КАС ВС: забудовники повинні дотримуватися гранично допустимої висотності об’єкта будівництва в межах історичного ареалу м. Києва

У центральній планувальній зоні м. Києві як столиці України встановлено особливі вимоги та додаткові обмеження щодо ведення господарської діяльності, зокрема будівельної; такі обмеження спрямовані на збереження об’єктів культурної спадщини, у тому числі тих, що занесені до списку Світової спадщини ЮНЕСКО, запобігання їх руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь; для цього на органи місцевого самоврядування м. Києва покладено додаткові зобов’язання та підвищену відповідальність за результати здійснення ними заходів щодо збереження та відновлення пам’яток історії, культури, релігії, архітектури та містобудування.

На цьому наголосив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в спорі щодо оскарження припису Державної інспекції архітектури та містобудування України (ДІАМ) про усунення порушень містобудівної діяльності шляхом приведення вимог містобудівних умов та обмежень (МУО) для проєктування об’єкта будівництва до положень Генерального плану м. Києва, а також рішення про зупинення дії МУО.

Постанову прийнято 16 серпня 2023 року у справі № 640/34187/21.

За обставинами справи

Контролювальний орган виявив порушення щодо гранично допустимої Генеральним планом м. Києва висотності об’єкта будівництва, розташованого на земельній ділянці в межах історичного ареалу м. Києва, в центральній планувальній зоні м. Києва, в зоні регулювання забудови І категорії.

Окружний адміністративний суд, рішення якого залишено без змін за результатами апеляційного перегляду, позов задовільнив. Серед іншого суди зважали на те, що віднесення певної території до зони охорони пам’яток без визначення меж та режимів використання цієї зони відповідною науково-проєктною документацією та без їх затвердження відповідним органом охорони культурної спадщини не надавало їй того обсягу правового захисту, що передбачений чинним законодавством для зон охорони пам’яток.

КАС ВС визнав такі висновки помилковими та скасував рішення судів попередніх інстанцій, ухваливши нове рішення про відмову в задоволенні позову господарського товариства.

Висновки ВС

• Зокрема, КАС ВС зазначив, що для здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду за виконанням органами місцевого самоврядування делегованих повноважень у сфері містобудівної діяльності утворено ДІАМ України.
• Приписи та рішення цього органу, прийняті ним у межах своїх повноважень та спрямовані на реалізацію їхніх завдань і функцій щодо усунення суб’єктами містобудування порушень законодавства про охорону культурної спадщини та наявних планувальних обмежень, є обов’язковими для виконання всіма суб’єктами, яким вони адресовані, оскільки в протилежному випадку це може призвести до легалізації відповідних порушень та хаотичної забудови історичного центру м. Києва дисгармонійними висотними будівлями.

У цій справі КАС ВС послався на висновки, сформовані судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав КАС ВС у постанові від 31 січня 2023 року у справі № 640/8728/21, в якій спір виник у схожих правовідносинах, зазначивши, що межі історичного ареалу міста Києва були закріплені на нормативному рівні згідно з історико-містобудівним опорним планом м. Києва, який входить до складу Генерального плану м. Києва та проєкту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 року № 370/1804.

«Верховний Суд не бачить підстав для відступу від зазначених правових висновків та зазначає, що історичний ареал м. Києва станом на час виникнення спірних правовідносин визначався в історико-архітектурному опорному плані, що є частиною Генерального плану м. Києва, а тому вимоги ДІАМ України про необхідність дотримання у МУО обмежень щодо гранично допустимої висотності об’єкта будівництва, які встановлено текстовою частиною Генерального плану м. Києва, зокрема для збереження історико-культурної спадщини та історичного ландшафту центральної планувальної зони, є правомірними», — констатував КАС ВС.

Читайте також: Зареєстровано спеціальні майнові права
на перші майбутні об’єкти нерухомості — Мін’юст