Х Legal Banking Forum: експерти обговорили діяльність банківського сектору в умовах війни

Сьогодні в Києві розпочав роботу Х Legal Banking Forum, який об’єднав юристів, суддів, банкірів, представників державної влади.

Перша сесія форуму була присвячена проблемам банківського сектору в умовах війни. Модератором сесії став партнер-співзасновник ЮК VB PARTNERS Денис Бугай. Він порівняв банківську діяльність в Україні з мінним полем і відзначив, що попри  те, що війна стала частиною нашого життя, вітчизняна банківська система впоралася з тими викликами, які виникли два роки тому. І це досягнення як регулятора, так і самих банків, які всередині вибудували відповідні бізнес-процеси.

Якою сьогодні є роль банків у відновленні української економіки, розповів член ради Національного банку України Василь Фурман.

Представник регулятора передусім відмітив стабільність, яку вдалося зберегти українській банківській системі, назвавши фінанси зброєю, що допомагає перемогти ворога.

Що стосується макроекономічної ситуації з інфляцією, то у 2023 році вона суттєво сповільнилася, зокрема завдяки послідовній монетарній політиці НБУ. Станом на кінець року інфляція сповільнилася до 5,1% у річному вимірі. В січні вона становила 4,7%.

У 2023 році зростання базового ІСЦ уповільнилося завдяки поліпшенню інфляційних очікувань в умовах зниження фактичної інфляції, послаблення тиску з боку виробничих витрат на сировину та корми, а також стійкої ситуації на валютному ринку. Попри очікуване пришвидшення інфляції у 2024 році, вона залишатиметься помірною та має повернутися до цільового діапазону в 2025 році.

Говорячи про економічну активність в контексті макроекономічної ситуації, експерт зауважив, що у IV кварталі реальний ВВП, за оцінками НБУ, зріс на 6,5% у річному вимірі, а загалом за 2023 рік – на 5,7%. Зростання відновилося за переважною більшістю видів економічної діяльності.

У 2024 році економіка надалі зростатиме завдяки збереженню м’якої фіскальної політики та високій адаптивності бізнесу і населення до умов війни. Проте темпи зростання будуть нижчими (3,6%) у зв’язку з очікуваним зменшенням врожаїв та посиленням тиску на ринку праці.

У 2025–2026 роках зростання пришвидшиться й становитиме 5,8% і 4,5% відповідно завдяки зниженню безпекових ризиків, поліпшенню споживчих та інвестиційних настроїв, упровадженню євроінтеграційних реформ.

Василь Фурман зазначив, що  у 2023 році НБУ провів оцінку стійкості найбільших банків України після річної перерви, спричиненої повномасштабним вторгненням. Оцінку стійкості проходили 20 банків, на які разом припадає понад 90% активів банківської системи.

Експерт також проаналізував динаміку активності банківського сектору, фондування, кредитування тощо.

Серед планів НБУ Василь Фурман виокремив такі:

• впроваджувати відтерміновані та нові регуляторні вимоги до капіталу;
• надалі впроваджувати норми та регуляторні вимоги ЄС для банків;
• удосконалювати регулювання та нагляд у небанківському фінансовому секторі, впроваджувати директиви ЄС для небанків;
• посилити увагу до ризику третіх осіб;
• пріоритетне середньострокове завдання – розробити спільно з партнерами стратегію відновлення кредитування → вагомий рушій у процесі відбудови.

Про тенденції розвитку банківської системи у воєнний час розповіла Ольга Білай, заступник директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Експертка зосередила увагу на ресурсах банків, динаміці, структурі та довірі вкладників.

У 2022-2023 роках динаміка така:

• 4 банки виключено з реєстру учасників Фонду в 2022 році (ПАТ «Промінвестбанк», АТ «МР БАНК», АТ “МЕГАБАНК та АТ “БАНК СІЧ”);
• 4 банки виключено з реєстру учасників Фонду в 2023 році (АТ «БАНК ФОРВАРД», ПАТ «Айбокс Банк”, АТ «АКБ “КОНКОРД» та АТ «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК»);
• з 04.2022 АТ «Ощадбанк» набув статусу учасника Фонду;
• 07.2023 було укладено договір купівлі-продажу 100% акцій системно важливого АТ «СЕНС БАНК», відповідно до умов якого держава Україна в особі Міністерства фінансів Україна стала єдиним власником 100% акцій. 26.07.2023 зміни були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (ЄДР).

Щодо тенденцій вкладів фізичних осіб (в т.ч. ФОП), то порівняно з минулим роком спостерігається зростання на 16%. Також експертка відзначила зростання концентрації вкладів у державних банках України, на які припадає 2/3 вкладів. Це зумовлено й тим, що соцвиплати віднесені до державних банків.

