IT та війна: об’єднання всіх зусиль задля спільної мети –  III Business & Legal IT Forum стартував у Києві

Сьогодні в Києві розпочав роботу III Business & Legal IT Forum, який організувала «Юридична практика», генеральний партнер заходу – Stron, експертний партнер – VB Partners, професійний партнер – Juscutum.

Перша сесія “Doing IT по-українськи” пройшла за модерації Олега ДЕРЛЮКА, керуючого партнера Stron Legal Services, голови комітету з ІТ-права НААУ.

Учасники дискусії:

• Максим ЛЕВКІВСЬКИЙ, бізнес-аналітик Акселератора Міністерства оборони України
• Сергій ГОСТРИК, т.в.о. заступника керівника управління департаменту аналітиків Бюро економічної безпеки України
• Юрій КОТЛЯРОВ, партнер Asters
• Дмитро ПАЛЮЩЕНКО, керівник практики супроводу бізнесу Juscutum
• Сергій КАЛІНЧУК, засновник венчурної студії Antigravity Partners

 

“Дія.City” та війна

Про “Дія.City”, реалії воєнного часу та очікування професійної спільноти розповів Дмитро ПАЛЮЩЕНКО, керівник практики супроводу бізнесу Juscutum. Він нагадав, що проєкт стартував 8 лютого 2022 року – за декілька тижнів до повномасштабного вторгнення.

Наразі зареєстровано 654 компанії в “Дія.City”, з них 575 набули статус резидента “Дія.City” після 24.02.2023. Проте це ще незначна частка від українського ІТ-бізнесу.

 

Дмитро Палющенко представив мапу всіх регуляторних змін за цей період:

29.03.23 Кабінет Міністрів України власною постановою на період воєнного стану скасував відповідальність:

• за недотримання вимог резидентів “Дія.City” (податкова не в курсі),
• за неподання звіту та аудиторського висновку про відповідність вимогам резидента “Дія.City”,
• скасовано необхідність подання звіту та аудиторського висновку про відповідність вимогам резидента “Дія.City”.

19.04.22 Кабінет Міністрів України розширив перелік видів діяльності, які допускаються у “Дія.City”:

• розробка, запровадження та підтримка рішень міжнародних карткових платіжних систем;
• виробництво технологічних продуктів для використання в оборонній, промисловій та побутовій сферах;
• хостинг, зокрема хмарні дата-центри.

28.07.23 Кабінет Міністрів України розширив перелік видів діяльності, які допускаються в “Дія.City”:

• проєктування та виробництво: безпілотних повітряних суден (літальних апаратів), безпілотних водних (надводних, підводних) суден (апаратів), безпілотних наземних транспортних засобів;
• технічне обслуговування та ремонт згаданих обʼєктів;
• послуги з навчання керувати такими засобами (зокрема, відпрацювання польотних та інших завдань, навичок маскування), аеро-, фото-, відеозйомка (аеророзвідка).

Чого очікує спільнота? На думку доповідача, вся ІТ-спільнота очікує на:

• вдосконалення процедури бронювання,
• можливість виїзду за кордон у короткострокові відрядження,
• скасування валютних обмежень.

А резиденти “Дія.City” чекають на:

• можливість оплати винагороди GIG-спеціалістам, які є іноземцями, у валюті;
• закріплення пільг для стартапів у податковому кодексі;
• можливість бронювання GIG-спеціалістів.

Інвестиції в ІТ та війна

Сергій КАЛІНЧУК, засновник венчурної студії Antigravity Partners, зосередив увагу на інвестиціях та інвестиційній привабливості українського ІТ-сектору.

Він зауважив, що в 2021 році був рекорд інвестицій в українські стартапи – 2,2 млрд дол. США, а «2022 року ми залучили лише 1 млрд дол. США, хоча і це можна вважати позитивним».

«Цього року ми очікуємо на відновлення, хоча і важко сказати, в якому саме розмірі», – зазначив Сергій Калінчук.

Серед проблем пан спікер назвав такі:

• для локальних стартапів – зменшення купівельної спроможності населення, це створило проблеми і змусило проєкти виходити одразу на іноземні ринки без тестування в Україні.
• в цілому дефіцит нових проєктів.

 

З позитивних тенденцій Сергій Калінчук зауважив головне – стартапи продовжують працювати. Жоден із 250 стартапів, які перебувають у портфелях українських венчурних фондів, не закрився і не припинив свою роботу.

Також з’являються нові локальні інвестори та збільшилась активність іноземних фондів.

Резюмуючи виступ, Сергій Калінчук наголосив:

«Ми досить успішні, могло бути набагато гірше. Ми впорались із проблемою і зберегли активне ядро суспільства, яке продовжує працювати».

Акселератор в армії

Про інноваційну активність в ОПК та роль Акселератора Міноборони України була доповідь Максима ЛЕВКІВСЬКОГО, бізнес-аналітика Акселератора Міністерства оборони України, але свою доповідь він почав із холодного душу.

Важливо особливо під час війни називати речі своїми іменами. Економічний фронт – це не те, що робиш зазвичай. Це лізти в державу і міняти те, що там не так, – нормативні акти, мислення людей.

Він нагадав, що Міноборони бронює до 100% підприємства, яке працює на оборонку.

 

Також пан доповідач зауважив, що українська економіка генерує значно менше грошей, ніж потрібно зараз.

