Відмова від позову після ухвалення остаточного рішення у справі, на стадії його виконання, порушує принцип правової визначеності.
На цьому наголосив Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 17 травня 2022 року у справі № 5011-33/6567-2012.
Ще в 2013 році Господарський суд м. Києва видав накази на виконання судових рішень, за якими на користь банку з відповідачів (юридичних осіб) солідарно стягнуто заборгованість за кредитом. Також стягнуто заборгованість за відсотками та пеню за прострочення погашення відсотків за користування кредитом.
Справа переглядалася в апеляційному та касаційному порядку.
Проте у 2021 році Господарський суд м. Києва задовільнив заяву про заміну сторони виконавчого провадження та змінив стягувача — банк на його правонаступника (юридичну особу).
Також суд задовільнив заяву про заміну сторони виконавчого провадження у справі та замінив одного з боржників на його правонаступника — фізичну особу.
У липні 2021 року ця фізична особа подала апеляційну скаргу на рішення Господарського суду м. Києва, прийняте в 2013 році. Правонаступник боржника просив скасувати рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні первісного позову.
Північний апеляційний господарський суд ухвалою закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою.
Вказану ухвалу оскаржено в касаційному порядку — боржник просив її скасувати, а справу скерувати до апеляційного суду для її розгляду.
Правонаступник банку також просив касаційний суд скасувати ухвалу апеляційного суду та прийняти нове рішення про задоволення заяви про вступ у справу як позивач, а також прийняти відмову позивача від позову.
КГС ВС змінив мотивувальну частину ухвали апеляційного суду про закриття апеляційного провадження та відмовив новому стягувачу в задоволенні заяви про відмову від позову.
Відповідно до частини 2 статті 14 ГПК України учасники справи розпоряджаються своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Відмова позивача від позову – це одностороннє вільне волевиявлення позивача, спрямоване на відмову від судового захисту своєї вимоги й на закриття порушеного позивачем процесу.
Стадія виконавчого провадження є самостійною стадією судового процесу та не передбачає можливості безпідставного виходу за межі визначених законодавством прав та обов’язків відповідної стадії судового процесу як безпосередньо учасниками справи, так і їх правонаступниками.
Стадії господарського судочинства є певною послідовністю процесуальних дій, які вчиняються у встановленій процесуальним законодавством черговості й оформлюються судовим актом (ухвала суду, рішення суду, постанова). Стадії судового процесу відбуваються одна за одною та мають свою процесуальну мету, чим забезпечують єдність і неподільність процесу захисту прав.
Згідно зі статтею 43 ГПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Наведене стосується і передбаченого статтями 46, 191, 307 ГПК України права на відмову від позову.
«Отже, відмова від позову після ухвалення остаточного рішення у справі, переглянутого в апеляційному й касаційному порядку, порушує принцип правової визначеності», — наголосив КГС ВС.
Також читайте: Директор ТОВ не може самостійно вирішувати питання про звільнення за власним бажанням
© Юридична практика, 1997-2023. Всі права захищені
Пожалуйста, подождите…