Як компенсувати збитки заподіяні діями правоохоронних органів?

У багатьох хто хоч раз мав справу із правоохоронцями під час проведення обшуку, затримання, чи іншої слідчої дії, виникає непереборне відчуття помсти, прагнення до справедливості та потяг покарати правоохоронців, які на його думку, діяли невідповідним чином.  Більшість в таких випадках починає подавати до інших правоохоронних органів заявами про вчинення злочину, скарги вищестоящим органам, прокуратурі, президенту, тощо. Але, здебільшого такі дії не приводять до очікуваного результату.

Чи не найдієвішим способом захисту порушеного права, у такому випадку, може бути окремий позов до суду про відшкодування шкоди завданої неправомірними діями правоохоронними органами.

Порядок відшкодування шкоди незаконними діями таких органів в Україні регулюють як норми цивільного кодексу так і спеціальний закон «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду»

Відповідно до положень цього закону підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок:

1) незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян;

2) незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу;

3) незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених законами України “Про оперативно-розшукову діяльність”, “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” та іншими актами законодавства.

Виходячи з наявності формулювання «інших процесуальних дій» можна ствердно сказати, що перелік таких дій, в наслідок яких завдана шкода, не є вичерпним. Єдиною умовою для доведення є те, що такі дії обмежують права громадян.

Так, зокрема таким діями може бути невнесення відомостей до єдиного реєстру досудових розслідувань, неповернення тимчасово вилученого майна вилученого під час обшуку. 

Стаття 2 закону визначає, що право на відшкодування шкоди виникає у випадках не лише постановлення виправдувального вироку суду, але і встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду  факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, а також закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати; закриття справи про адміністративне правопорушення.

В реаліях сучасної судової системи очікувати на обвинувальний вирок доводиться роками, про виправдувальний вирок і поготів. Також, нема і впевненості, що хоча і в обвинувальному вироку, але буде встановлено факт незаконних дій правоохоронних органів, прокуратури чи суду.

Відтак, частіше всього доводиться звертатися до іншого рішення суду, яким може бути встановлено незаконні дії правоохоронних органів, прокуратури. Таким рішенням суду може бути зокрема ухвала суду про зобов’язання органу досудового розслідуванням вчинити певну дію: внести відомості до єдиного реєстру досудових розслідувань, повернути майно, вилучене під час обшуку, скасування постанову слідчого. Адже саме таким рішенням, за результатами розгляду скарг і встановлюється факт порушення правоохоронним органом прав громадян. 

Щодо того, на що ж можна розраховувати при зверненні з позовом про відшкодування, то варто зазначити, що окрім мана, грошових коштів, цінних паперів, конфіскованого чи звернутого в дохід держави, а також штрафів та судових витрат, закон надає право на відшкодування заробітку та інших доходів, які втрачені внаслідок незаконних дій правоохоронних органів, прокуратури, чи суду. Також закон надає право на відшкодування і моральної шкоди внаслідок  незаконних дій правоохоронних органів, прокуратури, чи суду.

Відповідно до статті 13 Закону розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством.

Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

Так, як і за загальним правилом відшкодуванням моральної шкоди так і за нормами спеціального закону розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи.

В той же час, що стосується відшкодування шкоди за час перебування під слідством чи судом, то така шкода провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

Тобто, законом встановлено граничний розмір моральної шкоди, нижче якого, суд при ухвалені рішення не в змозі  розрахувати розмір моральної шкоди та який відповідно розраховується виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць. Такий розмір моральної шкоди є мінімальним та граничним рівнем гарантованим державою.

Вірним є підхід, коли для розрахунку суми моральної шкоди позивач звертається за отриманням експертного висновку щодо розміру суми моральної шкоди. Для суду висновок експертного дослідження не повинен мати вирішального значення, але в значній мірі допоможе детальніше розібратися в психологічних особливостях позивача, його емоційних реакціях, наявності моральних страждань, а відтак прийти до ґрунтовнішого висновку щодо розміру моральної шкоди.

Як зазначено у Постанові Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди» відповідно до  чинного  законодавства  моральна  шкода   може полягати, зокрема:  у  приниженні  честі,  гідності,  престижу або ділової репутації,  моральних переживаннях у зв’язку з ушкодженням здоров’я, у   порушенні   права   власності   (в   тому   числі інтелектуальної),  прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у  зв’язку  з незаконним  перебуванням  під слідством і судом,  у порушенні  нормальних   життєвих   зв’язків   через   неможливість продовження  активного  громадського життя,  порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Безперечно, кожну із вищеперерахованих категорій в чому саме полягає моральна шкода допоможе встановити експертне дослідження.

Автор: Андрій Йосипов, адвокат АО Barristers