Видавництво 
У рамках II Форуму з екології та сталого розвитку Олексій Рябчин, старший науковий співробітник Київської школи економіки, зробив спеціальну доповідь «Зелене» відновлення України: керівні принципи та інструменти для тих, хто ухвалює рішення. Як цього досягнути?».
Доповідач передусім зауважив, що з аналізу підходів різних країн та організацій до вирішення екологічних проблем стає зрозуміло, що з людьми з інших країн ми говоримо однією мовою.
Так, чимало країн прагнуть досягти кліматичної нейтральності, тобто де-факто відмовитися від використання вугілля, нафти та газу. Україна планує досягти цієї мети до 2050 року.
Країна стає на шлях “зеленого” розвитку, але питання, як це забезпечити. Як зазначив експерт, українська влада обрала для позиціонування відновлення країни термін Build Back Batter. Спершу ця концепція використовувалась для відновлення після стихійних лих, ковід-19, а тепер і повоєнного відновлення. Концепція має різні амбіції щодо клімату та екологічного складника, а також може мати різний політичний підтекст у різних країнах.
За словами спікера, сьогодні українській владі, неурядовим стейкхолдерам, міжнародним організаціям та партнерам бракує спільної концепції “зеленого” відновлення.
Серед заходів українського уряду з екологічного відновлення у 2022-2023 роках Олексій Рябчин виділив такі: створення Національної ради з відновлення України; створення Фонду підтримки енергетики України; Конференція з питань відновлення у Лугано (Швейцарія); створення Фонду ліквідації збройної агресії росії; Формула миру Володимира Зеленського, створення Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України (Міністерство відновлення); Методологія визначення пріоритетності проєктів (DREAM); Енергетична стратегія України до 2050 року; Конференція з відновлення України в Лондоні, Методологічні рекомендації щодо визначення пріоритетності проєктів; План Ukraine Facility.
Втім, як зауважив спікер, не існує єдиної державної концепції для Build Back Batter або “зеленого” відновлення, а отже:
- не існує мінімальних нормативних показників «зеленості» проєктів із відновлення;
- не існує критеріїв зеленого відновлення, які б відповідали вимогам МФІ (IFis) та МФУ (DFis), політиці ЄС щодо ВВП, а також системі показників ОЕСР та МВФ;
- такі критерії не інтегровані в панування відновлення;
- не існує переліку технологій та типів проєктів, в які не будуть залучатися інвестиції;
- регуляторна та інституційна архітектура “зеленого” відновлення (включаючи архітектуру кліматичного врядування) все ще не створена;
- спроможність місцевих органів влади залишається вкрай обмеженою і не може забезпечити лідерство у процесі відновлення;
- екологічне законодавство повільно наближається до відповідного acquis communautaire, а у деяких випадках навіть порушує його вимоги.
У процесі дослідження експерти визначили вузькі місця “зеленого” відновлення, до яких віднесли, по-перше, низький mainstreaming – врахування “зелених” питань у політиці відновлення, по-друге, швидкі відновлювальні заходи, що не узгоджуються з пріоритетами післявоєнної відбудови, і по-третє, український бізнес зараз перебуває в режимі виживання, а не розвитку.
Олексій Рябчин також виокремив мінімальний рекомендований набір “зелених” індикаторів в умовах війни, а саме:
- відповідність цілям Паризької угоди, скорочення викидів парникових газів порівняно з альтернативними проєктами, тонн СО2-еквівалента;
- зниження енергоспоживання порівняно з альтернативними проєктами, тонн нафтового еквівалента;
- частка додаткової генерації з ВДЕ у структурі виробництва електроенергії, % або МВт нової встановленої потужності;
- частка зелених викидів у загальних видатках бюджету, %.
- вплив на біорізноманіття, зменшення викидів у водні ресурси, повітря, підвищення ефективності використання ресурсів та зменшення обсягів твердих відходів.
Насамкінець експерт поділився рекомендаціями Build Back Greener для бізнесу. Зокрема, він зауважив, що діяльність компанії передусім має узгоджувалась з європейськими екологічними та кліматичними політиками.
Завантажується ...