«Де брати гроші? Створювати суперкруті розробки, які буде купувати весь світ. Весь світ готується до війни. Ізраїль побудував мілітарну державу і вижив. Чому ми думаємо, що війна завершиться скоро? Я бачу лише її початок», – наголосив Максим Левківський.

Повертаючись до теми доповіді, пан доповідач розповів таке.

Акселератор Міністерства оборони (АМО) об’єднує відповідні наявні структурні підрозділи Міноборони, долучених фахівців із менеджменту інноваційних проєктів задля вдосконалення процесів взаємодії всередині системи Міноборони, зокрема ЗСУ, з ОПК, недержавним сектором, міжнародними партнерами, інвесторами у сфері оцінки, тестування, впровадження наявних вже нових ОВТ, а також розвитку кооперації задля пошуку нових рішень та шляхів швидкого їх тестування й впровадження.

Таким чином, АМО – це єдине вікно для розробників нових ОВТ з усіх тематик для розвитку співпраці, а також моніторингу успішності взаємодії з МОУ на всіх етапах.

Максим Левківський назвав функції fast track Акселератора:

• впровадження ОВТ – нових зразків ОВТ рівня TRL 7-9: вивчення, кодифікація, допуск до експлуатації;
• співпраця з МОУ спільнот, бізнесів, інвесторів, фахівці для розвитку military-tech;
• міжнародна співпраця вітчизняних та закордонних партнерів Міністерства оборони України;
• консалтинг: навчання, експертна підтримка, контроль якості.

Зараз триває до 45 діб прискорений шлях допуску до експлуатації нових зразків ОВТ (TRL 7-9). Цей шлях містить: заявку, вивчення, перевірку, допуск до експлуатації та контрактування.

 

Доповідач назвав також пріоритетні тематики ОВТ:

• ЗБРОЯ 1.0+ (модернізація та підвищення ефективності наявних боєприпасів та зразків ОВТ);
• РОБОТИЗАЦІЯ, ШІ (AI): БПЛА, наземні, водні дрони, дистанційній системи, роботи, ШІ (AI) системи;
• ЗВ’ЯЗОК, РЕБ/РЕР: захищений зв’язок; РЕБ/РЕР стаціонарний та мобільний;
• ЗБРОЯ 2.0: зброя на нових принципах дії;
• РОЗВІДКА, КІБЕР, ІПСО: збір, обробка та аналіз інформації, OSINT, кібероборона/атака;
• IT-РІШЕННЯ, що дають змогу підвищити ефективність внутрішніх процесів у силах оборони.

Підсумовуючи свій виступ, пан Левківський наголосив на тому, що ми маємо воювати технологіями, а не людьми, – війну людьми нам нав’язує росія, а також закликав юристів до участі в критично важливій роботі – зміні процедур і правил.

Кібер-армія

Юрій КОТЛЯРОВ, партнер Asters, представив власний погляд на питання залучення експертного капіталу під час війни і після перемоги.

Він нагадав, як була створена ІТ-армія і на кінець лютого 2022 року було зареєстровано близько 225 тисяч. Це був гіпершвидкий пошук рішення в умовах війни.

 

Водночас ІТ-компанії та профільні асоціації вже порушували питання щодо бронювання, тим часом серед мобілізованих відшукували IT-спеціалістів, але переведення їх до штату могло відбуватися вкрай довго.

«Зараз такого хаосу в бронюванні немає. Але ми не використовуємо всі можливості для залучення ІТ-експертів, хоча кібервійна йде повним ходом», – наголосив Юрій Котляров.

За його словами, наразі немає плану із залучення експертів для потреб усіх сил безпеки, але є обговорення проблеми:

«Про що це могло би бути? Якби не було війни, ми би формували резерв на випадок війни. Назвемо його кіберармією. Мета його створення – можливість залучення фахівців для нацбезпеки та оборони».

Юрій Котляров переконаний, що можна створити кіберармію, але потрібно переосмислити залучення фахівців, одночасно зберігаючи на плаву ІТ-індустрію та вирішуючи завдання сил безпеки та оборони.

Це могла би бути історія win-win для всіх.

БЕБ та ІТ

Сергій ГОСТРИК, т.в.о. заступника керівника управління департаменту аналітиків Бюро економічної безпеки України, розповів про діяльність Бюро у сфері ІТ. Передусім він зосередився на питанні врегулювання обігу криптовалюти під час війни:

«Агресор використовує криптовалюту і біржі для фінансування розвідувально-підривної діяльності та тероризму».

За його словами, аналітики БЕБ проаналізували діяльність криптовалютних бірж, засновниками яких є громадяни України. Обсяг торгів за основними 3 валютами становить понад 55 млрд дол. США, з урахуванням комісії 0,8% відсотків (у середньому) біржі отримали понад 16 млрд грн, з яких мали сплачуватись податки.

 

Тому, на думку доповідача, на часі зміни до Податкового кодексу, які мають урегулювати питання обігу криптовалюти та операцій з нею.

Інше питання, яке віднесено до сфери БЕБ і може стосуватись ІТ, – незаконна гральна діяльність. Наразі є понад 100 кримінальних проваджень.

Потрібно працювати спільно, щоб кожен на своєму рівні міг надати допомогу силам оборони, –  так Сергій Гострик завершив свій виступ.