Представниця ФГВО також проаналізувала структуру вкладів за діапазонами сум учасників ФГВО. Вона, зокрема, зауважила, що після завершення воєнного стану плюс три місяці гарантія становитиме 600 тис. грн. Наразі більшість вкладів не перевищують 200 тис. грн.

Серед іншого Ольга Білай зупинилася на питанні доступності вкладів. Так, вдосконалено механізми виплат гарантованого відшкодування:

– у квітні 2022-го запроваджено можливість дистанційних виплат через банки-агенти: АБ «ПІВДЕННИЙ», ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», АТ «ТАСКОМБАНК», АБ «УКРГАЗБАНК» та ПАТ «ПУМБ»;

– з жовтня 2023-го за підтримки Мінцифри запроваджено можливість отримання гарантованого відшкодування через застосунок «Дія» (послуга «Повернення вкладів»).

Наразі виплати можна отримати трьома способами в будь-якому з 12 банків-агентів: безпосередньо у відділенні, дистанційно (20%), засобами застосунку «Дія» у смартфоні (5%).

Сергій Мамедов, голова правління АТ «КБ «ГЛОБУС», поділився власним баченням ролі банків у відновленні української економіки.

Експерт виділив три періоди стосовно того, як банки відповідали на виклики війни у 2023 році. Зокрема, проміжок із січня до квітня 2023 року характеризувався непередбачуваністю військових дій. Відповідно, дії банків відзначалися зростанням високоліквідних активів, посиленням вимог до позичальників, формуванням резервів під кредитні ризики, скороченням кредитування. В цей час кредити юросіб у національній валюті впали на 23 млрд грн; кредити фізосіб у національній валюті скоротилися на 4 млрд грн; резерви під кредитні ризики зросли на 2 млрд грн; високоліквідні активи зросли на 197 млрд грн.

З травня до липня 2023 року відбувалася адаптація до воєнного стану та поновлення кредитування. Банки здійснили перегляд стратегій щодо кредитування, почали знижувати відсоткові ставки та продовжили нарощування високоліквідних активів.

Серед основних змін: високоліквідні активи зросли ще на 140 млрд грн; кредитні портфелі вже не зменшуються; ставка за депозитними сертифікатами НБУ overnight знизилась з 23% до 18%; високоліквідні активи зросли на 140 млрд грн.

Третій період – із серпня до грудня 2023 року – позначився покращенням очікувань бізнесу та зростанням економіки. Банки почали залучати нових позичальників, розширили продуктові кредитні лінійки та продовжили знижувати відсоткові ставки.

В цей час кредити юросіб у національній валюті зросли на 19 млрд грн, кредити фізосіб у національній валюті зросли на 13 млрд грн; ставка за депозитними сертифікатами НБУ overnight знизилась з 18% до 15%; високоліквідні активи зросли на 277 млрд грн.

За спостереженнями Сергія Мамедова, драйвером кредитування у 2023 році були державні кредитні програми. Зокрема, експерт відзначив кредитну програму для бізнесу «Доступні кредити 5-7-9» та іпотечну програму для населення «єОселя».

Банкір назвав сьогоднішню фінансову систему стабільною як ніколи, а серед очікувань у 2024 році виділив таке:

• зростання кредитного портфеля банківської системи очікується на рівні 15-20%;
• вкладення в ОВДП збільшаться ще на 40%;
• податок на прибуток у 2024 році може становити близько 40 млрд грн.

Сергій Панов, голова правління АТ «Банк Кредит Дніпро», зробив доповідь на тему «Реформування фінансового сектору: кроки української влади vs рекомендації міжнародних партнерів».

Передусім він звернув увагу на дискусію щодо змін програм фінансування, яка відбувається зараз. Особливо це стосується підприємців. До того ж сьогодні існує заборгованість ФГВФО перед банками близько 7 млрд. У 2024 році, за прогнозами, на бюджет додатково припаде ще 9 млрд дефіциту.

Держава має продовжувати виконувати свої зобов’язання, і тут експерт вбачає загрозу дефолту. Тож він спрогнозував, що перегляд програм кредитування буде жорсткішим.

Також Сергій Панов звернув увагу на законопроєкт про мобілізацію. А саме на норму, відповідно до якої всі транспортні засоби юросіб повинні нести транспортний військовий обов’язок. Вони можуть бути використані ЗСУ для захисту держави. Водночас під час дії воєнного стану забороняється будь-яке передання, продаж, переміщення в інший регіон, оренда, лізинг, застава банку транспортних засобів. «Блага річ, але це може зупинити фінансування аграріїв, будівництво тощо. Тому деякі речі потребують вдосконалення», – зазначив експерт.

