II Форум з екології та сталого розвитку: експерти зосередились на пріоритетах кліматичної політики та декарбонізації

Роботу II Форуму з екології та сталого розвитку продовжила сесія, присвячена викликам нової кліматичної політики України.

«Весь світ зараз говорить, що кліматична політика є одним із пріоритетів розвитку. Ми вже заподіяли багато шкоди нашій планеті, і ми вже бачимо непоправні наслідки нашої діяльності. Сьогодні перед нами постали два виклики: зменшення викидів парникових газів та адаптація до змін клімату», — наголосила Вікторія Киреєва, заступниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів України.

Вона презентувала напрацювання уряду щодо кліматичної політики та заходів її реалізації:

• ухвалення рамкового закону про засади кліматичної політики;
• низьковуглецева стратегія розвитку України;
• міжнародна співпраця в рамках ст. 6 Паризької угоди;
• запуск системи торгівлі викидами парниковими газами до 2026 року;
• регіональні стратегії адаптації до змін клімату;
• регулювання обігу озоноруйнівних речовин та F-газів;
• впровадження заходів із реалізації НВВ2 у повоєнне відновлення.

Другу частину свого виступу Вікторія Киреєва присвятила питанням реформи запобігання промисловому забрудненню, нерозривно пов’язаним із кліматичною політикою: «Під час впровадження найкращих доступних технологій ми зможемо досягати зменшення викидів парникових газів та забруднювальних речовин».

Ганна Замазєєва, голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, виступила із оглядом інструментів для «зеленої» відбудови та декарбонізації економіки. Вона розповіла про створення Фонду декарбонізації України, який наповнюється за рахунок податку на СО₂ і акумульовані кошти мають спрямовуватися на всі заходи з енергоефективності та декарбонізації.

«Ми будемо виконувати національний план дій і допомагатимемо знижувати енергоспоживання, а відповідно, викиди СО₂. Ми створили інструмент, який корелюється із законами про енергоефективність, альтернативні види палива, ESCO-сервісні контракти, а отже, дасть поштовх цим ринкам, — прокоментувала пані Замазєєва. — Але цього абсолютно не достатньо. Всі органи виконавчої влади, всі міністерства мають розуміти, що ми одна екосистема і маємо працювати разом. І хтось повинен взяти відповідальність за всі ці виклики».

Роботу «кліматичної сесії» форуму продовжив виступ Олени Ялієвої, радниці Pragma Consulting Group. Вона зосередилася на проєкті Закону України «Про основні засади державної кліматичної політики» та виокремила п’ять його основних викликів:

1. «зелений» розвиток повинен залишатися розвитком;
2. забезпечення узгодженості стратегічних документів між собою;
3. захист вітчизняного виробника та запобігання вуглецевому витоку;
4. доступність фінансування для здійснення інвестицій у «зелений» розвиток;
5. слід ставити досяжні цілі.

«Кліматичні питання в ЄС як політику Зеленого курсу на найвищому рівні почали обговорюватися у 2019 році, коли ЄС та світ у цілому був дещо іншим. В Україні умови ще більше відрізняються. Скорочення викидів наразі відбувається через деіндустріалізацію та інші негативні явища. Але було би бажано, щоб це відбувалося завдяки технологіям. Варто цілі сформувати так, щоб вони не обмежували розвиток», — резюмувала пані Ялієва.

Виклики та можливості CBAM

CBAM для українського бізнесу — це виклик чи можливість? Відповідь на це запитання дав Владислав Антипов, генеральний директор ТОВ «Центр екології та розвитку нових технологій». Він розповів, як наразі працює механізм CBAM, та наголосив на важливості запровадження системи торгівлі квотами на викиди, яка зможе зменшувати вплив CBAM на українських виробників. Адже відповідні витрати здійснюють і конкуренти українських виробників.

«Питання не в тому, що витрати збільшилися, а в тому, хто далі зможе більш ефективно проводити декарбонізацію. І якщо в цій конкуренції за декарбонізацію ми виграємо, то CBAM буде нам лише на користь», — вважає Владислав Антипов.

Ольга Cемків, директор проєкту зі сталого розвитку ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», також дотримується думки, що пріоритетом мають бути ті можливості, які можна отримати від CBAM. Водночас вона наголосила, що слід усвідомлювати й наявні ризики та варіанти їх зниження.

«Бізнес орієнтувався на зменшення вуглецевого сліду. Значна кількість компаній до війни планувала і створювала стратегії з декарбонізації. На жаль, ситуація змінилася і більшість компаній призупинила впровадження цих стратегій. Ця відкладена декарбонізація відіграє величезну роль, оскільки ми вже зараз пропускаємо основний період, коли могли би вплинути на наш вуглецевий слід та вийти на конкурентні рівні порівняно з європейськими компаніями», — прокоментувала Ольга Cемків.

Аналіз впливу СВАМ через призму українського бізнесу та імпортерів з ЄС презентувала Ольга Кулик, директор департаменту екології, енергетики та зеленої економіки Федерації роботодавців України. За її словами, під СВАМ підпадає понад 2700 компаній (не враховуючи їхніх контрагентів).

Доповідачка розповіла про виклики, з якими зіткнулися українські компанії під час підготовки звітності щодо СВАМ, а також про додаткове навантаження для європейських імпортерів. На завершення свого виступу вона озвучила декілька рекомендації уряду, втілення яких може допомогти бізнесу в контексті впровадження CBAM уже тут і зараз:

• визначити в Україні уповноважений державний орган із питань CBAM;
• забезпечити повноцінне функціонування системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів (МЗВ);
• прискорити створення в Україні інформаційної бази з показниками (коефіцієнтами) викидів СО2 на 1 кВт спожитої потужності;
• невідкладно ініціювати перемовини з Європейською комісією стосовно застосування з 2026 р. для України декларативного підходу до товарів, що імпортуються до ЄС та підпадають під дію СВАМ, тобто фактично того ж самого підходу, як і для решти країн, але без стягнення плати за викиди;
• невідкладно ініціювати переговори з Європейською комісією щодо залучення відповідальних органів влади України до розроблення законодавчих актів ЄС стосовно порядку верифікації звітності СВАМ;
• розглянути можливість запровадження прикордонного механізму регулювання вуглецю (СВАМ) в Україні стосовно  третіх країн.

Ольга Кулик закликали використовувати той час і ті можливості, які є зараз.

«Геополітичний пріоритет ми маємо. Але потрібно щось для цього зробити. І хто швидше та якісніше все зробить, той і буде попереду», — резюмувала модераторка сесії Альона Шуліма, партнерка Pragma Consulting Group,