновку, що зазначені в заяві обставини не є іншими в розумінні пункту 4 частини 2 статті 459 КПК України, оскільки саме собою встановлене порушення статті 7 Пакту не вважається підставою для перегляду вироку за нововиявленими обставинами, тому що не є нововиявленою обставиною.

Водночас задля відновлення свого порушеного/оспорюваного права засуджений має можливість звернутися з відповідною заявою про заміну невідбутої частини покарання більш м’яким відповідно до частини 5 статті 82 КК України. Після цього він зможе звернутися з клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання на підставі пункту 3 частини 3 статті 81 КК України.

Суд також зазначив, що не є підставою для перегляду вироку за нововиявленими обставинами відсутність автоматичного компенсаторного механізму в національному законодавстві України. Якщо встановлено порушення прав засудженого, він має можливість після звернення з позовною заявою до національних судів звернутися з відповідною заявою до Європейського суду з прав людини.

Читайте також: Як Мін’юст реформує
пенітенціарну систему – оприлюднений звіт