III Business & Legal IT Forum: Андрій Бічук проаналізував новели Закону України «Про захист прав споживачів» — PRAVO.UA III Business & Legal IT Forum: Андрій Бічук проаналізував новели Закону України «Про захист прав споживачів» — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Новини » III Business & Legal IT Forum: Андрій Бічук проаналізував новели Закону України «Про захист прав споживачів»

III Business & Legal IT Forum: Андрій Бічук проаналізував новели Закону України «Про захист прав споживачів»

  • 06.09.2023 14:55

Після завершення першої сесії III Business & Legal IT Forum Андрій Бічук, керівник юридичного відділу «OLX Україна та Центральна Азія», зробив доповідь «Е-сommerce: новели Закону України «Про захист прав споживачів».

Цей закон набере чинності через рік із дня його опублікування (8 липня 2024 року), але не раніше від дня припинення чи скасування воєнного стану. Тож експерт докладно розповів, як він впливатиме на ринок комерції та на його гравців. Та спершу він поцікавився думкою з цього приводу штучного інтелекту та Chat GTP. Змін, як вважає нейромережа, цілий «кошик», тому всіх їх треба врахувати.

Попри те що закон набере чинності наступного року, деякі його положення мають окремий порядок набуття чинності. Зокрема, знижки, акції, розпродажі й т.п. регулюватимуться через рік після набрання законом чинності. Це саме стосується і порталу «Е-покупець».

Експерт також звернув увагу, що в новому законі є визначення основних гравців, які є посередниками на ринку електронної комерції. Це стосується маркетплейсів, класифайдів та прайс-агрегаторів. На думку експерта, маркетплейс у новому законі майже ототожнений з класифайдом. Адже обидві моделі мають елементи укладення угоди на своїй платформі.

Також доповідач пояснив, кому за новим законом надається послуга. Зокрема, маркетплейс як постачальник послуг електронного торговельного майданчика надає послугу «покупцям» (замовникам, споживачам). Класифайд як постачальник послуг електронного сервісу розміщення оголошень надає послугу «фізичним та юридичним особам, а також фізичним особам – підприємцям». Прайс-агрегатор як постачальник послуг електронного сервісу порівняння продукції надає послугу «покупцям» (замовникам, споживачам).

Відкритим питання залишається, чи буде регулювати новий закон діяльність великих міжнародних гравців, які не мають представництва в Україні. «У практиці ЄС екстериторіальний принцип має місце. Але це вже питання до української правосуб’єктності, наскільки ми як держава зможемо диктувати правила, наприклад, Amazon, Allegro тощо», – зауважив Андрій Бічук.

Частка українських покупців невпинно зростає. Вони хочуть купувати товари на іноземних платформах, які доступні в Україні. На цьому будуються бізнес-моделі окремих компаній. Проте, як зазначив доповідач, усе залежатиме від результатів війни: «Оскільки ми є частиною аудиторії міжнародних гравців, регулювання та взаємодія з такими гравцями потрібні».

За словами експерта, найбільш технологічна новинка цього закону – портал “Е-покупець”. Він почне діяти через три роки після набрання чинності законом. Для електронної комерції тут буде така взаємодія: суб’єкт, наприклад продавець, реєструється на порталі, надає документи про себе, портал його верифікує і надає статус «перевірений продавець». Відповідно, маркетплейс і класифайд розміщують це позначення на його сторінці.

Найголовніше, що впливатиме на продавців та посередників, – це їхні зобов’язання не допускати неперевірених суб’єктів електронної комерції. Тобто тих, які не зареєстровані на порталі які не мають позначки «перевірений продавець». Неправомірне використання такої позначки буде порушенням закону. Тому платформи також нестимуть відповідальність за неправомірне використання позначень. Таким чином, відповідне позначення є обов’язковою умовою для здійснення комерції.

Водночас посередники повинні розмістити інформацію про суб’єктів електронної комерції та перевірити повне найменування юридичної особи або прізвище, ім’я, по-батькові фізичної особи – підприємця. А також ідентифікаційний код для юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків для фізичної особи – підприємця (із початком функціонування порталу розміщення значка буде достатньо).

Нововведення також торкнуться і компетентного органу – Держспоживслужби. Вона має право в разі ненадання суб’єктом господарювання достовірної інформації на вебсайті про його найменування, місце розташування звертатися до провайдера інтернет-послуг щодо обмеження доступу до вебсайту (частини вебсайту, програмного забезпечення) такого суб’єкта господарювання. А також звертатися до адміністраторів доменів, реєстраторів доменних імен для встановлення особи суб’єкта електронної комерції, який порушив вимоги щодо надання інформації про себе.

На думку експерта, таким чином регулятор матиме надвисокі повноваження.

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
YPpicnic600x900
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

СВІЖИЙ ВИПУСК

Чи потрібно відновити військові суди в Україні?

Подивитися результати

Завантажується ... Завантажується ...

PRAVO.UA