Наостанок він нагадав про впровадження міжнародних стандартів, роблячи акцент на екологічній та соціальній відповідальності.

Про переваги банків з українським капіталом у роботі з бізнесом в умовах війни розповів Артур Загородников, заступник голови правління АТ «ПУМБ».

Експерт зазначив, що українські банки вже майже десятиліття працюють в умовах безпрецедентних змін та невизначеності. Водночас завдяки міжнародній підтримці стан економіки перевершує очікування. Так, із лютого 2022 року міжнародна фінансова допомога перевищила 70 млрд дол. Економіка зросла на понад 5% торік, очікується зростання на більш ніж 3% цього року. Інфляція знизилася з 26,6% на піку у 2022 році до 4,7% у січні 2024 року. Облікова ставка знизилася з 25% до 15%. Очікується подальше зниження.

Резерви НБУ становлять 38,5 млрд дол., ймовірно, зростуть за результатами 2024 року. НБУ перейшов до режиму керованої гнучкості курсу, повністю контролює валютний ринок.

Серед ключових ризиків наступних років експерти виокремив такі:

• загострення ситуації на фронті;
• зниження обсягів міжнародної фінансової допомоги;
• демографічні втрати;
• руйнування вітчизняної інфраструктури.

Артур Загородников відмітив стійкість банківської системи, зокрема зростання кредитування банками з українським капіталом.

Втім, перед банками постали й нові регуляторні виклики та «чорні лебеді», а саме:

• нові жорсткі вимоги до фінмоніторингу;
• великі штрафні санкції до банків;
• ретроспективне застосування windfall tax для банків – ставка податку 50% на прибуток за 2023 рік;
• безстрокове підвищення ставки податку на прибуток для банків до 25% – дискримінаційні умови порівняно з іншими секторами;
• зростання вимог до капіталу банків (нова структура капіталу, капітал під операційні та ринкові ризики, впровадження ICAAP);
• нові правила виплати винагороди для менеджерів банку та їх ретроспективне застосування;
• правила бронювання – не більш ніж 50% критичного персоналу;
• виключення кількох великих банків із програми «Доступні кредити 5-7-9%».

 

Реалізація угод про розподіл ризиків в Україні – новий інструмент для вітчизняного ринку, про який розповіла Олеся Михайленко, радниця ЮФ Redcliffe Partners.

Такі угоди в Україні існують уже два роки. Зокрема, у 2022 році було укладено 8 договорів між ЄБРР та 5 банками на загальну суму 288 млн євро. У 2023 році укладено 9 договорів між ЄБРР та 9 банками на загальну суму 595 млн євро.

Окрім ЄБРР, з цим інструментом з англійського права працюють й інші міжнародні банки. Він має елементи гарантій, страхування, поруки та дещо інше.

Як це працює? «Є договір між міжнародною фінансовою організацією та українським банком, за яким МФО зобов’язується у разі дефолту за українським кредитом відшкодувати певну частку заборгованості українському банку, а український банк за це сплачує відповідну комісію МФО. При цьому український портфель кредитів працює як зазвичай і втручання в діяльність банку не потрібне», – пояснила Олеся Михайленко.

Щодо основних нюансів реалізації цього інструмента варто звернути увагу на таке:

1. Спеціальні положення в договорах з українськими позичальниками.
2. Тільки не гарантія!
3. А що з грошима після виплати відсотків простроченої суми?
4. Врахування під час розрахунку нормативів НБУ.
5. Врахування під час розрахунку нормативів ЄЦБ.

Завершив першу сесію Руслан Рохов, радник ПрАТ «Експортно-кредитне агентство», який присвятив свій виступ питанням страхування ризиків.

Ключовими експерт назвав законодавчі зміни, ухвалені парламентом у другому читанні наприкінці минулого року, згідно з якими до поточної діяльності експортно-кредитних установ додається страхування зовнішніх і внутрішніх інвестицій.

Наразі експортно-кредитні установи працюють над створенням продуктів на виконання відповідної постанови Кабміну. «Буде запропоновано інструменти фактичного страхування, але для банків буде цікаво знайти підхід до проєктного фінансування, щоб вони могли видавати довгі гроші на інвестиційні кредити, де могла б використовуватися страховка експортно-кредитного агентства», – зауважив Руслан Рохов.

Зараз, за його словами, м’яч на боці банків (на яких умовах вони готуватимуть проєктне фінансування).

Експерт звернув увагу, що експортно-кредитні установи страхують не об’єкт чи майно, а балансову вартість. Також може бути застрахований ризик неповернення кредиту.

«Ми працюємо, найближчим часом наші методологи вийдуть із пропозиціями та будуть підписані конкретні угоди з банками. Почнемо з реалізації продуктів, як вже існують», – підсумував Руслан Рохов.