КГС ВС вказав на підстави для притягнення до солідарної відповідальності керівника боржника

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалив рішення щодо солідарної відповідальності керівника боржника. Про це повідомляє пресслужба ВС.

Суть справи

Господарський суд міста Києва ухвалою у справі № 910/3191/20 про банкрутство ТОВ «Ласерта» відмовив у задоволенні заяви арбітражного керуючого про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника.

Північний апеляційний господарський суд постановою скасував ухвалу першої інстанції та ухвалив нове рішення, яким задовольнив заяву арбітражного керуючого про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника відповідно до ч. 6 ст. 34 КУзПБ у зв’язку з доведенням до банкрутства та приховуванням стійкої фінансової неплатоспроможності ТОВ «Ласерта».

Висновок КГС ВС (постанова від 23 березня 2021 року у справі № 910/3191/20)

За результатами касаційного перегляду постанови суду апеляційної інстанції КГС ВС  залишив її без змін, зазначивши таке.

Солідарна відповідальність керівника боржника – це вид спеціальної цивільно-правової відповідальності, притягненню до якої при здійсненні провадження у справі про банкрутство підлягає керівник боржника, який не звернувся до господарського суду у місячний термін у разі наявності загрози неплатоспроможності, за незадоволення вимог кредиторів на підставі заяви кредитора після зазначення про виявлення такого порушення в ухвалі господарського суду. Будь-яких інших підстав притягнення до солідарної відповідальності КУзПБ не передбачено.

Згідно зі ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов’язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами 2–5 ст. 13 ЦК України, суд може зобов’язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ст. 215 ГК України у випадках, передбачених законом, суб’єкт підприємництва – боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.

Урахувавши встановлені судом апеляційної інстанції обставини:

• погіршення показників забезпечення зобов’язань боржника всіма його активами, оборотними активами та повну відсутність (від’ємне значення) чистих активів на підприємстві,
• наявність ознак дій доведення до банкрутства, вчинених посадовими особами ТОВ «Ласерта»,
• збитковість його господарської діяльності, що характеризує неплатоспроможність товариства як надкритичну,
• незвернення керівника боржника до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Ласерта»,

Верховний Суд визнав правильним висновок суду апеляційної інстанції про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника, що є підставою для подальшого звернення кредиторів зі своїми вимогами до зазначеної особи в порядку частини шостої ст. 34 КУзПБ.

До обговорення актуальної судової практики у сфері банкрутства приєднуйтесь під час VI Форуму з реструктуризації та банкрутства, який відбудеться 18 травня.